Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 53.

               До вашої уваги:

—  Краснопільський  Козак відзначив День народження.

—  Рекордам Миколи ЛЕБЕДЕНКА  вже по 50.

—  Для якої команди  осінь-2022 стане «золотою»?

Вітання      

Микола ЗАВАЛІЙ:   Диспетчер і мотор «Явора»

       67-й День народження  днями відзначив  екс-гравець  краснопільського «Явора» Микола ЗАВАЛІЙ.

     ВСЕ  ФУТБОЛЬНЕ  життя Миколи  Федоровича, якого всі по-дружньому називали Козак,  пов’язане із «Явором». А розпочинав свою кар’єру в угроїдській «Юності», яку згодом  директор  Краснопільського лісгоспу  Володимир САЄНКО  «прописав» у райцентрі.   Молоді, амбіційні гравці  швидко заявили про себе.  Пригадую осінь 1984 року і заключний матч у Ромнах з «Електроном». То була перша і єдина  золота осінь «Явора».  Витримавши атаки господарів, краснопільці  взяли очко, яке і принесло їм  чемпіонський титул. Наступного року вони  виграли   Кубок  області.

       Але  гравцям  цього було  замало і вони виходять  на всеукраїнський рівень.  Впевнено складають  іспит у чемпіонаті серед КФК  і  не менш успішно  завершують виступ у Перехідній лізі. Так «Явір» стає командою майстрів Другої ліги.  Дебют відзначає виграшем малих бронзових медалей,  в же через рік  має вже   малі золоті медалі. Першоліговий «Явір» на устах спеціалістів і тренерів. І в першій лізі краснопільці не були хлопчиками для биття. Вони  радували своїм старанням, бійцівськими якостями, наполегливістю і непоганими  здобутками. На всіх цих етапах за «Явір»  грав   Микола ЗАВАЛІЙ.  За найскромнішими підрахунками (на жаль, точних офіційних даних  історія не зафіксувала)  на обласному рівні він провів майже 100 матчів , а на всеукраїнському  рівні вдвічі  більше і забив  чимало  важливих м»ячів. Схвально відгукувалися про  гру півзахисника  тренери Микола ПЯТАКОВ, Володимир БОГАЧ-старший, Валерій БЕРМУДЕСі Валерій ДУШКОВ, які працювали з командою у різні роки.

      -На мою думку, Микола – легендарний гравець і  є кращим  центральним півзахисником команди за всю її  історію,- говорить екс-президент ФК «Явір» Володимир САЄНКО. –  З першого  року виступів він  був своєрідним диригентом  ігрового ансамблю  на полі і душею колективу.  Я вдячний Миколі  Федоровичу за роки, які він  віддав  команді, як гравець і як один із її керівників.  Мені приємно, що любов до футболу  він  прищепив  14-річному онуку Івану.  А ще приємніше  передати Миколі Федоровичу  найщиріші вітання  з нагоди його Дня народження  з побажаннями  міцного здоров»я і всіляких гараздів у житті!

      –  Я вважаю, що у 70-80 роках одним з кращих гравців на позиції  центрального півзахисника   на теренах області був  Микола ЗАВАЛІЙ, –  згадує екс-тренер команди Валерій БЕРМУДЕС. – У багатьох матчах він міг самотужки вирішили  його дою. Вирізнявся   технічною майстерністю, функціональною готовністю і високими бійцівськими якостями. Микола  мав  авторитет  у колективі,  у нього вчилися. Мені було легко працювати з гравцями, які добре розуміли, що треба робити на полі, як вести гру.  ІНа жаль, таких виконавців бракує нашому футболу.  А молодим гравцям «Явора»  Микола ЗАВАЛІЙ – хороший приклад для наслідування. 

ФОТО з АРХІВУ. Микола ЗАВАЛІЙ; – «Явір» – команда молодості нашої…

      МАТЧ З ІСТОРІЇ. Чемпіонат  України -1992 (весна) .Перехідна ліга.  Перша підгрупа. «ЯВІР» (Краснопілля)  – «ЕЛЕКТРОН» (Ромни) – 1:0. 30 травня. Краснопілля. Стадіон «Колос». 1500 глядачів.
        «ЯВІР»: : Боженко, Лазарко, Садовий, Євтушок, Лютенко, Осадчий, Пацюк (Любимов, 55), Гордіенко,В. Богач-молодший, Завалій, Рубанчук. Тренери: В.Богач- старший  і М.Астафьєв.
      «ЕЛЕКТРОН»:  Білашов, С.Петрик, Маценко, Пужаєнко, Хандоіин, О.Ткач, Литвинов (Журід, 46), В.Ткач, Толов,.Кузнецов, Троценко. Тренер: О.Кваша.
      Гол: Богач (67).  Поперелдення: Завалій (39), Євтушок (78) – Толов (17), Кузнецов (38).

   «ФутТайм» і АФСО щиросердно вітають  легендарного гравця «Явора»  з радісним Днем у його житті!  Здоров’я  міцного, успіхів і гараздів у житті,  домашнього тепла і затишку  тобі, Миколо Федоровичу!  А приємні спогади про минуле, щоб  завжди були в радість.

Знай наших!

Хто він, футболіст – рекордсмен

       Він швидко бігав  і далеко стрибав. Його рекорди у цих дисциплінах тримаються вже 50 років.

        ЦИМ  унікальним спортсменом був гравець краснопільського «Явора» Микола ЛЕБЕДЕНКО.  Свого часу він разом  з ентузіастами футболу стояв біля  витоків  команди, яка швидко злетіла  на футбольний Олімп – спочатку в чемпіонаті і розіграшу Кубка області,  вигравши   золоті  медалі  і почесний  приз, а потім  – на всеукраїнському рівні.  Значна заслуга в цьому і Миколи ЛЕБЕДЕНКА, за участю  якого згодом, вже як керівника відділу молоді і спорту райвиконкому, багато було зроблено, аби футбол і спорт  піднялися на  більш якісні щабелі розвитку.  А завдяки «Явору  про  невеликий райцентр Сумщини дізналася вся  футбольна Україна.

       А чи знаєте ви, що Микола  Васильович, якому незабаром  виповнюється 68 років,  був  вправним  легкоатлетом, коли навчався  у Краснопільській СШ №1. Про це  розповів  місцевий журналіст, літописець краснопільського спорту Олександр МОЦНИЙ. Було  це  у далекому  1972 році на  районних змаганнях з легкої атлетики серед  школярів .  Микола встановив два  рекорди. У довжину він стрибнув на  6 метрів  46 сантиметрів, а 100-метрівку пробіг  за 11 секунд  рівно.  Його досягнення вже 50 років ніхто  не може перевершити.

      Коли Микола  навчався у Харківському  педінституті, виступав  у складі  збірної ДСТ «Буревісник».  Тоді він долав 100-метрівку за  10,5- 10,4  секунди. На той  час результати М. ЛЕБЕДЕНКА відповідали кандидату у майстри сорту СРСР  у бігові і  2-у дорослому розряду  – у стрибках. .

                                                                                                           

ФОТО з АРХІВУ.  1972 р. Рекордний фініш Миколи ЛЕБЕДЕНКА.

             100 хвилин  Владислава ПРУДІУСА  у збірній

       Вихованець роменського футболу Владислав ПРУДІУС першим  із наших земляків зіграв у складі збірної  України з футболу, яка   вдруге  відкривала Америку. 

                                                          

ФОТО з АРХІВУ.  Владислав ПРУДІУС (праворуч)  у грі.

        ДЕБЮТУВАВ   він 16 жовтня  1993 року під час турне   команди, котра  провела  перший  товариський матч з футболістами США.  Українці  перемогли  – 2:1.  Владислав  вступив  у гру на 80-й хвилині, замінивши Ігоря ЖАБЧЕНКА.  Протистояння  суперників зібрало 32600 глядачів.  53892  особи прийшли  на  матч  20 жовтня зі збірною Мексики,  яка виграла – 2:1. Владислав провів на полі увесь другий тайм.  Він знову замінив І. ЖАБЧЕНКА.  У заключному матчі турне   23-го числа  українці   виграли у США – 1:0.   Роменчанин  відіграв перші 45 хвилин, після чого його замінив той же ЖАБЧЕНКО.

         – Зіграли за збірну ви небагато, однак турне у США, мабуть, запам’ятали?

          – Це важливий епізод для мене. Головний спогад про збірну пов’язаний зі стадіоном у Пенсильванії. Заповнені трибуни, багато наших земляків, особливе емоційне піднесення. Першим прозвучав гімн господарів, тоді музика стихла і пролунав наш гімн, проте без слів. Я почав крутити головою — відсотків 90 глядачів на трибунах затягнули “Ще не вмерла”…

           – Що відчули у той момент?

          – Як мурашки по шкірі бігають. Я спіймав себе на думці, що не знаю повністю гімн України, лише початок. Коли повернулися додому, то перше, що я зробив — негайно вивчив словау. Адже тоді  було просто соромно. Повірте…

       Після цих 3-х матчів більше  нашого земляка  до збірної тренери не викликали.   За «молодіжку» він провів 12 матчів і забив 1 м’яч.

             Хто із сумчан у «Клубі Євгена ДЕРЕВ’ЯГИ»?

      НАПАДНИК миколаївського «Суднобудівника»  Євген ДЕРЕВ”ЯГА першим із  футболістів України забив  100 м’ячів у Другій лізі Української  зони чемпіонату СРСР.   На його честь і було засновано символічний клуб   бомбардирів.

       До нього входять  четверо сумчан і гравець, який один рік  виступав за «Фрунзенець».  Це Віктор ОЛІЙНИК. За нашу команду  він забив 10 м’ячів. Після Сум грав у Чернівцях і Львові. На його рахунку 136 влучних ударів і він  на 8 місці. А очолює список  Володимир ШИШКОВ- найрезультативніший гравець українського футболу.  Виступаючи за команди Житомира, Луцька і Кривого Рогу, він наколотив 180 м’ячів.  Серед призерів –  Сергій ШЕВЧЕНКО (171)  та Ігор ЯВОРСЬКИЙ (157).  Загалом 18 гравців забили більше 100 м’ячів кожен.

      Із сумчан найкращого результату добився Григорій ЛАЗАРКО. Виступаючи за Суми,  СКА (Київ), Павлоград і Охтирку, відзначився 86 разів, у  тому числі за «Фрунзенець» – 58. За 5 років його досягнення ще довго залишатиметься рекордним для команди Сум.  Наразі немає такого гравця, який би зміг перевершити досягнення цього  унікального футболіста.

                                                            

ФОТО з ІСТОРІї. Гравці сумських команд різних років  –  майстер спорту СРСР Володимир ПОПОВ і  кращий бомбардир Григорій ЛАЗАРКО,

       65 м’ячів забив Борис ШУРШИН, з них за «Фрунзенець» -14. По 48  влучних ударів суперникам завдали  Валерій ЖИЛІН (усі м’ячі забив за  нашу команду) і Віктор ЧИПІЖНИЙ (21 м’яч за «Фрунзенець»).

       За 13 років (саме стільки сумчани виступали  у Другій лізі)  квартет сумчан забив  141 м’яч, а їхній спільний доробок загалом склав  247 м’ячів.

     Кращими бомбардирами  «Фрунзенця», які  забили 10 і більше м’ячів за сезон:

      1972 рік – Євген БЄЛОБОРОДОВ – 14,  1973  -Валерій ЖИЛІН -10,   1974 – Валерій ЖИЛІН – 16. Посів 2-е місце серед бомбардирів Другої ліги.  1978 – Григорій ЛАЗАРКО -13,  1979 – Микола ЛИТВИНЕНКО -13, Григорій ЛАЗАРКО – 11.   1980 – Ігор ТЕРНОВИЙ. Борис ШУРШИН – по 10.   1981 – Віктор ОЛІЙНИК -10,    1982 – Григорій ЛАЗАРКО -18.   1983 – Віктор ЧИПІЖНИЙ – 15, Григорій ЛАЗАРКО -11.

МАТЧІ з  ІСТОРІЇ              

1955:  Перехідні ігри   

        Проводилися  вони між  чемпіоном області і учасником першості Української РСР серед КФК.

           У 1955 році  золоті медалі виграв шосткинський «Хімік», а  від Сумщини на всеукраїнському рівні виступало  «Торпедо» (Суми).

        Перша гра. 16 жовтня. Суми. Стадіон «Торпедо». «ТОРПЕДО» –  «ХІМІК» -3:1 Повторан гра. 23 жовтня. Шостка. Стадіон «Хімік».  «ХІМІК»  «ТОРПЕДО» – 2:3.   Сумчани підтвердили право участі у першості Української РСР 1956 року.

                    1990:  Перший матч за «Нафтовиком»

       18 жовтня 1990 р. Перший фінальний матч розіграшу Кубка України серед команд Другої ліги. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ПОЛІССЯ» (Житомир)- 3:1.  Охтирка. Стадіон «Нафтовик». 8000 глядачів.

                                          

Для Вадима КОЛЕСНИКА то був  знаковий сезон у розіграші Кубка. Він став  кращим бомбардиром, забивши у 10 матчх 7 м’ячів.  До фіналу охтирчани  пройшли миколаївський «Суднобудівник»,  «Авангард» (Ровно),  черкаське «Дніпро» і чернігівську «Десну». Вони провели 8 матчів, що склали 5 перемог,  1 нічию і 2 поразки за різниці м’ячів 17-8.

       «НАФТОВИК»: Прохоров, А.Єрмак,  Яїчник (Наумчук,82),  В. Єрмак, Сухарєв,  Фомін, Попович,  Щуршин, Сараєв,  Колесник, Тимченко (Матвейченко, 68).

      «ПОЛІССЯ»:  Рутковський,  Баран, Хруслов, Анненков, Ракетенець (Стрихарчук,80),  Присяжнюк, Касанов (Лапін,40),  Желтоносов (Ілюхін,65), Талько,  Леонов, Лукашекно.

       Голи: Леонов (5),  Колесник (30, 78), Попович (35).  Попередження:  Ракетенець, Леонов.

         Повторний фінальний матч суперники  провели 28 ховтня у Житомирі.

Ваш прогноз      

Чи стане осінь «золотою» для  охтирчан?

       ЧЕМПІОНАТ області з футболу виходить на фінішну пряму. Хто виграє  змагання і хто стане призерами  вищолігових перегонів?  Торік  на п’єдесталі пошани  команди розташувалися у такому порядку: «ВЕЛЕТЕНЬ» (Глухів),  «Аграрник-Авангард» (Білопілля) і «НАФТОВИК» (Охтирка). А як буде цього разу?- запитали   у наших респондентів.  

Григорій  ПАВЛЕНКО –  вболівальник: –  «Віталія»,  «Україна», «Нафтовик».                                                             

Володимир БАРЛІТ – ветеран сумського футболу:  «Нафтовик», «Україна», «Велетень».                                         

Максим НОВІКОВ   – делегат АФУ: – «Нафтовик», «Україна», «Віталія».                                                                               

Микола ЦАРИЦИН –  екс-гравець роменського «Електрона»:  – «Нафтовик», «Колос» (Шостка), «Велетень».

Володимир САЄНКО – екс-президент ФК «Явір» (Краснопілля):  «Нафтовик», «Велетень», «Віталія»- для мене –  відкриття сезону.

Валерій БЕРМУДЕС- дитячий тренер: -Чемпіоном стане «Нафтовик», на решту  призових місць претендентів кілька.

Олександр ДЯКОВ – тренер КДЮСШ «Суми»: – «Нафтовик», «Україна», «Велетень».

Олександр КАЧАНОВ- прес –служба АФСО:  –  Переможе сильніший, або той, кому більше пощастить.