ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 71.
У випуску:
— Нових досягнень вам, шановні ветерани!
— Перший «чорний» рік в історії сумської команди майстрів
— Хто був «першопрохідцем» у розіграші Кубка СРСР?
Вітання
Олег РОТЕНБЕРГЕН: Нереалізований потенціал
Серед кількох вихованців сумського футболу, які не змогли сповна реалізувати свій потенціал, відомий дитячий тренер Микола АБРАМОВ назвав і Олега РОТЕНБЕРГЕНА. Днями гравець відзначив свій 38-й День народження.
ПЕРШИЙ матч юнак зіграв за сумський «Спартак» у 15-річному віці. Але з невідомих причин тренери швидко «списали» молодого гравця, не давши йому можливості показати свої можливості. Потім були краснопільський «Явір», «Фрунзенець-Ліга-99» «Борисфен-2», роменський «Електрон» і «Полісся». У кожній з цих команд довго не затримувався, проводив по кілька матчів. Схоже, шукав свою команду, в якій можна було «прописатися» і грати не один сезон. Про причини – чому, маючи потенціал, Олег так і не зміг заграти, не знайшов свого місця у великому футболі – можна лише здогадуватися.
З футболом Олег «зав’язав» дуже рано. За свою кар’єру зіграв усього 59 матчів (з них 41 – у сумських командах) і забив свій єдиний м’яч. Відзначився 5 червня 2005 року у домашньому матчі із «Газовиком-Скалою» (див. Матч з історії).
Наразі Олег працює дитячим тренером у ФЦ «Барса».
Нещодавно Олег разом з тренерами ФЦ «Барса» успішно пройшов курс навчання і продовжив термін дії ліцензії С» УАФ. З цим його привітали керівник курсів Володимир ГОНЧАРЕНКО і голова АФСО Андрій ПРОХОРОВИЧ.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 2004/2005. Перша ліга. «СПАРТАК-ГОРОБИНА» (Суми) – «ГАЗОВИК-СКАЛА» (Стрий) – 2:0. 5 червня 2005 р. Стадіон «Ювілейний».3500 глядачів.
Голи: 1:0 – Ротенберген (23), 2:0 – Олександр Розлач (81).
«Спартак-Горобина»: Вокальчук ( Бандура, 88), Болотов ( Оніщенко, 63), Хоменко, Смішко ( Розлач, 78), Сизон, Ротенберген ( Радіонов, 67), Заворотнюк, Литвинов, Донюшкін, Ворона, Кривобок ( Деревльов, 69).
«Газовик-Скала»:: Годзюр, Галун, Шукатка, Горецький, Войтович ( Ніканович, 46), Маковійчук (Ільчишин, 61), Теплий ( Толочко, 46), Трухін,Котовенко (Піцур, 61), Бобилєв ( Удич, 71), Краївський. Попередження: Андрій Ніканович (71).
Сергій ПАВЛЕНКО : Із воротаря – у найкращі нападники
23 лютого Сергій Володимирович відзначає свій 56-й День народження.
Саме так розпочинав Сергій свою кар’єру. Але згодом став грати нападаючим. Вихованець народної футбольної школи більше 20 років радував результативною грою, вписавши в історію Посульського краю і місцевих команд своє ім’я. Він – найкращмй футболіст і бомбардир, очолює список гвардійців футболу Недригайлівщини. На його рахунку майже 500 матчів і до 350 забитих м’ячів. Читачі місцевої газети називали Сергія ПАВЛЕНКА кращим футболістом року.
-ЗА СЛОВАМИ Ігоря КРАВЧЕНКА – багаторічного гравця «Іскри», заслуженого тренера України, Сергій ПАВЛЕНКО – найкращий футболіст і бомбардир за всю історію недригайлівського футболу. Він міг стати першим гравцем району, який почав би грати у сумській команді майстрів «Автомобіліст», але 25-річний нападник тренерам не підійшов і відмовилися від його послуг. А чи не пошкодували вони згодом?..
-Із Сергієм я грав кілька років,- згадує захисник Руслан ДЯДЧЕНКО. – Шеф, як ми по-дружньому його називали, був вправним виконавцем. Завдяки хорошій стартовій швидкості, завжди вигравав протистояння із захисниками суперників, був головною ударною нашою силою. На його рахунку чимало вирішальних м’ячів. Були матчі, в яких Сергій забивав і по 3 , і по 5 м’ячів. Кілька разів відзначився він і після моїх передач.
Сергій сповна реалізував себе в чемпіонатах і розіграшах Кубка області, змаганнях різних рівнів. І в тому, що команди виборювали високі місця, зокрема в обласних перегонах, значна його заслуга. У 1991 році серед команд Першої групи «Іскра» посіла 6 місце серед 18 команд, помітно випередивши «Фрунзенець», роменський «Електрон», «Свему» та інших суперників. Серед бомбардирів Сергій був третім, забивши 39 м’ячів із 78 командних. Через 8 років «Посульський» достроково і впевнено виграв змагання у Другій груп і Сергій знову третій серед снайперів(12 м’ячів), а його партнер по нападу Сергій ЧОРНОШВЕЦЬ – перший (22). Серед пам’ятних – товариський матч з ветеранами київського «Динамо».14 серпня 1988 року. І хоча гості впевнено перемогли – 8:3, Сергій «розписався» у їхніх воротах. Не встояв перед грою «Іскри» у матчі розіграшу Кубка області краснопільський «Явір», який уже виступав у чемпіонату України. М’яч, надісланий Сергієм у ворота суперників після швидкого проходу, приніс «Іскрі» успіх – 4:3. Довго ще буде згадувати нападник і товариську зустріч з нагоди його 50-річного ювілей, в якій він відзначився «хет-триком». Важко пригадати всі вирішальні матчі і забиті кращим бомбардиром і м’ячі.
Не менш успішно грав Сергій і в обласному міні-футбольному чемпіонаті, де «Посульський» раз став чемпіоном і тричі срібним призером. Тут теж нападник був на висоті. У складі команди «Ветеран» (Недригайлів) неодноразовим ставав переможцем і призером чемпіонатів області та ветеранських турнірів.
Наразі Сергій Володимирович працює водієм на міжнародному автомаршруті. У вільний час грає за одну з команд ветеранів Сум, бо без футболу вже не уявляє свого життя.
ФОТО з АРХІВУ. 2022 р. Кращі гравці товариського матчу «Ветеран» (Недригайлів) – «Збірна облавтодору» (11:10) Сергій ПАВЛЕНКО (у темній футболці) і Сергій ШТЕБА.
Сергій ГОРОХ: Уроки від Андрія БІБИ
26 ЛЮТОГО ветеран охтирської команд майстрів «Нафтовик» Сергій ГОРОХ відзначає свій 54-й День народження.
ШЛЯХ у великому футболі Сергій розпочинав в охтирському «Нафтовику», який виступав у Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР. За плечима 17-річного юнака було навчання у спорт школі рідного Ізяслава, де народився і львівській СШІСП. Юнак вже встиг стати 2-разовим чемпіоном України серед юнаків. Тож запрошуючи Сергія до команди, тренери не дуже ризикували. Мовляв, молодий гравець, рано чи пізно покаже себе. І вони не помилилися.
За 6 сезонів півзахисник провів більше 169 матчів і забив 17 м’ячів. Першого разу відзначився 26 серпня 1986 року у матчі з «Буковиною» (4:0). Сергій з вдячністю згадує уроки від Андрія БІБИ, який кілька сезонів працював з командою. У складі «Нафтовика» став останнім чемпіоном Другої ліги. У 48 матчах забив 7 м»ячів. Три з них надіслав у ворота «Чайки». Сергій увійшов до ТОП-10 кращих бомбардирів «Нафтовика2 у Другій лізі. Провів ще 3 матчі у розіграші Кубка СРСР з ризькою «Пардаугавою», могилівським і київським «Динамо». Разом з «Нафтовиком» виступав у Першому чемпіонаті України серед команд Вищої ліги. Взяв участь у 8 матчах і забив 1 м»яч одеському СКА.
Після Охтирки Сергій ще кілька сезонів пограв у чемпіонатах України, виступаючи за краснопільський «Явір» і конотопський «Слав’янець». А це плюс 70 матчів і 4 результативня удари
-Сергій був вправним виконавцем, як кажуть, відчував гру, не уникав боротьби, досить активно підключався до атак, допомагав партнерам створювати напругу біля воріт суперників. Забивав мало, але його передачами партнери результативно завершували атаки. Жаль, що рано Сергій завершив свої виступи, нагадала про себе серйозна травма, якої зазнав в одному із матчів,- так відгукнувся про іменника головний тренер «Нафтовика» Валерій ДУШКОВ.
За 10 років своєї професіональної кар’єри (він пограв в усіх лігах ЧУ) Сергій взяв участь у 238 матчах і відзначився 20 влучними ударами.
Після завершення активних виступів він продовжив себе у футболі. Працював дитячим тренером в Охтирській ДЮСШ «Нафтовик». А коли у Тростянці організували команду, перейшов туди працювати помічником головного тренера. ФК «Тростянець» успішно дебютував у Другій лізі національного першості, але через агресію взяв тайм-аут.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1992/1993. Перша ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «РОСЬ» (Біла Церква) – 3:1. 11 листопада 1992 р. Стадіон «Нафтовик».1500 глядачів.
«НАФТОВИК»: Прохоров (Тарахтій, 88), Євтушок, Горох (Чирва, 85), Піскун (.Полтавець, 84), Сухарєв, В.Єрмак, Попович, Шуршин, Грачов, Леш (Задорожний, 62), Захаров (Амілехін, 78). Тренер: Г.Макаров.
«РОСЬ»: Колесников, Васильєв, Тимофєєв, Нагорних, Дейнеко, Голдецький, Коренєв, Приходько, Гончаренко, .Мельниченко (Маслов, 72). Тренер: С.Гончаренко.
Голи: Горох (5, 71), Сухарєв (64 – з пенальті) – Тимофєєв (70 – з пенальті).
«ФутТайм» і АФСО щиросердно вітають ветеранів футболу з пам’ятним Днями у їхньому житті. Хай здоровиться вам і твориться, друзі, оптимізму душі, нових досягнень, щирої підтримки друзів, родинного тепла і злагоди, добра і впевненості у своїх силах і можливостях на многії літа! БУДЬМО!!!
Думка «зірки» футболу
Яка радість краща?
СТАТИ чемпіоном світу – навіть краще, ніж займатися сексом. Світова першість проходить раз на чотири роки, а сексом ти можеш займатися щодня. До того ж радість від сексу триває кілька хвилин, а радість від завоювання Кубка світу – на все життя.
Криштіану РОНАЛДО, португальський футболіст, володар золотої, срібної і бронзової медалей чемпіонату Європи, а також багатьох титулів і нагород.
Сторінки історії
1983: Останній сезон «Фрунзенця»
1983-й став «чорним» роком в історії сумської команди майстрів. Вперше після 24-х сезонів виступів у класі «Б» і Другій лізі Української зони чемпіонату СРСР вона вибула зі змагань. Не пощастило «Фрунзенцю», який 13 років (у 1971 р. грав «Спартак») був учасником цих перегонів. Він посів останнє, 26 місце. Рятувати команду тоді запросили заслуженого тренера УРСР Анатолія АРХИПОВА, який свого часу працював у «Дніпрі» з Валерієм ЛОБАНОВСЬКИМ, але він не зміг нічого зробити, аби зберегти Сумам місце у Другій лізі.
ПІДБИВАЮЧИ підсумки виступи команд , автор матеріалу «День новий, клопоти старі» («Футбол-1984. Довідник-календар») вказував на те, що «найгірше становище в сумському «Фрунзенці». Цього, власне, слід було чекати, бо команда вже кілька сезонів ходила в аутсайдерах. «Фрунзенець», правда, поповнився десятьма новобранцями – вихованцями місцевих колективів фізкультури та ДЮСШ. Але у вирішальний момент вони виявилися не готовими до випробувань».
Гравці того складу відверто зізналися, що врятувати команду можна було, якби і машинобудівне об’єднання імені Фрунзе (воно фінансувало команду), і міськком партії (її куратор) більше уваги приділяли формуванню складу з вихованців місцевого футболу і довіряли своїм тренерам, а не приїжджим варягам, не гналися за швидким результатом, то можна було продовжити «прописку» і добиватися кращих результатів, як приміром у 1974, 1975 і 1980 роках.
Практично за всіма показниками сумчани мали найгірші показники. Найменше здобули перемог (11), найбільше зазнали поразок (27) і пропустили м’ячів (85) – вперше встановивши антирекорд.
Впродовж усього сезону наша команда грала невдало. Лише у 23 матчах із 50 взяла очки. Стартували «фрунзенці» вкрай невдало. Першу перемогу здобули аж у 10 турі, взявши до цього лише 2 очок. Не менш провальним був і фініш. Набери, скажімо, у 5 заключних матчах максимум очок, то могли б врятуватися. А так у підсумку черкаському «Дніпру», з яким йшла боротьба за «місцем під сонцем», поступилися 5 очками. У пасиві – 8 поразок з великими рахунками. Найбільших невдач сумчани зазнали від торпедівців Луцька (0:6) і херсонського «Кристала» (0:4). У пасиві ще 6 поразок з різницею у 3 м’ячі. А перемога над «Торпедо» (3:0) була єдиною з великим рахунком.
Впродовж сезону тренери скористалися послугами 22 гравців.- Сергія КИРІЄВСЬКОГО, Сергія МИРВИ, Олександра СЕМЕРНІ, , Костянтина ШЕЛЕХОВА, Анатолія ЄРМАКА, Олександра ДОВБІЯ, Володимира БАРЛІТА, Володимира ЛАБЕНКА та ін. 12 з них забивали м’ячі, Кращим бомбардиром став Віктор ЧИПІЖНИЙ – 15 м’ячів. 11 разів відзначився Григорій ЛАЗАРКО, 4 – захисник Олександр БОНДАРЕНКО.
За час виступів у Другій лізі «Спартак»/»Фрунзенець» провели 566 матчів. Перемог – 166, нічиїх – 157, поразок – 243 за різниці м’ячів 538 – 687. На жаль, 1983 рік був не останнім в історії команди, коли вона зникла з футбольної карти України.
Великий футбол до Сум повернувся через 7 років. Вболівальники завдячували гравцям і тренерам «Автомобіліста».
Уточнення
Кубок СРСР: хто грав першим?
Тривалий час вважалося, що першим у розіграші Кубка СРСР стартував сумський «Авангард», який виступав у чемпіонаті СРСР серед команд майстрів класу «Б» Української зони.
НАГАДАЄМО: 11 червня 1961 року сумчани зіграли перший матч у 2-й зоні відбору з авангардівцями Жовтих Вод. Він завершився внічию- 2 : 2. Тож наступного дня суперники проведи ще одну зустріч. Наші футболісти виграли -3:2 і вийшли до фіналу, де мінімально поступилися футболістам СКФ (Севастополь).
Але, як свідчать протоколи, першими вийшли на старт ще у 1938 році 5 аматорських команд Сумщини. Річ у тім, що тоді зональні матчі Кубка УРСР були одночасно іграми на Кубок СРСР. 10 переможців зональних змагань переходили до 1/32 фіналу Кубка СРСР і водночас із 6 українськими командами складали 1/8 фіналу всесоюзного турніру.
У Першій (Харківській) зоні УРСР грали 3 представники Сум. 5 травня першим провів матч «Авангард». З рахунком 1:5 він зазнав невдачі від харківської «Блискавки». Наступного дня «Цукровик» переміг у Полтаві «Спартак» -3:1, а «Спартак» вдома завдав поразки «Сахарнику» з Карлівки – 1:0. У чвертьфіналі (це була 1/256 фіналу Кубка СРСР) «Цукровик» програв у Харкові «Локомотиву» – 0:1, а «Спартак» зазнав невдачі теж у Харкові від «Трактора» – 1:5. Наші команди зійшли з кубкової дистанції.
Також завершив свій виступ у Другій (Київській) зоні після першого матчу і «Азот» із Шостки. У чвертьфіналі на своєму полі він зазнав розгрому від «Динамо-клуб» з Києва – 1:10. Конотопському «Локомотиву», можна сказати, пощастило. На першу зустріч до нього не приїхав «БЧА» (команда Будинку Червоної Армії) з Коростеня, і наші земляки вийшли до півфіналу, де їх приймав київський «Локомотив». Перевага була за господарями, вони впевнено виграли – 5:1.