ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 77.
Cьогодні у випуску:
— Вітання вихованцям сумського футболу.
— Березневі м’ячі Олега ГУСЄВА.
— Як захищав ворота у Ромнах Андрій ПЯТОВ ?
Пам’ять
Чого боялися сумські чиновники Віктора СЕРЕБРЯННИКОВА?
Думки гравця про САБО і БИШОВЦЯ. Якими вони були?
Минуло 83 роки від Дня народження легендарного гравця київського «Динамо» і збірної СРСР, заслуженого майстра спорту СРСР Віктора СЕРЕБРЯННИКОВА.
ФОТО з АРХІВУ. Ворота суперників атакує Віктор СЕРЕБРЯННИКОВ.
ВЗЯТИ 18-річного юнака з першолігового запорізького «Металурга» в «Динамо» тренеру В’ячеславу СОЛОВЙОВУ порекомендував наставник збірної СРСР Гаврило КАЧАЛІН. Запрошували тоді і сумчанина Віктора ЄРЬОМЕНКА, який виступав за «Металурга». Але дізнавшись, що там вже грає СЕРЕБРЯННИКОВ, відмовився, мовляв, Вікторів буде двоє на одне місце в основі.
За 12 «динамівських» сезонів Віктор завоював 4 золоті медалі, 3 – срібні, двічі був володарем Кубка СРСР. 9 разів його включали до списку «33-х кращих» гравців. Він – своєрідний рекордсмен радянського, і відповідно, українського футболу, брав участь у фінальних стадіях 3-х (!) чемпіонатів світу. Через 20 років повторити це досягнення вдалося Віктору ЧАНОВУ, Володимиру БЕЗСОНОВУ та Анатолію ДЕМ’ЯНЕНКУ, для яких третім мундіалем став турнір у 1990-му.
За свою кар’єру Віктор СЕРЕБРЯННИКОВ зіграв 399 матчів і забив 96 м’ячів. Працював тренером.
У 1973 році очолював сумський «Фрунзенець», який посів 16 місце серед 23 команд, зробивши 3 кроки вгору. Але, як розповів гравець команди Василь КАТКОВ, чиновники з міськкому партії надалі відмовилися від послуг Віктора Петровича. Причина – тренер полюбляв відпочивати у ресторані «Кристал» у колі циган. Смішно та й голі…Того року СЕРЕБРЯННИКОВ заклав хороший фундамент для успішного виступу «Фрунзенця» в 1974 році, коли він зійшов на 4 місце.
Не стало легендарного футболіста 12 листопада 2014 року.
Із інтерв’ю з Віктором СЕРЕБРЯННИКОВИМ
-Коли у «Динамо» дізналися, що Йожеф Сабо купив «Чайку», якою була реакція?
– Ми про неї дізналися, коли в нього вже забрали машину (мовляв, футболісти нахабніли. – «Лівий берег»)… Це аферисти. Він завжди з ними дружив. Ділові, розумні хлопці знали, як гроші робити, куди вкласти. Може, вони йому й допомагали робити гроші, але заважали у футболі… Він сам безграмотний, освіта – п’ять класів, купив атестат, вступив до інституту. Я на 3-му курсі з ним складав іспит з органічної хімії. Сувора людина приймала, і Йожеф ніяк не міг «проскочити». Хімік закрив нас в аудиторії. Каже: тобі – глюкоза, тобі – сахароза. А там структурні формули, я сиджу, фотографую поглядом. А Сабо підходить до таблиці Менделєєва, робить розумний вигляд (як він це завжди робить – чи то на тренерській лаві, чи то виступаючи на телебаченні), каже: «Вітя, я забув, як вода буде». Кличу, кажу: «H2O». Він дивиться, дивиться, а зрештою: «І ти нічого не знаєш!» Тут уже я завівся, переходимо на футбол, згадую йому чемпіонат світу в Англії: «Тебе зачепили, ти начебто зламався, а приїхали до Києва, то ти, гад, одразу здоровий став. Навіщо ж так… З німцями важко було грати». А він тут вийшов на поле, почав стрибати, як балерина. Він у всьому такий був, показушник. Я його гуцулом називав, йому прикро було.
-Ще хтось у «Динамо» викликав у вас неприйняття?
-Бишовець дуже непорядний хлопець був. Вважав себе найрозумнішим. Завжди з таким апломбом, наче він усе знає, все вміє. А він не вмів грати у футбол. Він за рахунок хлопців – який у нас півзахист був! – Домагався успіху. Це справжня курва була. Як виїзд – він хворий. Там битися треба, боротися, контратака – а він не біжить. Доводилося ставити Пузача. Ми з виїзду привозимо очки, а Дід каже: «Не можу ставити Пузача, бо Бишовець ходить біля ЦК і кланяється всім». Він уже тоді ліз… Чого він і до Москви поїхав. Маслову дзвонили та наказували ставити Бишовця. У ЦК у тонкощах не розбиралися. А він швидкісні відрізки 5 по 30 метрів бігав найгірше. Воротарі швидше бігли. Так, коли ми граємо вдома, атакуємо, в метушні біля воріт він міг попрацювати локоточками, зіграти на випередження, а так… І Маслов став його діставати, а Бишовець почав ходити до ЦК.
Сергій РИБАЛКА: Одного разу пірнув «рибкою»..
Першого (!) квітня в уродженця с. Ямне Великописарівського району Сергія РИБАЛКИ День народження. Екс-гравцю збірної України і «Динамо» виповнюється 33 роки.
Сергій РИБАЛКА з дружиною Маргаритою.
ПЕРШІ уроки футболу хлопчина отримав від свого батька – вчителя фізкультури місцевої школи. Він дуже хотів, аби син став футболістом і грав у «Динамо». І мрія батька збулася. Кілька матчів Сергій провів у чемпіонаті ДЮФЛ України за команду Юрія ЗІНЧЕНКА сумської СДЮШОР «Зміна». А «засвітився» у харківському «Арсеналі»: спочатку в дитячій команді ( 80 матчів – 40 м’ячів ), а потім у професіональній, яка виступала у Другій лізі чемпіонату України, забивши у дебютній зустрічі 2 м’ячі. За два роки встановив рекорд результативності команди, відзначившись 20 разів у 48 поєдинках. Досягнення 18-річного юнака нікому з команди повторити так і не вдалося. Затим було «Динамо», в якому провів 10 років на виживання. Тренер Юрій СЬОМІН не відпускав Сергія в оренду, мовляв він конкурентноспроможний і потрібен команді … на тренуваннях. У філософію Олександр ХАЦКЕВИЧУ, за його словами, не вписувався. А вона у нього була? Лише Олег БЛОХІН зрозумів гравця і відпустив до «Слована», у складі якого Сергій став бронзовим призером чемпіонату Чехії.
Повернувшись в «Динамо», довелося практично відразу залишати його і вирушати до турецького «Сівасспору». Із 5 забитих м’ячів запам’ятався один у ворота «Ерзурума». На 15 хвилині Сергій вдало підключився до атаки і немов би пірнувши «рибкою» надіслав м’яч у ворота суперників. У «Сівасспорі» наш земляк отримав важку травму і після року реабілітації повернувся на поле, але вже у складі ФК «Олександрія», в якому наразі продовжує свою кар’єру, яка триває вже 17-q рік. За цей час провів 404 матчі, в яких забив 66 м’ячів, в тому числі 8 зустрічей за збірну України і 28 (7 м’ячів) – за збірні різних вікових категорій. У складі «Динамо» двічі вигравав звання чемпіона і раз – Кубок України. А першого значного успіху добився на чемпіонаті Європи серед юнаків Ю-!9. Завдяки єдиному м’ячу РИБАЛКИ у матчі зі швейцарцями, українці вийшли до плей-офф, а там переможно підкорили чемпіонську вершину. То була перша нагорода нашого земляка.
Борис ШУРШИН: Патріарх українського футболу
Так називають спеціалісти вихованця сумського футболу, у якого 2 квітня ювілейний, 65 День народження. Напередодні пам’ятної у житті події він став срібним призером і кращим (вкотре уже!) гравцем чемпіонату Сум з футзалу серед ветеранів вікової категорії 55 років і старші. А цьогоріч у Бориса Михайловича ще кілька футбольних дат.
Борис Михайлович з донькою Мариною.
50 років тому у складі білопільського «Авангарду» він зіграв свій перший матч.
45 років тому отримав першу нагороду, ставши у складі київського СКА бронзовим призером друголігового чемпіонату СРСР і «відзначився» автоголом у свої ворота у матчі з «Авангардом» (Ровно).
25 років тому у складі краснопільського «Явора» зіграв свій останній матч і забив останній м’яч на професіональному рівні.
ЗА СВОЮ 23-річну професіональну кар’єру Борис Михайлович провів 857 матчів і забив, як півзахисник, 162 м’ячі. Провів на полі майже 50000 хвилин ігрового часу. До речі, за кількістю поєдинків він помітно випереджає Олександра ШОВКОВСЬКОГО ( 716 ). Найбільше ШУРШИН виступав за охтирський «Нафтовик» (341 матч -72 м’ячі) і «Явір» (90 – 21). Пограв в усіх лігах чемпіонатів СРСР і України. Своєрідний подарунок Борису зробили партнери п о «Нафтовику», коли команда грала на його День народження. У 1987 році вони перемогли «Прикарпаття» (2:1), а в 1991- у – «Маяк» з Очакова – 5:0.
У 1980 році, забивши 10 м’ячів, Борис став кращим бомбардиром «Фрунзенця», який тоді виступав у Другій всесоюзній лізі. Згадаймо, як він забивав тоді деякі свої м’ячі.
«Фрунзенець» – «Поділля» (Хмельницький) – 3:0. Завдяки зусиллям захисників на 71 хвилині Борис ШУРШИН одержав хорошу можливість для виходу до воріт суперника і забив третій м’яч. Він став останнім у цьому цікавому бойовому поєдинку.
«Фрунзенець» – «Говерла» – (Ужгород) – 2:0. Коли Борису ШУРШИНУ послідувала діагональна передача і він стрімко ввірвався у штрафний майданчик, стоппери закарпатців нічого не змогли вдіяти, як і воротар. Красивий удар головою – і рахунок відкрито..
«Фрунзенець» – СКА (Львів) – 1:2. На 10 хвилині нападаючі сумчан розіграли комбінацію у штрафному майданчику СКА і Борис Шуршин красивим ударом послав м’яч у сітку воріт суперників.
«Фрунзенець» – «Новатор» (Жданов) .- 3:0. Скориставшись помилкою воротаря, який невдало відбив м’яч, Борис ШУРШИН подвоїв рахунок.
«Фрунзенець» – «Дніпро» (Черкаси) -2:1. На початку зустрічі сумчанам вдалося провести кілька стрімких атак, на вістрі яких був Борис ШУРШИН. Точними ударами наш форвард двічі посилав м’яч у сітку воріт гостей.
«Фрунзенець» – «Океан» (Керч) – 1:1. За 10 хвилин до фінального свистка за грубу гру керченського захисника суддя призначив штрафний удар метрів за 20 від воріт. До м’яча підійшов Борис ШУРШИН і чітким різаним ударом відкрив рахунок.
Сезон 1997/98 став останнім у кар’єрі цього легендарного гравця. Провів його він у «Яворі». Останній м’яч забив 2 жовтня 1997 р у Києві, розмочивши рахунок у матчі з другою командою «Динамо» (1:3), А проводжали Бориса з великого футболу 3500 вболівальників 19 червня 1998 р. після матчу з «Верховиною», який краснопільці виграли – 4:2. Того року Борис Михайлович розміняв п’ятий десяток
Борис ШУРШИН – дворазовий чемпіон, дворазовий срібний і бронзовий призер чемпіонатів СРСР (Друга ліга), фіналіст розіграшу Кубка УРСР, бронзовий призер Другої ліги чемпіонату України, неодноразовий переможець і призер всеукраїнських і міських змагань серед ветеранів різних вікових категорій. На його честь засновано обласний клуб «Твоя висота». До нього входять гравці, які зіграли 100 і більше матчів на професіональному рівні.
-З Михайловичем ми програли не один сезон у «Нафтовику» і «Яворі», – говорить Анатолій ЄРМАК. – Це – гравець від Бога, професіонал своєї справи. Які класні ігри він видавав і скільки забивав вирішальних м’ячів. Пригадався поєдинок у Білій Церкві на День міста. Нас попросили зіграти, як треба, не зіпсувати глядачам свято. Ми поступались – 1:2. Далі слово взяв Борис. Він відновив рівновагу, а потім вивів команду вперед. У підсумку ми перемогли – 4:2. І таких матчів у його кар’єрі було чимало, всіх не пригадаєш. Та зараз продовжуємо ще грати, але вже за ветеранів. І те, що його названо кращим гравцем останнього чемпіонату Сум – багато про що говорить. Від імені усіх ветеранів «Нафтовика» і «Явора» передаю найщиріші вітання нашому другові і товаришу. Хай здоровиться тобі, Михайловичу!
ФОТО з АРХІВУ. 17 липня 1884 р. Чемпіонат СРСР. Перша ліга. «ЗІРКА» (Джизак) – «КОЛОС» (Нікополь) – 3:0. Перший на м’ячу Борис ШУРШИН.
ФОТО з АРХІВУ. 29 квітня 1985 р. Товариський матч «КОЛОС» – «ДИНАМО» (Київ) – 2:2. Капітани команд Андрій БАЛЬ і Борис ШУРШИН,
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 1997/1998. Перша ліга. «ДИНАМО-2» (Київ) – «ЯВІР» (Краснопілля) – 3:1. 2 жовтня 1997 р. Стадіон «Динамо». 500 глядачів. «ДИНАМО-2»: Луценко (Кернозенко,46), Радченко (Слюсар, 61), Михайленко (Саутін,81), Федоров, Шматоваленко, Венглинський, Максимов (Черняк,61), Калитвинцев (Мазуренко ( 61), Самойлов, Волосянко, Косирін. «ЯВІР»: Кудимов, Єрмак, Листопадов, Демьянець (Олексійчук, 80), Садовий, Острівний, Попович (Скотаренко, 71), Шуршин (Лінін, 65, Артюхов, 78), Завгорордній, Костюков, Прохоренков (Руденко, 84).
Голи: Шуршин (10), Федоров (37), Косирін (51), Венглинський (70). Попередження: Максимов, Костюков.
Олексій ХОБЛЕНКО: У пошуках «своєї» команди
Кар’єру вихованець роменського футболу Олексій ХОБЛЕНКО розпочинав у київському «Динамо», пройшовши хорошу школу підготовки. Проте за 5 років пробитися до основи так не зміг. Був гравцем «Динамо-2», де провів 72 матчі і забив 11 м’ячів.
Грати чи не грати?
ПІСЛЯ Києва у нього розпочалися своєрідна подорож командами 4-х країн. За 12 сезонів першолігові «Карпати», куди у «зимові» канікули перейшов Олексій, стали вже 11-ю у кар’єрі нападника. Важко зрозуміти його «подорожі». І чого він хоче. Знайти свою команду? Заробляти більше? Чи просто пограти? 4 квітня ХОБЛЕНКУ виповнюється вже 29 років і з таким букетом команд він довго не втримається на професійному рівні і не виключено, що йому доведеться догравати в якомусь аматорському колективі. Свого часу міг закріпитися і заробити собі ім’я в «Чорноморці», де показував гру пристойно рівня. В 53 матчах забив 11 м’ячів. Але вирішив, схоже, подорожувати далі.
Намагався працевлаштуватися у командах Польщі, Білорусії, Норвегії і Естонії. А чого досяг? Разом зіграв 67 матчів і завдав 17 разів влучних ударів. У складі «Динамо» (Брест) став чемпіоном і володарем Суперкубка Білорусії. Минулого року зіграв СОТИЙ матч у чемпіонаті України, в якому «Кривбас», гравцем якого був Олексій, розділив очки із «Зорею».(2:2). Один м’яч на рахунку Олексія. Загалом на його рахунку, враховуючи матчі за 6 молодіжні збірні різних вікових категорій, вже 348 матчів і 83 м’ячі.
«ФутТайм» і АФСО вітають іменинників з весняними їхніми Днями народження. Бажаємо футболіти і бути здоровими, впевнено гнати м’яч у ворота суперників і сміливо підкорювати вершини своїх мрій. Успіхів на полі, вірних вболівальників та хороших товаришів по команді, а також удачі, здоров’я, достатку, впевненості і оптимізму вам у житті.
Факт
Березневі м’ячі Олега ГУСЄВА
Березень – один з найрезультативніших місяців у кар»\рі вихованця сумського футболу Олега ГУСЄВА, У різні роки 10 командам він забив 12 м’ячів: 9 – у чемпіонатах України, 2 – у розіграшах національного Кубка і 1 – у Лізі Європи.
2 березня 2008 р. Чемпіонат. «Дніпро» – «Динамо» – 0:4. М’яч забив на 62 хвилині.
4 березня 2015 р. Кубок. ¼ фіналу. «Зоря» – «Динамо» – 1:2. 13 хв. – з пенальті. Чемпіонат. «Динамо» – «Металург» (Запоріжжя) – 2:1. 8 хв.
5 березня 2006 р. Чемпіонат. «Динамо» – «Дніпро» -2:0. 38 хв.
10 березня 2011 р. Ліга Європи. 1/8 фіналу. Перший матч. «Динамо» – «Манчестер Сіті» (Англія) – 2:0. 77 хв.
11 березня 2009 р. Чемпіонат. «Кривбас» – «Динамо» – 0:3. 10 хв.
21 березня 2004 р. Чемпіонат. «Ворскла» – «Динамо» – 1:3. 25 хв.
22 березня 2006 р. Кубок, ½ фіналу. «Карпати» — «Динамо» – 0:2. 32 хв. 2014 р. Чемпіонат. «Динамо» – «Металург» Зп. – 4:0. 76 і 88 хв.
26 березня 2003 р. Чемпіонат. «Оболонь» – «Динамо» – 0:4. 50 хв. 2010 р. Чемпіонат. «Динамо» – «Говерла» – 2:0. 60 хв.
31 березня -2013 р. Чемпіонат. «Чорноморець» – «Динамо» – 0:2. Олег ГУСЄВ відзначився на 47 хвилині.
12 матчів – 12 перемог за різниці м’ячів 33 – 3
Матчі з історії
Скільки м’ячів пропустив Андрій ПЯТОВ у Ромнах?
Свою професіональну кар’єру воротар «Шахтаря» і збірної України Андрій ПЯТОВ розпочинав у полтавській «Ворсклі-2». Впродовж 2001-05 років він зіграв 56 матчів, в яких пропустив 91 м’яч.
Тричі він приїжджав у складі «ворсклян» до Ромен на матчі з «Електроном» у рамках чемпіонату України серед команд зони «Б» Другої ліги. І двічі йому не щастило, а третього разу він просидів на лавці запасних. 25 березня 2001 року роменчани впевнено провели зустріч , здобули красиву перемогу з рахунком 3:1.Двічі змусив капітулювати ПЯТОВА Геннадій КАСЬЯН. Тоді у грі з боку «Ворскли» у грі взяли участь 8 гравців основи. Регламент це дозволяв. Але це не врятувало гостей від поразки у цьому матчі, який зібрав 3500 глядачів.
Тренер «Електрона» Олександр КВАША зізнався, що мріяв не про розгром. Але компанія Гени КАСЬЯНА створила диво у «полтавській битві». На його думку, це була одна з кращих ігор «Електрона» у сезоні.
Не пощастило Андрію і 23 серпня 2003 року, коли гості знову поступилися – 3:4. Це була вольова вікторія «електронівців». Переможний м’яч Геннадій КАСЬЯН забив на 90+1 хвилині протистояння. Ось так. Андрій, мабуть, ще довго згадував свої матчі і 7 пропущених м»ячі к Ромнах.
Міг зіграти проти роменчан Андрій і в 1/8 фіналу розіграші Кубка України сезону 2002/2003, коли був уже гравцем «Шахтаря». Але місце у воротах зайняв інший кіпер. Тоді господарі виграли – 4:0.
Суб’єктивна думка
РОЗЧАРУВАННЯ для початку. Чого очікувати ДАЛІ?
Обидві збірні України відверто розчарували. Якщо старші виглядали смішно, то їхні молодші колеги показали свій максимум, на що вони здатні на сьогодні.
З ТАКИМ горе-тренером – багатоверстатником (сучасним ЛОБАНОВСЬКИМ, хоча йому до нього, як до Києва рачки) далеко не пройдемо. Він трішки «омолодив команду». Питається для чого? Омолодив 28-річним СВАТКОМ, другом КОНОПЛЯНКОЮ, з якого, як з козла молока? А аамість того, щоб атакувати і пресингу вати щоразу пасували м»яч назад, робити ставку на ЦИГАНКОВА, який, за словами РОТАНЯ, перебуває у хорошій формі, зможе зробити результат своїми успішними діями. І що робив він полі? Бліда тінь на полі, як і більшість наших «легіонерів», якими носимося, ледве не цілуємо їх в одне місце. О. ЗІНЧЕНКО: – У таких матчах усе вирішують зіркові гравців. Ось які у нас «зіркові» гравці, як вони вирішують долю матчу!!!!!
У гравців «молодіжки» було бажання, але його виявилося замало, треба мати хорошу підготовку, а не біганину по полю. У суперників значно вищий клас. Перший пропущений м’яч. Чому НЕЩЕРЕТ на зіграв на виході? Цього , мабуть, не вчать тренери воротарів. Це дитяча помилка. Обом збірним нічого буде робити на змаганнях, до яких вони готуються. Важко не погодитися з аналітиками, які оцінили шанси виходу збірної України на Євро-2024 у 57 відсотків, тоді, як Італії – у понад 88 і Англії – у 84,5. Невеликі шанси і у нашої «молодіжки». А якщо команди будуть тренувати такі дитячі ПЕТРАКОВИ, РОТАНІ – конкурентноспроможної збірної у нас не буде, Скажіть, будь ласка, де оті чемпіони світу Ю-19, майбутні «зірок», як тоді їх називали, БУЛЕЦА, СУПРЯГА, ПОПОВ та ін. Оце майбутнє українського футболу????
Справа, напевне, в тому, що наш футбол наскріь корумпований. На чиє прохання чи вимогу поставили в.о. РОТАНЯ??? Невже у нас немає гідних?? Згадаймо, як по-свинськи підставили ФОМЕНКА, бо п. ПАВЕЛКУ треба було поставити свого кума ШЕВЧЕНКА. І що з того вийшло? У ШЕВЧЕНКА хоч ігрового досвіду вистачає, він пограв в іменитих клубах, багато чого почерпнув. А що РОТАНЬ і особливо КРАВЧЕНКО ? Невже у нас немає в рази кращих тренерів, ніж ці двоє пацанів. Я впевнений, що у підсумку матимемо ВЕЛИКЕ РОЗЧАРУВАННЯ!!! Це перший тривожний дзвіночок.
Двоє «вгадали» рахунок
У «ФутТаймі» (№55) ми пропонували нашим респондентам спрогнозувати рахунок матчу відбору збірних Англії і України (2:0).
ЙОГО назвали Микола КЛЮС з Липової Долини і сумчанин Андрій ЛАЗАРЄВ. Плюс ставимо і Анатолію ПОЛЯЧЕНКУ із Сум, який вказав, що Англія переможе з різницею у 2 м’ячі.
P.S.: АФСО може не поділяти думку автора.