ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 78.
Вітання
Олег ЛУКАШ: Грав проти Шевченка, Реброва, Ващука…
За свою 12-річну кар’єру він пограв в усіх лігах чемпіонатів України. А розпочинав з виступів у складі сумського «Хіміка» у першості УРСР серед КФК. 6 квітня вихованець лебединського футболу відзначив 51-й День народження.
ДО ТОГО, я к Олег розпочав шлях у професіональному футболі, він став срібним призером останньої Спартакіади УРСР, на якій збірної області. Дебютував у сумському «Автомобілісті, який був учасником останнього сезону у Другій лізі чемпіонату СРСР, 10 квітня 1991 року в Ужгороді. Тоді сумчани мінімально поступилися «Закарпаттю». Юнак вийшов на заміну на початку другого тайму. А свій перший м’яч забив мукачівському «Приладисту» на його полі, «розмочивши» рахунок (1:2).
За три сезони був уже гравцем охтирського «Нафтовика». Затим до харківського «Металіста» його та ще трьох вихованців сумського футболу – Олександра ЖУКА, Віктора ІВАНЕНКА, Сергія КОСТЮКОВА і Дмитра РУДНЯКА. – запросив Михайло ФОМЕНКО. Команда стала бронзовим призером першолігових перегонів і вийшла до «вишки». Дебют Олега відбувся 11 липня 1998 року у матчі з «Динамо». Його він запам’ятав на все життя. На своєму полі «Металісти» зазнали відчутної поразки – 1:6. Єдиний м’яч у господарів забив сумчанин Віктор ІВАНЕНКО. Грав проти Владислава ВАЩУКА, Сергія РЕБРОВА, Андрія ШЕВЧЕНКА та ін.. З часом сумчанин втратив місце в основі. Продовжив грати в МФК «Миколаїв», охтирському «Нафтовику», а завершував кар’єру у «великому» футболі у друголіговому «Фрунзенці-Лізі-99»
МОВОЮ СТИТИСТИКИ. За 12 років професіональної кар’єри, граючи на позиціях нападника і півзахисника, Олег зіграв 369 матчів і забив 45 м’ячів. З них у Вищій лізі – 15 і 2 – відповідно. Двічі відзначився у зустрічах МФК «Миколаїів» з «Дніпром» і «Таврією», в яких миколаївці зазнали поразок. У 6 матчах забивав переможні або вирішальні м’ячі на останніх хвилинах. А це – 5 перемог і нічия. Виступаючи за «Нафтовик», у 1996 році по 2 м’ячі надсилав у ворота «Кристала» з Чорткова (3:1), нікопольського (5:0) і маріупольського (5:1). «Металургів». Провів на полі 24500 хвилин ігрового часу.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. 1991 р. Чемпіонат СРСР. Друга ліга. «АВТОМОБІЛІСТ» (Сум) – «ЗАКАРПАТТЯ» (Ужгород) – 2:0. 12 листопада. Стадіон «Авангард». 1500 глядачів
«АВТОМОБІЛІСТ»: Страшненко – старший, Андрейченко, Фесенко, Захаряк, Бедрицький, Дейнеко, Лукаш (Хмель,85), Теслик (Таргонський,80), Сараєв, Самолюк, Цисар.
«ЗАКАРПАТТЯ»: Васютин, Тулайдан, Майсак, Мигович, Долгош, Когутич, Мішенко (Меланич,80), Кондря, Яворів, Губаш, Тристош.
Голи: Сараєв (47 – з пенальті), Лукаш (50).
Володимир МИГАЛЬ: З когорти справжніх «яворівців»
8 квітня у екс-гравця краснопільського «Явора», директора місцевої ДЮСШ Володимира МИГАЛЯ ювілейний, 50-й День народження.
ВСЯ його кар’єра пов’зана з «Явором», з яким 7 сезонів виступав на професіональному рівні, хоча почав грати у 28 років. За плечима був чималий ігровий досвід, який допомагав йому впевнено почуватися на полі у Другій лізі чемпіонату України.
Перший м’яч Володимир забив у домашньому матчі з донецьким «Металургjм-2». На 75 хвилині він закріпив перемогу «Явора» (3:0). У кількох зустрічах м’ячі після його ударів були вирішальними, зокрема у подинках з київським «Арсеналом-2» і донецьким «Шахтарем-3» по 1:0). Серед пам’ятних матчів – кубкові з представникам Вищої ліги – «Динамо», «Дніпром» і «Шахтарем», в яких грав проти Максима ШАЦЬКИХ, Сергія НАЗАРЕНКА, Андрія ГУСИНА, Андрія СПЄВАКА та інших авторитетних виконавців. А 20 вересня, впевнений, Володимир запам’ятав на все життя. У матчі 1/16 фіналу розіграшу Кубка України у Сумах на «Ювілейному» він забив м’яч у ворота «Шахтаря». І хоча усі ті три зустрічі краснопільці програли з великими рахунками (1:15), добре зрозуміли, як треба грати, аби добиватися успіхів і бути вправними виконавцями.
За роки виступів на професійному рівні Володимир провів 132 матчі, в яких забив 11 м’ячів. Й до цього часу, працюючи вже директором ДЮСШ, він залишається у футболі. Нещодавно у складі осоївського «Ороіну» став бронзовим призером чемпіонату і фіналістом розіграшу Кубка Сум з футзалу серед ветеранів 40+. Його було визнано кращим гравцем команди.
Стежкою батька пішов і його син Максим. Минулого сезону він разом з ФК «Тростянець» дебютував у Другій лізі чемпіонату України, в якій свого часу грав Володимир Олексійович.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. Кубок України 2006/2007. 1/16 фіналу. «ЯВІР» (Краноспілля) – «ШАХТАР» (Донецьк) – 1:6. 20 вересня. Суми. Стадіон «Ювілейний». 9800 глядачів.
Голи: 0:1 – Вукіч (9), 0:2 – Окодува (16), 0:3 – Жадсон (21). 0:4 – Окодува (45), 0:5 – Сільва (50), 1:5 – Мигаль (57). 1:6 – Вукіч (82).
«ЯВІР»: Кириченко, Богач, Совенко (Савченко,46), Литвиненко (Волков,7), Шепель, Д. Пацюк (Лебеденко, 70), Пукась, А. Пацюк, Бугайов, Тієчко, Мигаль – кап.
«ШАХТАР»: Плетікоса, Гай, Хюбшман, Леонардо, Шевчук, Дуляй (Мірошніченко, 53), Кучер, Жадсон, Вукіч, Воробей – кап. (Агахова, 46). Окодува (Сільва, 46).
Попередження: Мигаль (58). Жадсон (78). Шепель (81)
Валерій ДУШКОВ: «Нафтовик» і «Явір» – у моєму серці.
З його іменем пов’язана історія створення і виступу охтирського «Нафтовика» на професіональному рівні: від розіграшу Кубка міста – до перемоги у Другій лізі чемпіонату СРСР і дебюту у Вищій першого чемпіонату України. 10 квітня у одного із знакових тренерів обласного футболу ювілейний День народження. Він розмінює восьмий десяток!!!
ПІД його орудою «Нафтовик» швидко пройшов становлення і вже через 6 років вийшов на всесоюзний рівень і підкорив золоту вершину, Пройшло ще 6 років і «Нафтовик» – вже учасник перших вищолігових національних перегонів. Дебют не вдався, Валерій написав заяву про звільнення. Новий сезон розпочав у краснопільському «Яворі». Надалі працював з іншими командами, був помічником головного тренера збірної України Михайла ФОМЕНКА. Останнім часом керував Охтирською ДЮСШ.
11 років провів з Валерієм ДУШКОВИМ капітан «Нафтовика», майстер спорту Василь ЄРМАК: – Від міських змагань до виходу на всесоюзну арену ми всі зростали разом з командою. Зростав і Валерій Олексійович як тренер. Мені довелося бути своєрідним містком між гравцями і тренерським штабом. Інколи виникали деякі непорозуміння щодо складу, тактики гри на той чи інший матч тощо. Але ми швидко знаходили спільну мову, швидко закривали питання. Хоча тренер був жорстокою і вимогливою людиною, але справедливим. Тож і поважали його гравці, прагнули впоратися із поставленим завданням. Багато він взяв від Андрія БІБИ, який кілька років працював у команді. А завоювання золотих нагород у всесоюзному чемпіонаті і виступ у Вищій лізі дебютної першості України – хіба це не говорить про Валерія Олексійовича, як спеціаліста високої кваліфікації? А того, чемпіонського року, між іншим, командою з 19 виконавців було зіграно 61 (!) матч. Йому вдалося створити рівну і збалансовану команду, яка на фініші не мала собі рівних. До речі, для багатьох гравців це був чи не найкращий сезон у кар’єрі. Для «Нафтовика» ДУШКОВ, як ЛОБАНОВСЬКИЙ для «Динамо». Тож маючи нагоду., від гравців нашого покоління вітаю нашого тренера з ювілеєм. Міцного здоров’я, оптимізму і благополуччя тобі, Олексійовичу!!!
Кілька сезонів Валерій ДУШКОВ очолював «Явір», який гідно виступав у Другій і Першій лігах чемпіонатів і розіграшах Кубка України. Слово – екс-президенту ФК Володимиру САЄНКУ: – Коли Валерій Олексійович залишив «Нафтовик», я не вагаючись запросив його очолити нашу команду. І не помилився, бо добре знав його професіональні якості і віданність футболу. За короткий час він поставив гру «Явора» на пристойний рівень, яку – можу похвалитися – відверто побоювалося не тільки гравці, а й тренерів суперників. Валерій Олексійович практично допоміг у розбудові нашого клубу,допомагав порадами щодо інфраструктури тощо. Багато уваги приділяв залученню до команди вихованців місцевого футболу. Тоді і було закладено хороший фундамент для розвитку футболу, його популяризації у районі. Кілька наших вихованців і тих, хто розпочинав шлях у футболі в «Яворі», заявили про себе у командах різних ліг.
-Професіональному футболу я віддав майже 40 років, – говорить Валерій ДУШКОВ, – Й до цього часу живу цією грою, уважно слідкую за виступами і грою «Нафтовика» і «Явора». Вони – у моєму серці. По-іншому не може й бути. Добре, що влада Охтирки разом з депутатським корпусом кинули «Нафтовику» рятувальний круг і він знову на футболній карті України, заявляє про себе. З нетерпінням чекаю того дня, коли Охтирка знову буде з великим футболом і «Нафтовик» знову гратиме на високому рівні!
МОВОЮ СТАТИСТИКИ
– ВАЛЕРІЙ ДУШКОВ, будучи граючим тренером аматорського «Нафтовика», провів 114 матчі і забив 18 м’ячів.
– ТРИЧІ поспіль вигравав Кубок області.
– СВІЙ перший м’яч у чемпіонаті області забив у 1981 році сумському «Фрунзенцю» (2:3). На 60 хвилині він красивим ударом у лівий від воротаря кут спрямував м’яч у сітку. У матчі з роменським «Електроном» (6:0) разом з Анатолієм ЄРМАКОМ відзначилися «хет-триками».
– ДУШКОВ став першим в області тренером команди Вищої ліги ЧУ.
– ПІД тренерством В. ДУШКОВА «Нафтовик» і «Явір» зіграли майже 400 матчів.
– «НАФТОВИК» – фіналіст розіграшу КУ-1990 серед команд Другої ліги, поступившись «Поліссю» (3:1 і 0:4).
– У РОЗІГРАШІ Кубка СРСР «Нафтовик» провів 5 матчів з командами України, Молдавії, Білорусії і Латвії (2 перемоги і 3 поразки за різниці м’ячів 5– 11).
– У «ЗОЛОТОМУ» 1991 році команда зіграла 61 матч у чемпіонаті і Кубку СРСР та КУ. У серпні, граючи через 2 – 3 дні, провела 9 зустрічей. Рекордне досягнення – 20 матчів без поразок (14 перемог і 6 нічиїх, м’ячі 40 – 10. 10 з них – на рахунку Ігоря ЗАДОРОЖНОГО).
Пам’ять
Геннадій СВІРСЬКИЙ: Згадаймо й пом’янемо командира «золотої» команди
Свого часу він багато зробив для розвитку футболу у Ромнах Завдяки підтримці генерального директора компанії «Агробізнес-ТСК» однойменна команда впродовж кількох років була незмінним лідером обласних перегонів і про неї швидко дізналися в багатьох куточках Україні. Неоціненну допомогу він надав ПФК «Суми», який «сидів» на фінансовій мілині і ледве не розвалився. 9 квітня минає 5 років, як Геннадію Анатолійовичу пішов із життя.
ВІН добре розумів проблеми команди «Електрон», яка через скрутну економічну ситуація і неувагу з боку місцевої влади ледве не канула в Лету. І коли побачив, в яких умовах вона перебуває, зробив усе, аби згодом «Агробізнес-ТСК» заявив про себе на повен голос. Треба зазначити, що тренер команди Олександр КВАША і Геннадій СВІРСЬКИЙ були давні знайомі, коли грали разом ще у «Сільгоптехніці» на першість району і області. Олександр – у полі, а Геннадій – у воротах.
Зринають в пам’яті два матчі 1985 року, ворота яких захищав СВІРСЬКИЙ. У серпні у чемпіонаті району «сільгосптехнівці» розгромили футболістів колгоспу імені Тельмана – 14:0. Заключний м’яч , підключившись до атаки, забив Геннадій. Влучним ударом відзначився тоді і Олександр. А в жовтні команда виграли Кубок району, здолавши у фіналі суперників з колгоспу імені Калініна – 5:2. В цих матчах виступали Вадим КОЛЕСНИК, який забив 6 м’ячів, Олег ІІВАНОВ, В’ячеслав МЯГКОВ, Сергій КАРПЕНКО та ін..
…Відродження роменського футболу розпочалося у 2014 році, коли на арену вийшов «Агробізнес –ТСК». Це була «зіркова» команда, справжній лідер обласних перегонів. 4 рази поспіль, що є рекордом, роменчани перемагали в чемпіонаті, тричі вигравали Кубок і 4 рази Суперкубок області. А ще були успішні виступи у чемпіонат (2 місце в групі) і в розіграші Кубка України (вихід до півфіналу) серед аматорів.
Мріяв Геннадій Анатолійович і про те, що його команда гратиме у Другій лізі чемпіонату України. Але передчасна смерть завадила її реалізувати. 9 квітня 2018 року він відійшов у вічність. Згадаймо й пом’янемо Людину з Великої літери!
В пам’ять про Г. СВІРСЬКОГО АФСО проводить вже традиційний розіграш Кубка його імені.Також у Ромнах серед вихованцві спорт шкіл проводиться традиційний турнір з футзалу на його честь. На жаль, після смерті президента ФК «Агробізнес-ТСК» команда знову залишилася наодинці зі своїми проблемами. :Жаль, що ніхто не наважився підтримати переможну ходу «Агробізнеса-ТСК» і мати добротну команду, яка б знову задавала тон в обласних змаганнях напередодні 100 – річного ювілею роменського футболу (2027 р.).
Спогад
8 квітня 1971 року
Цього дня 52 роки тому вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО забив свій єдиний м’яч у чемпіонатах СРСР.
ТОДІ він виступав за ворошиловградську «Зорю». Відзначився наш земляк у матчі першого туру, в якому його команда приймала московський «Спартак». Протистояння, що зібрало на трибунах 40 000 вболівальників, було бойовим і напруженим. На 66 хвилині москвичі відкрили рахунок після удару В’ячеслава ЄГОРОВИЧА. За кілька атак господарі зрівняли рахунок. Зробити це вдалося Михайлу ФОМЕНКУ, який на 74 хвилині вміло підключився до атаки і завдав прицільного .удару. 1:1 – у підсумку і команди розділили очки.
Ще один м’яч Михайло забив у розіграші Кубка СРСР, виступаючи вже за «Динамо». Його він надіслав у ворота «Чорноморця». А коли грав у сумському «Спартаку» впродовж 1966 – 69 рр.відзначився 8 разів. Але то були матчі у класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР.
Сезон
Охтирчани «доганятимуть» суперників
Через об’єктивні причини футболісти охтирського «Нафтовика» не змогли дограти матчі осінньої частини чемпіонату України серед аматорських команд 2-ї групи.
ЦІЄЇ і наступної суботи вони проведуть два перенесені матчі в Сумах: 8 квітня – з кропивницькою «Зіркою» , а 15-го – з «Олімпією» із Савинців, що на Полтавщині. Наразі у охтирчан 10 очок після 6 матчів, в «Олімпії» – 7 очок, у «Зірки» – жодного. .У разі перемог в обох зустрічах «Нафтовик» виходить до «зону чотирьох», що дає право продовжити боротьбу в плей-офф. У ТОП-5 кращих бомбардирів групи – Олександр ВАСИЛЬЧЕНКО, який забив 3 м’ячі. У лідера – 5. Очолюють перегони команди з Київщини: «Дружба» (Мирівка) -17 очок і «Штурм» (Іванків) – 16.
«Нафтовик» поповнився двома гравцями- вихованцями ФЦ «Барса». Виявили бажання грати Максим ЧЕГЛОВ і Ярослав ПЛЕЧІЙ, яким цьогоріч виповнюється по 24 роки. Вони мають вже довід виступів на професіональному рівні. Максим провів 97 матчів і забив 3 м’ячі, а Ярослав у 85 зустрічах відзначився 6 разів.
Історія
Ювілейний матч з присмаком гіркоти
Черговий матч збірної України з Англією став ювілейним – ТРЬОХСОТИМ за час її існування, з 29 квітня 1992 року, коли вона провела свій перший матч. Тоді в Ужгороді українці поступилися угорцям – 1:3. І ювілейний поєдинок з Англією теж завершився з присмаком гіркоти – 0:2.
ЗДОБУТОК за 31 рік такий: 134 перемоги, 85 нічиїх і 81 поразка за різниці м’ячів 413 – 305. Це – матчі відбору та фінальні турніри Чемпіонатів світу і Європи, Ліги націй і товариські поєдинки. Із 6 їх статусів лише у фінальних турнірах ЧЄ негативний здобуток: 3 перемоги і 8 поразок, м’ячі 8 – 19. Також негативна різниця м’ячів (5-7) у фінальних турнірах ЧС.( 2 перемоги, нічия і 2 поразки).
Зі збірною свого часу працював наш земляк Михайло ФОМЕНКО. Під його керівництвом у фінальних турнірах ЧЄ усі 3 матчі футболісти програли за різниці м’ячів 0 – 5. У відборі до ЧЄ команда провела 12 матчів: 5 перемог, 2 нічиї і 5 поразок, м’ячі 18-16. На ЧЄ Україна вперше вийшла через плей-офф. Кращого результату наша команда, коли її тренував Андрій ШЕВЧЕНКО – 8 матчів, 6 перемог і 2 нічиї, м’ячі 17- 4. На ЧЄ команда вийшла з першого місця.
Четверо вихованців сумського футболу виступали у складі збірної України. Олег ГУСЄВ провів 98 матчів і забив 13 м’ячів. Сергій РИБАЛКА взяв участь у 9 зустрічах, тричі виходив на поле Владислав ПРУДІУС і двічі – Антон ШИНДЕР,
Факт
Квітневі голи Олега ГУСЄВА
У квітні вихованець сумського футболу Олег ГУСЄВ, який виступав у складі «Динамо», забив 9 м’ячів. Ось в які числа і в які роки наш земляк відзначався.
2.04. 2011 р. «Динамо» – «Кривбас» – 3:0. М’яч забив на 83 хвилині.
Квітень 2016 р. ФК «Олександрія» – «Динамо» – 0:2. 44 хв.
4.04. 2015 р. «Чорноморець» – «Динамо» – 0:2. 49 хв.
8.04. 2006 р. «Волинь» – «Динамо» – 1:3. 7 хв.
10.04. 2016 р. «Динамо» – «Волинь» – 3:0. 34 хв.
18.04. 2011 р. «Динамо» – «Зоря» – 3:0. 6 хв.
20.04. 2013 р. «Зоря» – «Динамо» – 0:5. 90+1 хв.. ( див. фото).
23.04. 2011 р. «Арсенал» К. – «Динамо» – 0:3. 88 хв.
- 04. 2007 р. «Таврія» – «Динамо» – 2:4. 90 хв.
9 матчів – 9 перемог за різниці м’ячів 27 – 3
Фото для історії
Воно увійшло до 12 найзнаковіших в історіях чемпіонатів світу. Впізнали?
Це Олег ГУСЄВ після забитого вирішального і переможного м»яча у матчі 1/8 фіналу зі швейцарцями. Він готовий літати від цього м’яча. Його влучний удар після 120 хвилин напруженої боротьби ( 0:0) вивів Україну до чвертьфіналу. Тут наші футболісти поступилися італійцям – майбутнім чемпіонам світу.