ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 80.
У випуску:
— Згадаймо й пом’янемо Володимира Яковича БОГАЧА.
— Приймай вітання, Олегу Анатолійовичу!
— 1993: Три матчі Владислава ПРУДІУСА за збірну України.
— Як «ЗеВС» добирався до Липової Долини?
Пам’ять
Володимир БОГАЧ – старший: Забивний форвард, хороший тренер
Володимир БОГАЧ-старший – один з небагатьох футболістів сумської команди майстрів «Спартака», хто став бронзовим призером Другої ліги Української зони чемпіонату СРСР. Виступав у 3-х лігах всесоюзних перегонів. Розпочинав у класі «Б», продовжив у класі «А», а завершив кар’єру вже у Другій лізі. На жаль, точних даних скільки провів матчів і забив м’ячів статистика, на жаль, не зафіксувала. Тож зупинимося на цифрах 230 і 30 – відповідно. 23 квітня «зірковому» нападнику сумчан минає 82 роки від Дня його народження. У вічність він відійшов 23 січня 2003 року. Вічний спокій і вічна пам’ять Володимиру Яковичу!
ФОТО з АРХІВУ. Кілька років Володимир БОГАЧ (на знімку ліворуч) тренував «Явір» і в 1992 році вивів його до Другої ліги чемпіонату України.
ДО СУМ Володимир приїхав після виступу у «Динамо» (Махачкала). Саме в тому місті він проходив військову службу.
У складі «Спартака» на поля з’явився у День свого народження – 23 квітні 1967 року. А через півтора місяця відзначився у матчі з єнакіївським «Шахтарем» (7:1), забивши 2 м’ячі. Ще’ двічі вистрілив у зустрічі з полтавським «Колосом» (3:1). Наступного сезону сумчани приємно здивували успішним виступом у розіграшу Кубка СРСР. У першому матчі протистояння 1/64 фіналу з динамівцями Ставрополя, яке тривало 120 хвилин, Володимир зрівняв рахунок (1:1).У повторному наступного дня лише в додатковий час з передачі Володимира Віктор СОЛОДОВ забив переможний м’яч (2:1). Затим сумчани подолали липець кий «Металург» і в 1/16 поступилися вищоліговому алма-атинському «Кайрату» (1:3). Сезон 1969 року був одним з найкращих у кар’єрі Володимира і в історії команди. Вона стала бронзовим призером друголігового чемпіонату СРСР і завоювала путівку до класу «А», а Володимир разом з Віктором КИСЛЯКОВИМ у ворота суперників забили 26 м’ячів із 53 командних . На рахунку БОГАЧА було 12 влучних ударів. У двох зустрічах він відзначився по двічі.
-Володимир ніколи не підводив,- згадував старший тренер «Спартака» Олександр СЕРБІН. – На полі викладався сповна, бо сповідував колектив ну гру. Чимало і сам забивав, і партнером допомагав. Для Володимира Яковича футбол був більше, ніж гра. Його партнерами були Микола АСТАФЬЄВ, Михайло ФОМЕНКО, Володимир БОЙЧЕНКО та ін. Багато років їх єднала справжня чоловіча дружба.
До останніх своїх днів Володимир Якович залишався у футболі. Працював на різних посадах у «Яворі», «Хіміку», «Спартаку». Підготував велику групу гравців, які згодом виступали на високому рівні. З легкої руки БОГАЧА-старшого став футболістом і його син Володимир. Він чимало років пограв на професіональному рівні у командах 4-х країн. А ще Володимир Якович був одним із тренерів збірної області, яка у 1990 році виграла срібні медалі Спартакіади УРСР. Й до цього часу це досягнення залишається неперевершеним.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. “Спартак», увійшовши до числа 3-х команд-переможниць підгрупи 2 розіграшу Кубка СРСР 1967-68 рр., завоював право участі у фінальній частині турніру (1/16 фіналу – фінал) під №27.
«СПАРТАК» (Суми) – «КАЙРАТ» (Алма-Ата) -1:3 (1:2) 28 червня 1968 р. 1/16 фіналу Кубка СРСР. 18.30. Суми. Стадіон “Спартак”.14700 глядачів.
“СПАРТАК”: Астафьєв, Сіренко, Морозов, Фоменко, Воронько, Дугінов, Солодов, Богач, Ващенко, Віктор Кисляков, Козырев. Головний тренер – Олександр Сербин.
“КАЙРАТ”: …, Дишленко, Асилбаєв, Володимир Кисляков, …, Долматов, … …. Головний тренер – Олександр Келлер.
Голи: 0:1 Валентин Дишленко (12), 1:1 Віктор Кисляков (22, пен), 1:2 Олег Долматов (43), 1:3 Володимир Кисляков (80).
Вітання
Олег ГУСЄВ: Гуся було видно по польоту
20 років на професіональному рівні, 634 матчі, 130 забитих м’ячів, успішні виступи за збірну України, багаторазовий чемпіон, володар Кубка, Суперкубка і кращий футболіст України– все це про вихованця сумського футболу Олега ГУСЄВА. 25 квітня «зірковий» гравець «Динамо» відзначає свій 40-й День народження. Найщиріші вітання Олегу Анатолійовичу!
Перший матч Олега ГУСЄВА на професіональному рівні.
Чемпіонат України 2000/2001. Друга ліга. Група «Б». «ЕЛЕКТРОН» (Ромни) – «ФРУНЗЕНЕЦЬ-ЛІГА- 99» (Суми) – 4:1. 12 серпня 2000 р. 3700 глядачів.
«ЕЛЕКТРОН»: Царіцин, Прищепа ( Суятінов, 88), Піскун, Марченко ( Дубров, 84), Кулик (І Крамаренко, 70), Жоголко, Марусич, Луценко ( Шевчук, 78), Толстов ( Рубанчук, 80), Шестаков, Матала ( Кліщенко, 87).
«ФРУНЗЕНЦЬ-ЛІГА-99»: Суслов, Попович ( Жук, 46), Болотов, Шаповал (Булат, 62), Кравченко, Литвинов, Каліненко, Теслик ( Черношвець, 46), Леонов (Гусєв, 69), Шевченко, Черняков (Іваненко, 46).
Голи: 0:1 – Литвинов (1), 1:1 – Кулик (15), 2:1 – Толстов (42), 3:1 – Рубанчук (80), 4:1 -Матала (83). Попередження: Каліненко (19),Каліненко (67), Булат (70), Іваненко (75).
ВИСТУПАЮЧИ за «Фрунзенець-Лігу-99», у сезоні 2001/02 Олег забив 11 м’ячів. Пропустив лише два матчі, які сумчани програли другим складам «Металіста» – 0:1 і «Сталі» – 2:3.
У ВИЩІЙ лізі дебютував у складі «Арсеналу» на початку сезону 2002/03 у матчі з «Ворсклою», відігравши заключні 6 хвилин. Дебют вдався! Олег вирішив підсумок поєдинку. На останніх секундах зробив гольову передачу КОНОВАЛОВУ і він приніс перемогу – 2:1.
12 СЕРПНЯ 2002 р ГУСЄВ відкрив лік своїм м’ячам у ЧУ. На 69-й хвилині він відзначився у матчі з ФК «Олександрія» – 5:1.
НА РАННЬОМУ етапі своєї блискавичної кар’єри Олега взяли на олівець скаути ярославського «Шинника», однак з невідомих причин не був зарахований до складу після попереднього перегляду.
СВОГО часу Олег міг опинитися у московському «Спартаку». Але В’ячеслав ГРОЗНИЙ, який працював у клубі «червоно-білих», оформив ГУСЄВА в «Арсенал». Так він зберіг гравця для України.
20 ВЕРЕСНЯ 2015 року, реалізувавши пенальті у ворота «Волині», Олег забив свій 100-й м’яч в офіційних матчах.
У ЧУ 16 м’ячів сумчанин забивав на останніх хвилинах або в доданий час, які приносили команді перемоги.
СЕРЕД бомбардирів збірної України Олег на 6-у місці (13 м’ячів), серед гвардійців – на 5-у (98 матчів).
ОЛЕГ, виступаючи за «Сумигаз», забив 1 м’яч у вищоліговому чемпіонаті України з футзалу.
Останній 635 матч Олега ГУСЄВА на професіональному рівні. Його він провів за «Динамо» проти «Шахтаря» 19 травня 2018 року. Кияни виграли – 2:1. Олег вийшов на поле на 75-й хвилині і відразу отримав капітанську пов’язку. Вболівальники вітали гравця плакатами з написами «Легенда # 20» і «Дякуємо за вірність».
Загалом за «Динамо» Олег провів 433 поєдинки. По завершення виступів, перейшов на тренерську роботу в клубі. Спочатку був асистентом у молодіжній команді, згодом став помічником головного тренера «Динамо». Наразі у молодіжному складі команди і збірній України грає його син Олексій, який подає чималі надії. Сподіватимемося, що він стане вправним футболістом.
Вердикт
CAS заодно із АК УАФ
Спортивний арбітражний суд у Лозанні залишив у силі рішення апеляційного комітету УАФ щодо екс-футболіста ФК «Суми» Тараса ДУРАЯ..
CAS поставив крапку у справах про договірні матчі за участю сумчан, залишивши апеляційну скаргу Тараса ДУРАЯ без задоволення, а рішення Апеляційного комітету УАФ від 1 грудня 2020 року без змін, інформує офіційний сайт УАФ.
КДК УАФ заборонив футболісту здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом (адміністративну, спортивну та ін.), строком на 3 роки. Згодом Апеляційний комітет УАФ залишив рішення КДК УАФ без змін. За два сезони за ФК «Суми» Тарас ДУРАЙ провів 51 матчі і забив 4 м»ячі.
Нагадаю: чотири роки тому голова Комітету ФФУ з етики і чесної гри Франческо БАРАНКА (на одному із сумських каналів дівчисько, яке тупо читало тільки спортивні новини, перевела прізвища БАРАНКА як БУБЛИК) повідомив, що на «договірниках» за участю різних клубів група сумчан було зароблено 10 млн. євро. «Суми» займалися підкупом арбітрів, суперників і робили ставки . А коли не платили арбітрам і програвали, то футболісти грали проти себе на контору. Словом, заробляли гроші і на перемогах, і поразках. За словами БАРАНКИ, «Суми» – це була одна з резонансних справ у Європі. Впродовж 1,5 року сумчани зіграли майже 30 матчів з «необхідним» результатом».
КДК ФФУ позбавив ФК «Суми» статусу професіонального клубу, а президент клубу, тренер команди і четверо гравців, в тому числі і Тарас ДУРАЙ, були пожиттєво дискваліфіковані.
Ювілей
Владислав ПРУДІУС: 100 хвилин за збірну України
Одним із перших представників сумського футболу за збірну України зіграв вихованець роменського футболу Владислав ПРУДІУС.
Було це 30 років тому у жовтня 1993 –го під час турне нашої команди до Північної Америки. Владислав взяв участь у 3 матчах, відігравши в них 100 хвилин.
У першій зустрічі зі збірною США (українці виграли – 2:1) роменчанин вийшов на поле на 80 хвилині, замінивши Ігоря ЖАБЧЕНКА, який згодом тренував ФК «Суми». У поєдинках із Мексикою (1:2) і знову зі США (1:0) провів перші тайми. Після перерви замість Владислава гру продовжував ЖАБЧЕНКО.
На матчах за участю збірної України побувало 94492 глядача. Найбільше – з мексиканцями – 53892 особи. Після цього Владислава більше до збірної України не викликали. Окрім ПРУДІУСА, у головній команді країни свого часу грали Олег ГУСЄВ, Сергій РИБАЛКА і Антон ШИНДЕР. Хто буде наступним вихованцем сумського футболу?
ФОТО з АРХІВУ. Владислав (праворуч) – у грі.
І таке буває
Про злите пальне, поїздку на таксі, бойову нічию і серію післяматчевих пенальті
15 червня 1977 року під час святкування 350-річчя заснування Липової Долини в райцентрі відбулися святкові заходи. Для любителів футболу влаштували товариську зустріч між ветеранами місцевої «Ниви» – збірною району і «ЗеВСом» (розшифровується, як Збірна Ветеранів Сум). До речі, у ті дні у Ромнах проходив фінальний турнір чемпіонату України серед аматорських команд, який виграли футболісти місцевого «Електрона».
ОСЬ як розповіла про поєдинок ветеранів місцева газета «Наш край» у номері за 21 червня. «…Буквально з перших хвилин господарі розпечатали ворота «ЗеВСа». Потім – 2:0. Голи наче самі по собі влітали у ворота шановних ветеранів. Сумчани змінили воротаря. Та й було чому. 57-річний голкіпер явно не витримував молодечого запалу. Перший тайм закінчився з рахунок 6:3 на користь «Ниви». Вболівальники, потішені вдалою грою земляків, потяглися до торгових точок… Та їх хороший настрій розвіяли вже перші хвилини другої половини гри. Суперників наче підмінили і тепер вони боролися на кожному метрі поля, і до того ж досить вдало. Вони успішно поражали ворота з різних позицій. У господарів гра «не клеїлася». Фінальний свисток судді сповістив бойову нічию – 6:6. І тут спонтанно гравці обох команд вирішили продовжити свято для вболівальників. Вони пробивали пенальті. Все вирішив перший удар гостей, який виявився поза ворітьми. Всі решту 9 м’ячів голкіпери виймали із сітки воріт. 5:4 – на користь «Ниви».
За команду Сум грали Валерій ДУШКОВ, Микола АСТАФЬЄВ, Віктор ПОПОВИЧ, брати Василь і Валерій КАТКОВИ, Борис ШУРШИН, Сергій КИРІЄВСЬКИЙ, Анатолій ЄРМАК, Юрій ПАНЧЕНКО та ін.. Воротар Микола КАТРИЧ, який не встигав до від’їзду із Сум, прилетів за кілька хвилин до початку матчу на таксі.
Поїздка сумчан ледве не зірвалася. Автобус люб’язно надав головний тренер першолігового «Явора – Суми» Валерій ДУШКОВ. Він вийшов на поле, а його помічник Валерій БОЯРЧУК керував грою сумчан. У переддень матчу сумчани вдома перемогли нікопольський «Металург» – 4:2 у рамках чемпіонату України. А тому до Липової Долини ветерани вирушали в хорошому настрої. Від’їхавши від «Авангарду» десь з пів-кілометра, «Ікарус» стихнув. Водій Володимир довго чаклував, але завести двигун не вдавалося.
-А ти подивися у бак, – порадив хтось із гравців. –Та я учора ввечері залив його по вінця,- відповів Володимир. І яким було його здивування, коли бак виявився.. порожнім. Хтось вночі злив пальне. Володимир не розгубився. Він зупинив автобус, що курсував за маршрутом №7, за кермом якого був його знайомий колега. Він відлив відро «рятівного» пального. На ньому команда доїхала до Липової Долини, вистачило після матчу ще дотягнути й до Семенівки, де для гравців обох команд влаштували третій тайм. Тут сумчан пообіцяли дозаправити. Але завгара не виявилося. Виручив гравець «Ниви», який працював трактористом. Він теж «подарував» відро пального. Ось такою була поїздка ветеранів «ЗеВСа», про яку вони ще довго згадували…