ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ. Випуск 82.
Дата
Платиновий ювілей конотопського “Шахтаря»
Виповнюється 70 років одній із найстаріших і самобутніх команд області, яка в історію сумського футболу вписала не одну вагому сторінку.
Коли і де «засвітилися» конотопці?
НА ЖАЛЬ, точної дати, коли в місті залізничників була організована перша команда, історія не зафіксувала. Вперше збірна міста «засвітилася» у 1927 році на турнірі за програмою Четвертої Всеукраїнської Спартакіади. Тож є всі підстави говорити, що у футбол у місті грали й до цього. У 3-у колі конотопці вдома перемогли глухівчан – 2:1, а в наступному колі поступилися у Харкові, Рахунок невідомий: Перемога – Поразка.
Через 10 років футболісти міста «залізничників» дебютували у чемпіонаті УРСР серед КФК 4 групи (8 збірних). В 1/4фіналу наша команда в гостях перемогла сумчан – 2:1 і з таким рахунком у півфіналі поступилася у Бердичеві. У матчі за 3 місце конотопці зазнали поразки – 0:7 від футболістів Орджонікідзе (наразі – Покровське Дніпропетровської області).
У 1938 році у розіграші Кубка УРСР стартував конотопський «Локомотив». Ці змагання проходили у рамках Кубка СРСР.. Поєдинки у Другій, Київській зоні були 1/256 фіналу союзного турніру. У чвертьфіналі конотопцям пощастило, бо команда БЧА з Коростеня на зустріч не з’явилася. Після наступного туру, поступившись вдома київському «Зеніту» – 1:5, «залізничники» вибули з боротьби. У першості УРСР (3 група, підгрупа Б) наша команда зазнала невдачі, програвши полтавцям – 1:3.
Після ВВВійни у першості СРСР 1948 року грали більше 80 колективів.. «Локомотив» змагався у 2-й зоні, де його суперниками були 7 команд. На жаль, відомі тільки 3 результати за участю «Локомотива»: перемоги над шосткинським «Хіміком» – 3:2 і сумським «Машинобудівником» -4:1 та поразка від «Дзержинця» з Кременчука – 1:2. У конотопчан – 4 місце (6 очок), перше – у «Динамо» із Сум (14).
1952 чи 1953? 1953!!!
ВПЕРШЕ конотопський «Шахтар» в чемпіонаті області стартував у 1952 році. Він посів 10 місце серед 12 команд, які грали в одне коло. Відомі лише 22 результати із 78. Зокрема «Шахтар» обіграв роменську «Іскру» – 1:0 і поступився кролевецькому «Колгоспнику» – 0:3. «Локомотив» посів 12 місце. У чемпіонаті міста виступали 12 команд. «Шахтар» став срібним призером, програвши «Локомотиву» – 1:3. У 1953 році «Шахтар» завершив виступ на останньому, 9 місці, заробивши лише очко у матчі із шосткінською «Іскрою» (1:1). «Локомотив» був шостим (7 очок), а «Зірка» знялася зі змагань. Але на той час «Шахтарі» мали різні статуси. «Шахтар» -52 грав без офіційної підтримки з боку адміністрації КЕМЗ «Червоний металіст». А «Шахтар» -53 вже мав офіційного господаря. За активного сприяння і підтримки директора заводу Валерія ЗАЙЦЕВА перед командою ставилося завданння ( з наказу ) – «створити міцну футбольну команду, завдання якої було вийти на всеукраїнську арену. До складу запросити провідних тренерів і гравців з інших міст.» На той час футбол був одним з найпопулярніших видів спорту на заводі. У першості виступали 8 команд. Тож офіційним роком створення «Шахтаря» є 1953 рік.
Перший історичний матч «Шахтар» зіграв вдома 6 червня 1953 року за присутності 2000 глядачів. Він розділив очки із шосткинською «Іскрою» (1:1). М’яч у господарів забив Аркадій ШУЛЬМАН (тоді хвилини не вказувалися). Склад команди був таким: ТУР, КАСАТОВ, ШУЛЬМАН, ПОЛОТАВЕЦЬ (так записано у протоколі), КОЗЛЕНКО, МИХАЙЛИК, ЄФРЕМОВ, ДОВЖЕНКО, РОЗДОБУДЬКО, ВЕНУА, ПІВЕНЬ,
МАТЧІ з ІСТОРІЇ. «ШАХТАР» – «Машинобудівник» (Суми) – 1:3, – «Динамо» (Суми) -1:3, – «Красное знамя» (Ромни )- 1:3, – «Торпедо» (Суми) – 0:1, – «Локомотив» (Конотоп) – -:+. – «Хімік» (Шостка) – 0:1, «Іскра» (Шостка) – 1:1, – «Спартак» (Глухів).- -:+.
Першого успіху конотопці добилися у 1955 році, коли стали бронзовими призерами чемпіонату області. Після першого кола команда посіла 7 місце. Зігравши значно краще у другому, «шахтарі» завершили сезон на п’єдесталі пошани. У 18 матчах (10 перемог, 1 – нічия і 7 поразок, м’ячі 29-28) вони набрали 21 очко. 19 – у «Зірки» і 4 місце. В активі «Шахтаря» 5 перемог з великими рахунками і 3 великі поразки. 1:8 вони зазнали від команди В/Ч із Сум. У зустрічі з роменською «Іскрою» (4:1) 3 м’ячі забив Григорій ЛЕВІНСОН. Він став кращим бомбардиром команди (6). «Шахтар» грав у фіналі Кубка області, поступившись і – 0:2 шосткинському «Хіміку». А через 4 роки «Шахтар» видав Кубок на –гора. За підсумками двох матчів він мав перевагу над сумським «Електроном» (1:1 і 2:1).
МАТЧІ з ІСТОРІЇ. 5 травня 1955 р. «ШАХТАР» – «СПАРТАК» (Глухів) – 4:0. Голи: Федір ГАНІН -3 та Ігор ЩЕРБАКОВ.
14 серпня. 4800 глядачів. «ШАХТАР» – «ІСКРА» (Лебедин) – 4:1. Голи: Григорій ЛЕВІНСОН -2, Анатолій ЧЕРНЕЦЬКИЙ, Ігор ЩЕРБАКОВ.
4 вересня. «ЗІРКА» (Конотоп) – «ШАХТАР» – 0:2. 4000 глядачів. Голи: Григорій ЛЕВІНСОН, Геннадій АКІМОВ.
РЕКОРД відвідуваності в 1954 році було встановлено 3 травня у Конотопі на матчі «Шахтаря» з білопільським «Локомотивом» (2:1). Він зібрав 7000 глядачів. Цей рекорд залишається неперевершеним й донині…
«Зіркові» роки «Зірки»
ПОМІТНИЙ внесок у розвиток футболу в Конотопі зробила місцева «Зірка» – команда В/Ч 36534.Вона стала першою командою, яка двічі поспіль завоювала Кубок області. До речі, в ній тоді грав майбутній тренер і адміністратор київського «Динамо» Олександр ЧУБАРОВ. У 1949 році «Зірка» обіграла у фіналі сумський «Машинобудівник» – 2:1, а через рік – сумське «Динамо» – 2:0. Могли конотопці і втретє заволодіти почесним призом, але у 1953 році поступилися у вирішальному матчі «Машинобудівнику» – 1:2. Гідно впродовж 3 сезонів «Зірка» виступала на всеукраїнській арені. У 1950 році у розіграші Кубка УРСР вона дійшла до півфіналу, де поступилася запорізькому «Металургу» – 1 :7. А до цього пройшли кіровоградський «Трактор» – 5:0, «Машинобудівник» з Прилук – 1:0 і динамівців Вінниці, які не з’явилися на гру. Наступного сезону «Зірка» змагалася у перехідних іграх за право грати у класі «Б» чемпіонату СРСР. Наша команда виграла зональний турнір. Вона перемогла полтавський «Спартак» – 3:0 і дніпропетровський «Металург» -5:1, а результат матчу з «Локомотивом» (Лозова), на жаль, не відомий. «Зірка» вийшла до «Фіналу шести», де посіла 1-е місце. В доробку перемоги над «Динамо» (Мукачево), «Металургом» із Часового Яру і одеським «Красним знаменем» – по 2: 0 та «Машинобудівником» з Прилук – 3:1 і нічия з кам’янець-подільським «Динамо» – 1:1. На жаль, тоді «Зірці» так і не вдалося стати першою командою майстрів області.
ФОТО з АРХІВУ. 1953 р. Команда «Зірка» на чолі з капітаном Віктором БІРЮКОВИМ.
У 1952 році «Зірка» востаннє взяла участь у першості України. Серед 12 команд Першої зони вона посіла 6 місце, добившисть 50 – відсоткового результату: 9 перемог, 4- нічиїх і 9 поразок за різниці м’ячів 24 – 30. На жаль, «Зірка» швидко зникла з футбольної карти області.
Конотопські футболісти – володарі Кубка. Футбольна команда Конотопського ПВРЗ (спорттовариство «Локомотив») успішно провела всі ігри у змаганнях на Кубок Московсько-Київської залізниці. 22 червня відбувся останній фінальний матч . Конотопчани зустрічалися з командою Льговського відділення.. Гра закінчилася з рахунком 2:1 на користь футболістів ПВРЗ. Команді – переможцю було вручено кришталевий Кубок Московсько-Київської залізниці.
(Газета «Ударник транспорту за 28 червня 1951 р.).
«Шахтар» на видноколі в Україні
У 1958 році «Шахтар» вперше вийшов на всеукраїнську арену. .Дебют виявися вдалим. У першості УРСР серед 8 команд 2-ї зони конотопці 5 очками поступилися футболістам Жовтневого району Києва. 8 перемог, 2- нічиїх і 4 поразки за різниці м’ячів 33-19 – таким здобутком відзначили свій дебютний виступ «шахтарі». Вони встановили рекорд результативності, розгромивши команду Ніжина – 10:2.
ФОТО з АРХІВУ. 1959 р. Правий крайній «Шахтаря» Віктор СЄДОВ.
Наступного року наші футболісти спробували себе у розіграшу кубка УРСР. Від участі в 1/16 фіналу команда ГДО з Черкас відмовилася, а в наступному поєдинку конотопці, поступившись в гостях «Шахтарю» (Будьонівка, Сталіно, наразі – це Донецьк) -0:2, завершили свій виступ. У першості вони показали 3-й результат серед команд 6-ї зони: 8 перемог, 3 – нічиїх і 3 поразки, м’ячі 26-8. За кількістю пропущених м’ячів – у «Шахтаря» – це кращий результат. В активі – 3 перемоги з великими рахунками (17- 2).
З 1960 по 1964 роки звання чемпіона УРСР присвоювалося переможцю Української зони класу «Б». У перехідних іграх за право грати у цьому класі «Шахтар» двічі поступився сумському «Авангарду» – 0:7 і 0::3. На жаль, про таку практику швидко забули…
У 1965 році «Шахтар» продовжив свій виступ у чемпіонаті УРСР, але грав невдало.. У 2 зоні, набравши 3 очки, посів останнє, 4 місце ( 3 нічиїх і 3 поразки, м’ячі 13-16). Ще гірше він виступив у 1969 році. Був останнім, програвши усі 6 матчів за різниці м’ячів 3-10. Більше «Шахтар» у національних перегонах не світився. Грали «Слов’янець» і «Локомотив», а також «Харчовик» із Попівки Конотопського району. Команда отримала право поборотися за путівку до Другої ліги чемпіонату України. Але через фінансові обмеження відмовилася від участі у цьому турнірі.
Загалом у чемпіонатах УРСР «Шахтар» провів 40 матчів. А це – 16 перемог, 8 – нічиїх і 16 поразок за різниці м’ячів 75 – 53.
Перше золото «Шахтаря»
ЙОГО він здобув у 1968 році, ставши другою командою після «Авангарда», який у 1960 році вперше «озолотив» місто залізничників.
«ПРОТОКОЛ №6 засідання заводської ради колективу фізкультури конотопського заводу «Червоний металіст» від 7 липня 1962 року про виступ футбольної команди в першості області.
БАРАНОВ В.: – Команді «Шахтар» потрібен тренер, без тренера команда грає нижче своїх можливостей. Треба впорядкувати саме розташування гравців на зустрічі, щоб ці питання вирішувалися тренерською радою, а не окремими особами. ЗУБКО: – Думка про зняття команди «Металіст» невірна. Перевести ряд гравців в команду «Шахтар», а в «Металіст» включити гравців цих команд. ПОСТАНОВИЛИ: Відрахувати з команди «Шахтар» і перевести в «Металіст» 4-х гравців, до складу «Шахтаря» ввести 5 – х, двом оголосити догани».
Приміром, у чемпіонаті області від Конотопа виступали 4 команди. У першій групі – «Авангард», збірна міста і «Локомотив», у другій – «Локомотив»-2.
Боротьба за звання чемпіона області – 68 розгорталася досить цікаво. Практично впродовж усього сезону впевнено лідирував кролевецький «Спартак». За 4 тури до завершення змагань преса оптимістично писала «футболісти «Спартака» практично вже забезпечили собі почесне звання чемпіона області». На той час суперник випереджав «Шахтар» на 7 очок. Конотопці зробили неймовірне, потужно провівши заключні матчі. На фініші у «Шахтаря» і «Спартака» було по 42 очки. Тоді «золоті» матчі не проводили. За більшою кількістю перемог ( +2) і кращою різницею м’ячів + 51 проти + 39) «шахтарі» вперше стали ЧЕМПІОНАМИ ОБЛАСТІ, Наступного золотого сходження довелося чекати 33 роки. За цей час «Шахтар» тричі вигравав Кубок області.
Роки застою чи …?
НАРАЗІ важко сказати чому згодом серед учасників обласних перегонів не було «Шахтаря» або іншої команди міста. Одна з причин – постійний відтік гравців. Якщо перехід 6-х футболістів, які склали основу осумської команди майстрів «Авангарда» пояснити можна, то інші аргументи не переконливі. Причина, мабуть, в іншому. Зумів же заступник директора заводу «Червоний металіст» Володимир ВОЛКОГОН організувати команду, яка за рік підкорила чемпіонську вершину. З того часу «Шахтар» почав колекціонувати нагороди. Справу попередника, який передчасно пішов із життя, продовжив місцевий бізнесмен Олександр КИРІЙ. Завдяки його фанатизму клуб помітно поліпшив своє фінансове становище та інфраструктуру і команда стала лідером обласних перегонів. Впродовж 10 років вона вела гостру боротьбу із охтирським «Нафтовиком». Вперше у 2009 році «Шахтарю» вдався «золотий» хет-трик – він виграв чемпіонат, Кубок і Суперкубок області, а до цього , у 2004 р., команда навічно заволоділа Кубком області, заволодівши ним втретє поспіль.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
2004 р. Фінал Кубка області. «ІМПУЛЬС» (Шостка) – «ШАХТАР» (Конотоп) – 1:1, серія пенальті – 1:3. Суми. Стадіон «Ювілейний», 10300 вболівальників. На 20 хвилині Максим КАЛУГІН у стрибку ударом голови відкрив рахунок. На 75 хвилині суперник його зрівняв. В серії післяматчевих пенальті відзначився воротар капітан конотопців Володимир ЗАЧЕПА, який парирував 2 пенальті. Максима визнано кращим гравцем матчу у складі «Шахтаря».
У 2000 році ФК «Конотоп» посів останнє, 10 місце в чемпіонаті області. Сезон завершив, маючи 1 перемогу, 2 – нічиїх і 15 поразок за різниці м’ячів 10 -47. У підсумку команда могла мати 5 очок, але 2 було знято за невиїзди.
Із інтерв»ю із заступником голови АФСО Миколою ЖЕЛЄЗНИМ: – Всі команди, окрім ФК «Конотоп», перерахували грошові внески у розмірі 500 гривень. А конотопчан за несплату за три тури до завершення змагань довелося зняти зі змагань.
-Чи не суворе було це покарання для клубу?
– Ні. Приміром, у Донецькій, Харківській і Полтавській областях вступні внески в 5-6 разів більші, ніж у нас. Наша Асоціація, враховуючи фінансові проблеми клубів, пішла їм на значні уступки. Тож невже футбольне керівництво одного з найбільших економічних міст області не могло знайти цю символічну суму?
Після «золотої» десятирічки (2012 р) «Шахтар» виграв лише Кубок губернатора області, змусивши капітулювати першоліговий ПФК «Суми» (1:0). За роки виступів на обласному рівні «Шахтар» 7 разів підкорював чемпіонську вершину, 9 разів вигравав Кубок і 7 – Суперкубок області. Останнім часом команди міста здали свої позиції. Сподіватимемося, що вже скоро відродиться слава конотопського футболу і команди чи команда знову будуть складати гідну конкуренцію суперникам.
2012 р. Останнє «золото» «Шахтаря» у чемпіонаті області. Трійка лідерів.
І В Н П М О
- «Шахтар» Конотоп 14 13 – 1 43 – 5 29
- «Локомотив» Дружба 14 9 1 4 32 – 11 28
- «СКІФ – СДПУ» Суми 14 7 2 5 15 – 15 23
«Зіркові» гравці
ВПРОДОВЖ неодного десятиліття чимало вихованців конотопського футболу, в тому числі «Шахтаря» , грали на високому рівні. Першим на всесоюзному рівні «засвітився» Олег ІВАНОВ, який був дублером Лева ЯШИНА у московському «Динамо» впродовж 1965-68 років. Зрозуміло: зайняти місце у воротах 17-річному юнаку було важко. Тому за основу він зіграв усього 3- и матчі. Він був основним у «дублі», провівши 59 поєдинків. Чекати свого часу Олег не захотів і перейшов до друголігового «Динамо» (Горький).
ФОТО з АРХІВУ. Матч дублерів «Динамо» – «Торпедо». З Олегом ІВАНОВИМ боротьбу веде Олександр ЧУМАКОВ.
Зі спогадів Олега ІВАНОВА: – Я замінив Лева Івановича вперше у 16 років. Грали зі СКА (Одеса). Рахунок уже 4:0. Соловйов (тренер) говорить» «Олег, міняй Лева!». Залишається хвилин 30 ще грати. Я не поспішаю. Хвилююся, ніяк не можу надіти рукавички. Як змінювати великого – хлопчина ще я. Хоча вже був уже в юнацькій збірні, зарплату в «дублі» отримував більше мами – 180 рублів. Уявляєш, 40 тисяч на трибуні. Вболівальники кричать: «Давай, Олег! Досить Діду грати!». Лев Іванович сів за воротами і в рукав покурює. Хвилин 5 граємо. Штрафний, метрів 30 до воріт. Ставлю стінку. Борис ПЕТРОВ (був такий спритний нападаючий у СКА) б’є. Думаю зараз красиво у стрибку спіймаю м’яч. Стрибаю, здається ловлю, але м’яч із рук залітає у верхній кут. Яшин: «Кулаком відбий, ідіот!». Як Філімонов від Шевченка пропустив. Розслабився. Думав уже спіймав. А футбол – відразу карає».
Шестеро гравців команд Конотопа склали основу сумської команди майстрів «Авангард», яка у 1960 році дебютувала у класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР. Це – Борис ВОЄВОДІН, Микола КУЗНЕЦОВ, Джамір (Джафар) ЧАВЧАНІДЗЕ, (розповідь про нього читайте далі), Аркадій ШУЛЬМАН, Віктор СЄДОВ і Віталій НОМОФІЛОВ. У команді сумчан тренером працював Тенгіз МІКАДЗЕ з Конотопа.
Ще один вихованець конотопського футболу Володимир ДЕРКАЧ був гравцем сумського «Спартака», вищолігового московського «Локомотива» та інших команд. Він провів 289 матчів і забив 13 м’ячів.
У різні роки славу конотопському футболу на полі творили Дмитро ЛОЖЕЧКО, Сергій МОСКАЛЕНКО, Олег ДЕРЕПА, Олександр ІВАНЧЕНКО, Максим КАЛУГІН, Олександр КОЗІН, Олександр БОЛОТОВ та інші. Тепер слово за новим поколінням вихованців конотопського футболу.
«ФутТайм» і АФСО вітають гравців і вболівальників «Шахтаря» різних поколінь з ювілеєм команди. Бажаємо, щоб нові сторінки літопису «Шахтаря» були наповнені яскравими перемогами і золотими літерами!
Пам’ять
Джамір (Джафар) ЧАВЧАНІДЗЕ: Гравець першого “Авангарду»
3 квітня 1960 року сумська команда майстрів «Авангард» зіграла свій перший матч у класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР. Дебютував у ній захисник Джамір, якого запросили з конотопського «Шахтаря». Старт виявився вдалим: команда здобула історичну перемогу -2:1, а гравець, як писала тоді преса. «добре допомагав партнерам по грі». 5 травня минає 88 років для народження цього «зіркового» гравця, який був її лідером впродовж 6 років.
ДЖЕМ, як по-дружньому називали його партнери і друзі, з першого матчу вирізнявся своєю надійною грою. Важко, звичайно, було відразу втягнутися після виступів за аматорську команду. Часу для набуття досвіду і майстерності не було. «Грали, як могли»,- згадував через багато років капітан «Авангарда»- 60 Євген БУРДО.
Джем проводив практично всі матчі. Часто підключався до атак і забивав, як, скажімо, у матчах з авангардівцями Краматорська і керченським «Металургом». Або як тут не згадати дводенне протистояння з авангардівцями Кривого Рогу. Перший матч суперники завершили – 2:2 в додатковий час. 120-хвилинне протистояння наступного дня завершилося на користь сумчан – 3:2 (див. Матч з історії). Чимале навантаження довелося втримати захисту, який очолював Джамір. А чого варта кубкова драматична зустріч в Одесі з «Чорноморцем».
«Матч проходив гостро. Після відпочинку нападаючі «Чорноморця» штурмують ворота гостей. І, як інколи буває, – атакує одна команда, а м’яч влітає у ворота іншої. Так сталося і в цій зустрічі. На 85-й хвилині авангардовці надсилають м’яч у ворота господарів поля. КУЗНЕЦОВ з подачі ЄРЬОМЕНКА красивим ударом забиває м’яч. І тоді всі гравці «Чорноморця» перейшли в напад. За 4 хвилини до фінального свистка сумчани порушують правила і КОЛДАКОВ зрівнює результат – 1:1 Здається, потрібні будуть додаткові 30 хвилин, щоб виявити переможця. Але, за 10 секунд до завершення матчу ШУЙСЬКИЙ виводить «Чорноморець» вперед – 2:1. Відразу суддя сповіщає про закінчення матчу»…
(Газета «Моряк» від 8 травня 1962 р.).
У 30 років Джамір залишив великий футбол. За цей час він провів 192 матчі і забив 8 м’ячів. Довго ще згадували вболівальники цього гравця, який дарував їм задоволення своє. грою. Ще чимало років він продовжував себе у футболі, граючи на аматорському рівні. Свого часу Джамір Олександрович організував команду «Дир-дир», яка наразі носить його ім.»я. Двічі на тиждень за будь- якої погоди впродовж уже більше 50 років ветерани футболу різних поколінь влаштовують товариські поєдинки. А в День народження проводять турнір пам’яті свого старшого товариша і друга Джаміра Олександровича ЧАВЧАНІДЗЕ. 26 травня 2003 року він завершив свій земний шлях. Вічна йому пам’ять!
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок СРСР – 1961 р. 1/128 фіналу (УРСР. Зона 2. Додатковий матч 1/2 фіналу). «АВАНГАРД» (Суми) – «АВАНГАРД» (Кривий ріг) – 3 : 2.. 11 червня. Стадіон «Гірник». 4000 глядачів.
«АВАНГАРД» С (футболки і труси білі): Номофілов, Кузнецов, Голубєв (к), Рибкін, Шульман, ЧАВЧАНІДЗЕ, Сєдов, Єрьоменко, Слободенюк ( Аверченко, ?), Клочко, Воєводін. Запасний – Самойленко. Головний тренер – Олександр Сербін.
«АВАНГАРД» КР (футболки червоні комбіновані, труси голубі): Ярчук, Лемещенко, Возіян, Гаркуша (к), Басурін, Маркозьян, Чебанов ( Максимов, ?), Ляшенко, Яровий, Макаров, Безбожний. Запасний – Полєвой. Головний тренер – Сергей Голод.
Голи: “Авангард” КР – Яровой (?), Ляшенко (?); “Авангард” С – Сєдов (?), Єрьоменко (?), Воєводин (?).