ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М. РЕВИ. Випуск 84.
У випуску:
— З ювілеєм, Віталію Анатолійовичу!
— Віктору ПОПОВИЧУ спокій тільки сниться!
— Наші дівчата знову «озолотилися».
— Архівні документи: з історії чемпіонатів області.
Вітання
Віталій ДАВИДЕНКО: Ювілейна весна ветерана
У ветерана сумського футболу 13 травня ювілейний 60-й День народження.
БАГАТО років вихованець сумського тренера Володимира БОЙЧЕНКА подавав надії, як воротар. Свого часу Михайло ФОМЕНКО – тренер чернігівської «Десни», яка виступала у Другій лізі чемпіонату СРСР, взяв Віталія і його друга Юрія КОРОБКА у команду. Але подальша доля не склалася і вони повернулися додому. Віталій почав грати в аматорських командах області.
Найбільшого успіху добився у складі сумського «Автомобіліста», з яким у 1990 році повернув Сумам місце у Другій лізі чемпіонату СРСР, яке було втрачене 7 років тому. «Водії» впевнено виграли спочатку зональний етап, а потім у «Фіналі шести» закріпили успіх, ставши чемпіонами УРСР серед КФК. Відіграв Віталій впевнено: у 24 матчах пропустивши лише 11 м’ячів,у тому числі у фінальному турнірі провів усі 5 зустрічей без замін. У тому, що «Автомобіліст» без поразок провів 5 вирішальних матчів, за словами старшого тренера Держкомспорту УРСР , заслуженого майстра спорту СРСР Анатолія КОНЬКОВА, без сумніву, велика заслуга першого номера, який своєю впевненою грою давав хлопцям заряд впевненості. Коментуючи виступ команди, її тренер Валерій ЖИЛІН зазначив: хоча у воротарів були злети і падіння, але в цілому сезон вони провели на високому рівні, доповнюючи один одного. Певних успіхів Віталій добився і в обласних змаганнях,зокрема з командою «Центролит». Згодом заявив він про себе і як тренер. Працював з професіональними командами «ФЛ-99» і ФК «Суми» та аматорськими обласного центру.
Був особисто причетним Віталій Анатолійович до жіночої команди «Спартак», яка три сезони грала у вищоліговому чемпіонаті України. У 2004 році сумчанки стали бронзовими призерками серед 9 команд. Тренер гордиться тим, що у «Спартаку» розпочинала шлях у великий футбол Катерина САМСОН, яка наразі захищає ворота жіночої збірної України.
І хоча останнім часом Віталій Анатолійович прикутий до ліжка, він у курсі футбольних справ. Його підтримують і допомагають друзі. Ми зичимо ветерану здоров’я, оптимізму, бадьорості духу і впевненості! ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!!
ФОТО з АРХІВУ. 1988 р. «Ливарник» (Суми) – чемпіон і 2-разовий володар Кубка області. Віталій ДАВИДЕКНО – у нижньому ряду крайній праворуч.
МАТЧ з ІСТОРІЇ. 1990 р. Чемпіонат УРСР серед КФК. Фінал турнір переможців зон. 16 листопада. «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – «СТАХАНОВЕЦЬ» (Стаханов) – 2:0.
Склад «АВТОМОБІЛІСТА»:
ДАВИДЕНКО, Бездідько (Іванов, 46), Ольшанченко, Гринь, Лопатенко, Ніколозашвілі (Козлов, 60), Кузьмін, Гайдар (Білецький, 50), Ященко, Бобух, Горькаєа. Головний тренер – Валерій Жилін.
М’ячі: Ніколозашвілі (28), Кузьмін (72).
Віктор ПОПОВИЧ: Від «Фрунзенця» – до «Фрунзенця -Ліги – 99»
Між ними – 22 роки виступів на професіональному рівні. За плечима 587 матчів ( 29 з них – у Вищій лізі) і 28 забитих м’ячів, виступи за 9 команд у чемпіонатах СРСР і України. 15 травня «зірковий» гравець команд області і не тільки відзначає свій 61 День народження.
ФОТО з АРХІВУ. 2016 р. Віктор ПОПОВИЧ (у другому ряду крайній ліворуч) у складі команди ветеранів з футзалу «Ніколь» (Суми).
У 17 РОКІВ вихованця відомого сумського тренера Миколи АБРАМОВА взяли до команди майстрів «Фрунзенець», яка виступала у Другій лізі чемпіонату СРСР. Перший сезон для дебютанта виявився вдалим: 33 матчі і 3 м’ячі. Коли повернувся з армії, наша команда вилетіла зі змагань. Віктор подався аж у Кемерово, де два роки виступав у складі першолігового «Кузбасу» (28 матчів).
А коли отримав запрошення тренерів охтирського «Нафтовика», який робив перші кроки у Другій лізі, не вагався і впродовж 9 сезонів був вправним виконавцем, добився помітних успіхів і став одним із рекордсменів команди, Провів 282 матчі і відзначився 21 раз. Разом з командою зіграв перший матч у Кубку СРСР у Кишиневі проти «Ністру», потім були ще 4 зустрічі з ризькою «Пардаугавою», могилівським «Дніпром» і київським «Динамо», в яких охтирчани здобули 2 перемоги. Став володарем золотої медалі останнього чемпіонату СРСР серед команд Другої ліги і бронзової першолігового чемпіонату України, був учасником першого (весняного) вищолігового чемпіонату України, чвертьфіналістом розіграшів Кубка України і фіналістом КУ серед команд Другої ліги.
До речі, «золотий» 1991-й рік для багатьох гравців був найкращим у їхньому футбольному житті. Сезон був нелегким, довелося грати матчі через 3-4 дні. За 9 місяців команда провела 61 зустріч(на одну суперник не з’явився). Віктор пропустив лише один поєдинок. У 2-х матчах забив 3 м’ячі (див. Матчі з історії). Він cтав автором Сотого м’яча «Нафтовика» у Другій союзній лізі, який забив 10 вересня 1987 року у ворота «Авангарда» (Ровно). Віктор ПОПОВИЧ входить до ТОП -5 гравців, які зіграли за «Нафтовик» найбільше матчів. В активі ще виступи за краснопільський «Явір» (94 матчі- 2 м’ячі)., запорізьке «Торпедо», «Фрунзенець –Лігу- 99», в якому і завершив свою професіональну кар’єру.
Й до цього часу Віктор Миколайович у футболі, як гравець команди ветеранів з футзалу (з нею ставав неодноразовим призером всеукраїнських змагань) і як дитячий тренер Охтирської ДЮСШ.
МАТЧ з ІСТОРІ. Чемпіонат СРСР – 1991. Друга ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ПОДІЛЛЯ» (Хмельницький) – 3:0. 20 листопада. Стадіон «Нафтовик». 3200 глядачів.
Склад «НАФТОВИКА»:
Симакович, А.Єрмак, Яїчник, В.Єрмак, Сухарєв, Фомін (Листопадов, 85), ПОПОВИЧ, Шуршин (Тимченко, 71), Горох (Матвійченко, 75), Задорожний, Липинський. Головний тренер – Валерій Душков.
М’ячі: ПОПОВИЧ (41, 61), Яїчник (65).
«ФутТайм» і АФСО вітають ветеранів сумського футболу з радісними подіями у їхньому житті. Бажаємо вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, сімейного щастя, злагоди і благополуччя! Нехай здійсняться всі ваші заповітні мрії!!
Знай наших!
Катерина і Яна знову «озолотилися»
Обігравши у 19 турі жіночого чемпіонату України з футболу донецький «Шахтар» – 2:0, дівчата полтавської «Ворскли» (раніше команда була прописана до харківського «Житлобуду -2») достроково, за 3 тури до завершення змагань , стали володарками золотих нагород .
ЦЕ ВЖЕ четверта чемпіонська вершина команди. «Швидкий» м’яч вже на 2-й хвилині забила уродженка Охтирки Яна КАЛІНІНА. А в 2-у таймі полтавчанки закріпили свою перевагу. Впевнено захищала ворота вихованка сумського футболу Катерина САМСОН. Це не перші відзнаки такого ґатунку наших землячок.
2023 р. Ось вони, «новоспечені» чемпіонки України!!!
Наразі у «Ворскли» – 57 очок після 19 турів – це 100% результат. У «Кривбаса» – 48 очок, «Шахтаря» – 42. Яна КАЛІНІНА із 18 м’ячами на 3-у місце серед кращих бомбардирок.
Вперше дві наші команди наступного сезону представлятимуть Україну у Жіночій Лізі чемпіонів. «Ворскла» розпочне свій виступ на першому кваліфікаційному Шляху чемпіонів. Крім того, Катерину і Яну очікують матчі у складі збірної України, яка розпочне виступ у груповому турнірі Ліги В першого в історії розіграшу Ліги націй. Суперницями українок будуть команди Сербії, Греції і Польщі. Старт змагань – у 3-й декаді вересня.
З історії чемпіонатів області
15 травня 1955 року було зіграно матчі чергового тулу чемпіонату області серед команд Першої групи.
«СПАРТАК» (Глухів) – «ЛОКОМОТИВ» (Білопілля) – 8:0. Авторів м’ячів у протоколі не вказані. «ІСКРА» (Лебедин) – «ШАХТАР» (Конотоп) – 1:4. Автори невідомі. 3000 глядачів.
«НАУКА» (Шостка) – «ЗІРКА» (Конотоп) – 4:3. Голи: Олександр СЕРБІН – 2 і Борис КОХАНОВСЬКИЙ – 2 – Сергій ХОМУТОВ, Олександр ОМЕЛЬЯНЮК, Іван ЖУК. 1500 глядачів.
«ІСКРА» (Ромни) – «ХІМІК» (Шостка) – 0:5. Автори м’ячів у протоколі не вказані. 3000 глядачів.
Цікаво: а чи збирали скільки глядачів матчі чемпіонату області, скажімо, останні 5 років?
Про заміни, «підстави», хитрощі тренерів і дії суддів
В кожному чемпіонаті області були випадки, коли матчі з тих чи інших причин не відбувалися, тренери робили «підстави», вдавалися до інших порушень. Не винятком був і ЧО 1962 року. Ось деякі порушення, які були зафіксовані в ході його проведення.
«АВАНГАРД» (Білопілля) – «АВАНГАРД» (Шостка) – 6:1. Протест гостей на подвійне суддівство. Перший тайм матч обслуговував офіційний суддя (В. САХНО, який отримав травму), а другий – місцевий.
«СКАТКУ» – команда артучилища (Суми) – «ХІМІК» (Шостка) -1:1. Сумчани подали протест на неправильну заміну. Геннадій ЄРОФЕЄВ виходив в поле двічі, замінюючи різних гравців.
«ЛОКОМОТИВ (Тростянець) – «АВАНГАРД» (Суми) – 3:3. За словами представника команди гостей Івана НИКОНЦЯ, суддя на гру не з’явився, а місцевий комітет не зміг забезпечити дублюючого суддю. Суддя відмовився показати будь-який документ, що підтверджує його особу. Гравець Тростянця В.ДІДОРА затіяв бійку, У ворота сумчан суддя призначив 2 пенальті – другий після закінчення вже ігрового часу. Публіка часто вибігала на поле з погрозами, суддя ніяк не реагував. «Локомотиву» зарахована поразка.
«АВАНГАРД» (Білопілля) – «ХІМІК» (Шостка) – 3:3. За авангардівців виступав гравець команди майстрів класу «Б» В.КИТАЙГОРОДСЬКИЙ, якого у протоколі не було. Яке рішення – не відомо.
«АВАНГАРД» (Буринь) – «АВАНГАРД» (С.Буда) – 4:1. Гості опротестували гру за «підстави» у складі суперників. При перевірці у деяких гравців не було карток.
«СПАРТАК» (Охтирка) – «ЗІРКА» (Конотоп) – 3:0. За «підстави» господарі отримали поразку.
«АВАНГАРД» (Суми) – «АВАНГАРД» (Першотравневе, Буринський р-н). Гостям – поразка. Команда спізнилася на матч. Пояснення судді І.ГОЛУБА: – Гра була призначена на 15:00. До цього часу гості не прибули на матч. Судді, лікар і гравці команди Сум пішли зі стадіону. Гості прибули на початку п’ятої години. С.ТКАЧЕНКО – голова заводського комітету Першотравневого цукрокомбінату: – На матч команда виїхала своєчасно. В дорозі потрапила під велику зливу, команда застрягла і прибула о 15:30. Афіш на гру ніде не було, команду ніхто не зустрів і не прийняв. Судді на стадіоні не було.
«СПАРТАК» (Кролевець) – «АВАНГАРД» (Хутір-Михайлівський) – 1:1. Протест гостей. Боковий суддя т.КОВТУН проводив зустріч у нетверезому стані. Суддя був попереджений, але заходів не вжив.
«СКАТКУ» – «ШАХТАР» (Конотоп) -1:0. Гості подали протест на необ’єктивне суддівство і грубість з боку бокового судді т. ОБОЗНОГО. Суддя ТАРАПАТ на гру не прибув. Суддівство розпочав боковий т. НОВАК, а також ОБОЗНИЙ і РУХЛОВ. Впродовж 1-го тайму ОБОЗНИЙ 5 разів вказував на кутовий, не маючи на це підстав. У 4 випадках НОВАК відміняв його рішення. На 40 хвилині ОБОЗНИЙ вказав на кутовий. Після його розіграшу м’яч вдарився в плече центрального захисника «Шахтаря» і НОВАК призначив пенальті. Воротар взяв пенальті, суддя змусив його перебити. У 2-у таймі на 13 хвилині пробитий м’яч разом з воротарем «СКАТКУ» був за лінією воріт, але не був зарахований. Суддя ОБОЗНИЙ вдруге судить матч і вдруге – не об’єктивно. У перерві начальник команди «Шахтар» ТИХОНРАВОВ зайшов до суддівської кімнати і попросив назвати прізвища суддів. ОБОЗНИЙ в недопустимому хамському тоні вигнав його з кімнати. ПРОТЕСТ було відхилено, а поведінку ОБОЗНОГО було запропоновано обговорити на секції футболу. Про рішення не повідомляється.
«АВАНГАРД» (Ромни) – «САХАРНИК» (Суми) – 6:3. Представник команди Сум Л.МОЛГАМОВ подав протест. За 20 хвилин до завершення 2 тайму за рахунку 3:2 на користь «Сахарника» в команді господарів була проведена заміна 2-х гравців. Представник «Авангарду» відмовився пред’явити паспорти цих гравців. Роменчанам зарахована поразка.
Табло
Михайло ФОМЕНКО з КВК
14 травня 1975 року «Динамо» (Київ) впевнено обіграло у фінальному матч розіграшу Кубка володарів кубків угорський «Ференцварош» – 3:0.
НАША команда стала першою в історії радянського футболу, яка заволоділа європейським трофеєм. Його володарем став і вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО. Того року динамівці виграли ще й Суперкубок УЄФА.
На останній хвилині
45 років тому (16 квітня 1978 р.) Михайло ФОМЕНКО забив свій єдиний м’яч, виступаючи за «Динамо».
ВІДЗНАЧИВСЯ він у повторному матчі 1/8 фіналу розіграшу Кубка СРСР з одеським «Чорноморцем». Наш земляк закріпив перемогу своєї команди. У першій зустрічі в Одесі кияни поступилися – 1:2 А тому вдома 16 квітня реабілітувалися перед 30000 глядачів
Швидко, вже на 4 хвилині Леонід БУРЯК відкрив рахунок. Наприкінці першого тайму Олег БЛОХІН його подвоїв, а в середині другої половини зустрічі з пенальті Леонід БУРЯК збільшив перевагу. На 90-й хвилині після розіграшу кутового Михайло ФОМЕНКО ударом голови поставив крапку. 4:0!. На сьомому році виступів за «Динамо» Михайло нарешті відкрив лік забитим м’ячам. А перший наш земляк забив ще у «Зорі». У матчі чемпіонату з московським «Спартаком» він врятував ворошиловградців від поразки, зрівнявши рахунок – 1:1.
Того року у кубковому турнірі Михайло провів 8 матчів. «Динамо» заволоділо почесним призом, обігравши у фіналі донецький «Шахтар» – 2:1.