ФутТайм від Григорія М.Реви.
«ФутТайм» від Григорія М. РЕВИ. Випуск 85.
У випуску:
— Вони захищали ворота «Фрунзенця» і не тільки.
— Футбольний м’яч і автомат.
— Фінал. Кому дістанеться Кубок на честь ЗСУ?
Пам’ять
Володимир ШАТОХІН: Кращий воротар
За свою 10-річну професіональну кар’єру він пограв у 4-х команд усіх трьох ліг чемпіонату СРСР, провівши майже 300 матчів. І в кожній був основним воротарем. Вирізнявся високим зростом, стрибучістю, сміливими і впевненими діями на виходах. Володимиру вистачило трьох сумських років, аби заявити про себе на найвищому рівні. Минуло 72 роки від Дня його народження.
ФОТО з АРХІІВУ. «Фрунзенець». 1984 р. Володимир ШАТОХІН у другому ряду посередині.
КАР’ЄРУ розпочинав у севастопольському «Авангарді». Але провівши 11 матчів, за сімейними обставинами переїхав до Ромен, де успішно захищав ворота «Електрона», а потім впродовж 3-х років – сумського «Фрунзенця» у Другій союзній лізі. У 1974 році сумчани посіли 4-е місце. І багато для такого злету зробив перший номер команди Володимир ШАТОХІН. Його та ще двох гравців нашої команд було включено до списку 22 кращих футболістів Другої ліги, а наступного сезону – до збірної України.
Потім було «Дніпро», вища ліга. Витримавши конкуренцію з Михайлом МИХАЙЛОВИМ і Леонідом КОЛТУНОМ, став основним воротарем. У Вищій лізі зіграв 43 матчі. Команда стала володарем Кубка «Советского спорта», обігравши в додатковий час московський «Локомотив» -2:1.
Майстерно провів Володимир два сезони у «Кривбасі», вигравши звання чемпіона УРСР. І в тому, що команда провела безпрограшну серії із 18 поєдинків чимала заслуга Шаті, як по-дружньому називали його гравці. Він захищав ворота у 43 матчах із 44-х.
Кар’єру завершував у першоліговому «Металурзі». За підсумками 1983 року Володимира ШАТОХІНА було включено до ТОП-6 кращих воротарів Першої ліги.
На жаль, через хворобу, Володимир Миколайович передчасно пішов із життя. Згадаймо й пом’янемо зіркового гравця, який вписав в історію сумського футболу своє ім’я.
Андрій ШУРЕНКОВ: Футболіст, Арбітр, Тренер
Кілька місяців він не дожив до свого чергового Дня народження. 17 травня йому виповнилося б 64 роки…
АНДРІЙ був вправним футболістом, принциповим арбітром і успішним дитячим тренером. Кар’єру розпочинав як воротар, а продовжив – півзахисником. У 18 років тренери сумської команди майстрів доручили йому місце у воротах. Провів 13 матчів. Далі була полтавська «Ворскла», яка разом із сумчанами виступала у Другій лізі чемпіонату СРСР. За 2 роки виступав у 21 матчі. Грав разом, зокрема з Геннадієм ЛИСЕНЧУКОМ, який згодом очолив Федерацію футзалу України і національну збірну з цього виду спорту. Коли навчався в кооперативному інституті, виступав з команду вузу «Кооператор» в чемпіонатах і області і України серед КФК. До речі, разом з ним в обох командах грав Сергій СТРІЛЕЦЬКИЙ, в команді майстрів – Михайло ТИМОШЕНКО. Завершував виступи на професіональному рівні у друголіговій «Турбіні» з Набережних Човнів. За 5 років на рахунку Андрія 77 матчів і один забитий м’яч.
Коли повернувся до Сум, продовжив виступати на аматорському рівні за «Автомобіліст»,, у складі якого став володарем Кубка області, і «Будівельник», за команди ветеранів «ЗеВС» і «Ніколь». Працював суддею національної категорії, обслуговуючи матчі найвищого рівня. Більше 30 років займався підготовкою гравців, як тренер СДЮШОР «Зміна» – ФЦ «Барса». Дехто з його вихованців, зокрема Антон ШИНДЕР, Сергій СТРАШНЕНКО – молодший та інші – заявили про себе у великому футболі.
У середині грудня Андрій ШУРЕНКОВ завершив свій земний шлях. Вічна йому пам’ять!
Вітання
Руслан ПІСНИЙ: Замінив м’яч на автомат і пішов воювати
Коли почалася війна, липоводолинська команда «Альянс» перебувала на зборах у Туреччині. Важко поверталися футболісти додому. Дехто перебрався до інших країн і продовжує там кар’єру. А Руслан ПІСНИЙ відразу вступив до лав ЗСУ. Взяв зброю в руки, на відміну від інших гравців ,і подався захищати свою Батьківшину. Справжній ПАТРІОТ ! Ми гордимося вчинком футболіста, який днями відзначив свій 26-й День народження.
ЯК І БАГАТО юнаків, Руслан займатися футболом розпочинав у СДЮСШОР «Зміна». Грав у юнацьких змаганнях, на першість області. Отримав запрошення від тренерів ПФК «Суми». Після того, як провів на полі лише 3 хвилини у дебютному матчі з тернопільською «Нивою», зрозумів: у команді на нього не розраховують. Руслан переходить до роменського «Агробізнесу-ТСК», який впродовж 5 сезонів був лідером обласних перегонів, повиграваши практично всі змагання. У складі роменчан гравець став 4-разовим чемпіоном і неодноразовим володарем Кубка і Суперкубка області, виступав у чемпіонаті і розіграші Кубка України серед аматорів. А потім разом з «ЛС Груп» із Сумського району став володарем бронзової медалі. А коли команди в Ромнах не стало, Руслана взяли до липоводолинського «Альянсу», який розпочинав шлях до Першої ліги чемпіонату України з перемоги у чемпіонаті області. Ось тут він і показав себе. Руслан досить активно підключався до атак, сміливо вступав у боротьбу із суперниками і часто забивав. Неодноразово нашого гравця називали кращим захисником туру. А за підсумками сезону 2020-2021 Руслана ПІСНОГО було включено до збірної Першої ліги на позиції правого захисника. Тоді він провів 27 матчів, забив 5 м’ячів і зробив 2 результативні передачі. Саме в «Альянсі» у Юрія ЯРОШЕНКА Руслан розкрився на тому рівні, який змусив про нього заговорити футбольну Україну. Таку характеристику дали гравцеві експерти. Він діяв по всій по всій довжині правого краю та постійно брав участь у швидких атаках команди. Маючи здатність до комбінаційної гри, міг не лише вдало підіграти, а й особисто завершити атаку після сольного проходу чи стрімкої багатоходівки. Це був чи не найкращий сезон для ПІСНОГО з точки зору атакувальних дій. Руслана включено до Символічної збірної області першої чверті ХХІ століття.
За 3 неповні сезони за «Альянс» Руслан провів 74 матчі і забив 11 м’ячів. Впевнений: ці цифри значно зростуть, коли після завершення війни він знову вийде на футбольне поле.
Андрій ПАЦЮК: У футболі і хокей
Футбольну династію ветерана краснопільського «Явора» Віктора ПАЦЮКА продовжили його троє синів, які у різні роки виступали за команду рідного селища. Старшому з них 16 травня – 39 років.
Андрій + Віта = Щаслива пара.
АНДРІЙ пройшов хорошу школу підготовку в Донецькому УОР. По його закінченні став гравцем друголігового «Шахтаря-3», в якому провів усього 8 матчів. Мабуть, юнак добре зрозумів, що тренери на нього не розраховують і він повертається до рідної домівки, вливається в лави «Явора» і швидко стає його лідером. За 6 сезонів у друголіговому чемпіонаті і розіграші Кубка України 132 рази виходив на поле і відзначився 11 разів. Згодом по одному сезону провів у криворізькому «Гірнику» і ФК «Суми». Загальний доробок Андрія склав 172 матчі і 11 м’ячів. Серед пам’ятних матчів – кубкові зустрічі з «Чорноморцем», якого обіграли – після 0:0 – в серії післяматчевих пенальті, і вихід до 1/8 фіналу, де поступилися «Дніпру» (0:3). Чимало років Андрій продовжує себе на аматорському рівні в чемпіонаті області, в кролевецькому «Локомотиві» і охтирській «Укрнафті». Свого часу зіграв кілька матчів за напівпрофесіональний клуб «Торонто Атомік», що виступав у Канадській футбольній лізі.
А останнім часом не без успіху Андрій грає за хокейну команду ветеранів Сум, яка неодноразово ставала призером обласних перегонів.
Разом з дружиною Вітою СЕМЕРЕНКО виховують Марка, якому вже 7 років. Мрія батька, щоб став футболістом і продовжив сімейну традицію, яку започаткував його дідусь Віктор Михайлович.
«ФутТайм» і АФСО вітають Руслана ПІСНОГО і Андрія ПАЦЮКА з пам’ятними Днями у їхньому житті. Міцного здоров’я, впевненості у своїх силах і можливостях, оптимізму, родинного тепла, віри, надії і любові!!!.
Прогноз
Кубок на честь ЗСУ: Аргентина – Ямайка – 5:0. «Україна» – «КОЛОС» – ? : ? ???
У фінальному матчі розіграшу Кубка на честь ЗСУ, який проводить АФСО, зустрінуться дві команди Сумського району – «Україна» з Токарів і «Колос» із Северинівки. На попередньому етапі «українці» виграли – 3:0. Нагадаємо у півфіналі «Колос» переміг «Колос» із Шостки- 3:1, а «Україна» – глухівський «Велетень» – 4:0. А з яким рахунком завершиться дербі земляків у вирішальній зустріч за почесний приз і хто стане його першим володарем?
ОСЬ як спрогнозувати свої відповіді наші респонденти: Микола КОРЖ (Дружба): – впевнений протистояння земляків буде бойовим. З перевагою в один м’яч виграє «Україна» – 2:1. Анатолій ПОЛЯЧЕНКО (Суми): Рахунок передбачити важко. Думаю, що переможе «Україна» з різницею в 2 м’ячі і заб’ють обидві команди.
Андрій АНЦИБОР (Ромни): – Команди гідні. На мою думку, «Україна» краще підготовлена в технічному і тактичному плані. Тож ставлю на команду Токарів – 3:1.
Раїса ГЛУЩЕНКО (Суми): – Підтримую АФСО, що проводить такий турнір на честь захисників України. Молодці! Слава героям! Якби хотілося, щоб Кубок виграла кожна команда, але він один. Хай переможе сильніший! Слава Україні!
Григорій САСІН (Суми): – Клас є клас. 3:0 – за «Україною».
Валерій ЛЮТИЙ (Білопілля): – «Україна» виграє. Рахунок? Свої 4 м’ячі заб’є.
Віталій МАТЛАШ (Суми): – На даний момент за підбором гравців, побудовою гри «Україна» сильніша за суперника. В цьому відчувається професіональний підхід тренера. Тому соло за «Україною». Для мене головне, щоб команди продемонстрували хороший рівень гри і вона не була в одні ворота.
Іван КИРИЧЕНКО (Суми): -Принципове дербі завершиться на користь «України» – 4:1.
Анатолій СЕМЕНЕЦЬ (Сумський район): – Не люблю прогнозувати рахунки. Кубок поїде до Токарів.
Микола КЛЮС (Липова Долина): – Як у пісні Аргентина – Ямайка – 5: 0. Так і тут «Україна» – «Колос» – 5:0!
Денис ЦЬОМА (Харків): – Цікавлюся, як проходять футбольні баталії на рідній Сумщині. Кубок присвячений ЗСУ – це круто!. Було б два кубки, я вручив би обом фіналістам. Вони цього заслужили!
Володимир ЗУБКО (Суми): – Ставлю на «Україну» – 2:1.
КРОКИ до фіналу
«УКРАЇНА» – «Аграрник – Авангард» (Білопілля) – 5:1, – «Колос» (Северинівка) – 3:0, – «Явір» (Краснопілля) – 5:3, – «Валедіанс» (Суми) – 7:0, – «Велетень» (Глухів) – 4:0. 5 матчів – 5 перемог , різниця м’ячів 25:4.
«КОЛОС» (Северинівка) – «Україна» (Токарі) – 0:3, – «Аграрник-Авангард» (Білопілля) – 3:3, пен. – 4:2, – «Явір» (Краснопілля) – 2:0, – «Валедіанс» -4:0, – «Колос» (Шостка) – 3:1. 5 матчів: 3 перемоги, 1 нічия, 1 поразка, різниця м’ячів 12-7.
КРАЩІ бомбардири команд. «УКРАЇНА»: Артур ПЕТЛЕНКО – 6 м’ячів, Артем ШПИРЬОНОК -5. «КОЛОС»: Ігор ГОЛОВЛЬОВ – 4, Данило ПАРОКОННИЙ – 3.
Ювілей
«Золотий» дубль Михайла ФОМЕНКА
30 років тому київське «Динамо» першим з команд зробило «дубль», вигравши і чемпіонат, і Кубок України. Сталося це у 2-у сезоні 1992/1993. А привів команду до цих вершин вихованець сумського футболу і екс-гравець «Динамо» Михайло ФОМЕНКО., який очолив киян після першого кола.
ФОТО з ІСТОРІЇ. 1993 р. Ось вони, гравці «золотого дубля» «Динамо». У другому ряду- крайній ліворуч Михайло ФОМЕНКО, четвертий праворуч – В’ячеслав ХРУСЛОВ, третій – Анатолій БЕЗСМЕРТНИЙ.
СПОЧАТКУ кияни взяли Кубок (20 травня), обігравши за присутності на трибунах 47000 глядачів львівські «Карпати». – 2:1. А за три тижні (20 червня) поклали до нього золоті чемпіонські медалі. На фініші у «Динамо» і «Дніпра» були однакові всі показники, окрім – різниці м’ячів. Взяти киянам золото допоміг другий пункт Регламенту: за однакової кількості очок, в дію вступала різниця м’ячів. Кращою вона виявилася у киян: +45 проти +31. Між собою суперники розділили очки: у Києві перемогли динамівці – 2:1, у Дніпропетровську – «Дніпро» -1:0.
У складі «Динамо» володарями нагород стали гравець сумського «Автомобіліста» В’ячеслав ХРУСЛОВ, якого Михайло ФОМЕНКО забрав із собою до Києва, і Анатолій БЕЗСМЕРНИЙ – згодом він працював тренером ПФК «Суми» і «Вікторії» з Миколаївки. В’ячеслав провів 11 матчів і забив 1 м’яч (запорізькому «Металургу»), Анатолій взяв участь у 9 зустрічах. Вони обоє зіграли у фінальному кубковому поєдинку.
Михайло ФОМЕНКО приніс «Динамо» перші в історії золоті медалі чемпіонату і Кубок України. Він повністю виконав поставлене перед командою завдання.