ФутТайм від Григорія М.Реви.
ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 86.
У випуску:
— Вітання іменникам сумського футболу.
— Збірні тренерів Сумщини. Версія «ФутТайму».
— Коли вперше охтирський «Спартак» став чемпіоном області?
Вітання
Владислав і Станіслав ШАРАЇ: На шару не грають
25 травня брати–близнюки Владислав і Станіслав ШАРАЇ відзначають свій спільний 26-й День народження. Наразі вони, як ще четверо вихованців сумського футболу, грають у Прем‘єр-лізі чемпіонату України.
ВіІКІПЕДІЯ, представляючи братів-близнюків, повідомляє, що вони вихованці ДЮФК «Княжа» (Щасливе), а НК «Верес» (Рівне) – що вони вихованці якоїсь ромнівської ДЮСШ. У першому випадку – 100% неправда. В іншому – ляпус прес-службі клубу: яка не правильно провідмінювати назву нашого міста? Це що – нові вже правила якісь?? Та й самі брати могли вказати на помилку… НАГАДАЮ: Владислав і Станіслав футбольну науку опановували у Анатолія ДЖУРА – тренера РОМЕНСЬКОЇ ДЮСШ імені В.ГРЕЧАНОГО. Пізніше продовжили навчання вже у Щасливому, виступаючи у юнацьких змаганнях. Здібних юнаків першим взяв на контракт донецький «Олімпік». Провівши не один десяток матчів за молодіжний склад, в основу юнаки так і не потрапили.
Першим професіональним клубом став першоліговий краматорський «Авангард», де хлопці перебували в оренді. Потім грали у ПФК «Суми», а коли він канув в Лету – стали гравцями липоводолинського «Альянсу». Саме тут і «засвітився» першим Владислав. Він часто забивав, став кращим бомбардиром розіграшу Кубка України сезону 2019/2020. Його запросили до прем’єр-лігового «Інгульця». Начеб то і грав непогано, провів 15 матчів, у зустрічі із городянами Маріуполя забив їм 2 м’ячі, але щось не склалося у взаємовідносинах і Владу довелося повертатися додому, де весь цей час продовжував грати Станіслав.
Коли відбулося вторгнення росіян, команда не могла далі виступати у першоліговому чемпіонаті України, гравці стали вільними агентами. Братів запросили до рівненського «Вереса», де разом з ними продовжує кар’єру і Олександр ЛЕБЕДЕНКО. Для Станіслава і Олександра – це дебютний сезон на вищому рівні. Почувається сумське тріо впевнено. Хлопці регулярно виходять на поле. Владислав провів 25 матчів і забив 3 м’ячі . Два з них (як в «Інгульці») в одному матчі – «Металісту» (5:5). Станіслав відіграв 21 зустріч і відкрив лік своїм голам у Прем’єр-лізі. Відзначився він у матчі з ФК «Львів» (2:1). Олександр теж забив свій дебютний м’яч у зустрічі з «Металістом-1925» (4:1).
На професіональному рівні брати грають вже 7-й сезон. В доробку Влада 144 матчі і 23 м’ячі, у Стаса – 90 і 13 – відповідно. Але це, як кажуть, ще не вечір…
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2022/2023. Прем’єр-ліга. «ШАХТАР» (Донецьк) – «ВЕРЕС» (Рівне) – 2:1. 19 травня. Стадіон «Авангард».
«ШАХТАР»: Трубін, Бондар, Гочолейшвілі, Ракитський (Тотовицький, 87), Матвієнко, Степаненко, Судаков (Михайличенко, 87), Назарина, Зубков, Сікан (Келсі, Топалов (Криськів).
«ВЕРЕС»: Когут, Гагун (В.ШАРАЙ, 69), Вовченко, Маткобожик, Кучеров, Балан, Кльоц (Лебеденко, 69), Г.Пасіч (Дахновський, 84), Курко, Близніченко, М.Шестаков (Гайдучик, 68).
Голи: Зубков (35), Матвієнко (83) – В.ШАРАЙ (74).
Попередження: Гочолейшвілі (37), Михайличенко (93) – Вовченко (38), Курко (46), Маткобожик (60).
Володимир ОЛЬШАНЧЕНКО (він же КУНДЕЙ): Незабутні матчі, пам‘ятні голи
26 травня відомому аматорському футболісту області, якого більше знають за футбольним прізвиськом КУНДЕЙ, – виповнюється 68 років. За більш, ніж 50 років виступів на аматорському рівні він зіграв майже 600 матчів, в яких відзначився щонайменше ТИСЯЧУ разів. Серед них- чимало незабутніх поєдинків і пам’ятних голів.
ФОТО з АРХІВУ. 1985 р. «Нафтовик» – чемпіон УРСР серед КФК. Команда повернула області місце у Другій лізі чемпіонату СРСР. Володимир ОЛЬШАНЧЕНКО – у нижньому ряду крайній праворуч.
1976 р. На товариську зустріч до Головашівки з місцевою командою приїхали футболісти команди майстрів сумського «Фрунзенця», Перший тайм був за господарями – 2:1. Володимир забив м’яч і зробив результативну передачу. Через травму не зміг продовжити гру. Гості перемогли – 4:2. 45 років тому (1978 р.) вперше володарем Кубка області стала сільська команда. Це вдалося зробити степанівському «Супутнику» . У фінальному матчі він обіграв лебединський «Хімік» – 2:1. Переможний м’яч забив В.ОЛЬШАНЧЕНКО.
1985 р. У складі охтирського «Нафтовика» КУНДЕЙ – чемпіон УРСР серед КФК.
1986 р. Сумський «Автомобіліст», в якому виступає Володимир, робить «золотий» дубль, виграючи чемпіонат і Кубок області.
1976 р. Володимир мав дебютувати у складі сумської команди майстрів «Фрунзенець» у матчі на Кубок Дружби з курським «Авангардом», але суперник не приїхав. Взяв участь у двох міжнародних товариських зустрічах з болгарською командою.
1990 р. Володимир вдруге отримує золоту медаль за перемогу у чемпіонаті УРСР серед КФК. Капітан команди, граючи на позиції захисника, забив 11 м’ячів у 31 матчі. У 3-х зустрічах – із глухівським «Спартаком», «Колосом» (Харківська обл.,) і чорнобаївським «Хліборобом» на його рахунку переможні м’ячі на останніх хвилинах (сумчани виграли по 1:0), а в поєдинках із сєверодонецьким «Хіміком» (2:2) і шепетівським «Темпом» (1:1) врятував команда від поразок. У 5 –и матчах приніс «Автомобілісту» 8 (!) очок. . –Надійною у сумчан була лінія оборони, в якій виділявся її капітан Володимир ОЛЬШАНЧЕНКО. Своїми грамотними і самовідданими діями сприяв успішній грі партнерів практично в кожному матчі – так відзначив капітана «Автомобіліста» Анатолій КОНЬКОВ – на той час старший тренер Держкомспорту УРСР.
1991 р. Володимир – гравець охтирського «Спартака». З ним стає чемпіоном Укрради ДСТ «Спартак», чемпіоном і володарем Кубка області.
1995-97 рр. Виступає за «Промінь» з Яструбиного у чемпіонаті облради ДСТ «Колос». Команда тричі виграла золоті медалі і двічі – почесний приз.
СВОГО часу Володимир умудрявся грати в один день по кілька матчів за команди, які виступали у чемпіонаті району у різних групах. Згадує Володимир: – Було й таке у моїй кар’єрі… Пам’ятаю: з другом поїхали на рибалку. Нас знайшли гравці Головашівки. «Кундей, виручай! Зараз граємо зі Стецьківкою. Нам потрібна перемога. Поїхали”. Після першого тайму – 5:0, я забив 4 м’ячі. У перерві підходять гінці зі Степанівки. «Знову виручай!». Виграли – 7:1, я забив кілька м’ячів. Затим просять гравці з Підліснівки: -Допоможи. Наступного дня дізнаюся , що головашівці ту зустріч завершили – 5:5.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
46 Чемпіонат УРСР 1990 р. серед КФК 3 зони.
«ФАКЕЛ» (Фастів) – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 1:3. 19 вересня. Стадіон «Локомотив».
Склад «АВТОМОБІЛІСТА»: Давиденко (Балицький, 75), Загорулько, ОЛЬШАНЧЕНКО – к, Гринь, Лопатенко, Іванов (Білецький, 65). Гайдар (Бездідько, 79), Горькаєв (Мурашкін, 70), Ніколозашвілі, Бобух (Запорожець, 46), Кузьмін (Шандиба, 46).
Голи у сумчан: ОЛЬШАНЧЕНКО (62, 68), Запорожець (48).
«ФутТайм» і АФСО вітають вихованців сумського футболу Володимира ОЛЬШАНЧЕНКА і братів Владислава і Станіслава ШАРАЇВ з їхніми Днями народження. Здоров‘я, щастя, добра і удачі вам в усьому! А братам – побільше яскравих матчів, красивих голів і довгоочікуваних перемог!
Знай наших!
Нафтовик» виходить…
ВІТАЄМО футболістів охтирського «Нафтовика», які достроково забезпечили собі вихід до «плей-офф» чемпіонату України серед Аматорських команд.
Хоча вони у звітному турі поступилися в гостях «Олімпії» із Савинців, що на Полтавщині (0:2), ще не вплинуло на турнірне становище охтирчан. Так склалася ситуація. Не залежно від результату останнього матчу з київським «Атлетом», наші футболісти виходять до фінального етапу.
«Нафтовик» – 2023.
Є надія, що підопічні Олександра СІКУНА впораються із поставленим завданням і Охтирка нарешті буде з великим футболом! Наразі охтирчани на 3-у місці серед команд 2-ї групи. У 13 матчах вони набрали 22 очки. Вадим ШАВРІН і Олександр ВАСИЛЬЧЕНКО на чолі списку кращих бомбардирів 2 групи, забивши 6 і 5 м’ячів – відповідно..
НАГАДАЄМО. Впродовж 33 років не без успіху «Нафтовик» виступав у чемпіонатах СРСР і України. Був чемпіоном Другої ліги чемпіонату СРСР, призером першолігових і переможцем друголігових національних перегонів, фіналістом розіграшу Кубка України, двічі представляв Охтирку у Вищій лізі ЧУ. Після сезону 2017/2018 «Укрнафта» перестала фінансувати команду і вона знялася зі змагань.
Версія «ФутТайму»
ТОП-11 тренерів Сумщини
Символічна збірна тренерів області, які у різні роки зробили найбільший внесок у розвиток сумського футболу (за абеткою):
БЕРМУДЕС Валерій – «Явір» (Краснопілля), «Спартак-Горобина». (Суми).
ДУШКОВ Валерій – «Нафтовик» (Охтирка), «Явір». (Краснопілля).
КВАША Олександр – «Електрон» (Ромни).
КОРИТНИК Сергій – ФК «Тростянець».
КУЛІШ Ігор – «Шахтар» (Конотоп).
ПУТЄВСЬКИЙ Геннадій –«Фрунзенець».
РАДІОНОВ Артем – «Вікторія» (Миколаївка, раніше – Жовтневе Білопільського району).
СЕРБІН Олександр – «Спартак» (Суми).
СІКУН Олександр – «Нафтовик». (Охтирка).
ЯРОШЕНКО Юрій – «Альянс». (Липова Долина).
ЩАСЛИВИЙ Сергій – «Локомотив» (Кролевець), ФК «Кролевець».
Тренер всіх часів – Олександр СЕРБІН Ваші пропозиції і варіанти.
ФОТО з АРХІВУ. 2010 р. Патріарх сумського футболу Олександр Семенович СЕРБІН (праворуч) з капітаном команди Миколою ВОРОНЬКОМ (ліворуч) і шефом команди – головою облради ДСТ «Спартак» Григорієм КУЗЬМЕНКОМ.
З командою майстрів Олександр Семенович пропрацював 10 років. Під його керівництвом «Спартак» у 1968 році вийшов до 1/16 фіналу розіграшу Кубка СРСР, в чемпіонаті УРСР 1969 р. став бронзовим призером, в Другій лізі СРСР – чемпіоном Української зони 1969 р. і срібним призером 1968 р. «Спартак» здобув путівку до Першої ліги. Це найвище досягнення за всю історії сумської команди.
Хто гравців виводить у майстри
Символічна збірна дитячих тренерів області, які у різні роки виховали гравців, котрі заявили про себе у командах різних ліг (за абеткою):
ФОТО з АРХІВУ. Не один десяток юнаків вдячні Миколі АБРАМОВУ за його футбольні уроки. Серед них – і Катерина САМСОН – воротар жіночої збірної України і вищолігової полтавської «Ворскли», неодноразова чемпіонка України.
АБРАМОВ Микола – Суми.
БЕРМУДЕС Дмитро – Суми.
БОЙЧЕНКО Володимир – Суми.
ДЯКОВ Олександр – Суми.
ДЖУР Анатолій – Ромни.
ЄЛШАНСЬКИЙ Олександр – Суми.
ІГУМНОВ Олександр – Суми.
КЛЮС Микола – Липова Долина.
РУДЕНКО Сергій – Глухів.
СОПІТЬКО Володимир – Охтирка.
СТРАШНЕНКО Сергій – старший. Суми.
Матчі з історії
Кубок області -1955: ½ фіналу
24 травня 1955 р. «ХІМІК» (Шостка) –«ХАРЧОВИК» (Ямпіль) – 13:1. Стадіон «Хімік». 1000 глядачів. М’ячі забили: Олексій ЧАБАН -4, Хашаба ШЛЕЙМОН – 3, Анатолій КАРПЕНКО -3, Петро ХАРЧЕНКО -3 – Віктор МЕРКУЛОВ.
26 травня 1955 р. «СПАРТАК» (Середино – Буда) – «ШАХТАР» (Конотоп) – 0:5. Технічні дані у протоколі не вказані.
Фінал розіграшу Кубка області-55 відбувся 9 червня у Шостці.
Ювілей
Перша золота вершина «Спартака» з Охтирки
Охтирський «Спартак» став першою командою міста, яка виграла чемпіонат області з футболу. Золоту вершину він підкорив 40 років тому. Вдруге зробив у 1993-у. Стільки ж разів футболісти з берегів Ворскли здобували і Кубок Сумщини.
У 1983 році змагалося 16 команд. Грали вони у 2 етапи. На фінальному, де розігрувався місця з 1-го по 8-е, боротьбу за комплект нагород вели охтирський «Спартак», краснопільський «Явір» і глухівський «Авангард». Не менш напруженою була суперечка за інші рядки турнірної таблиці, яка у підсумку набула такого вигляду.
| В Н П М О МТ | |
| 1.«СПАРТАК» (Охтирка) | 4 3 1 13 – 2 33 9 |
| 2. «ЯВІР» (Краснопілля) | 4 4 – 10 – 4 32 3 |
| 3 «АВАНГАРД» (Глухів) | 3 3 2 12 – 9 32 12 |
| 4 «.Свема» (Шостка) | 4 2 2 3 – 2 27 6 |
| 5. «Фрунзенець» (Суми) | 3 – 5 10 – 16 26 8 |
| 6 «Електрон» (Ромни) | 2 2 4 13 – 9 26 5 |
| 7. «Рефрижератор» (Конотоп) | 2 2 4 6 – 7 24 2 |
| 8 «Кристал» (Суми) | 1 2 5 4 – 12 20 4 |
ПРИМІТКА. У графі «О» – загальна кількість очок, МТ – місце, зайняте командою попереднього року.
«Спартак», який тренував Віталій НОВІКОВ, представляв колектив заводу «Промзв’язок». – -Ми завжди відчували дружню підтримку заводчан, їхнє палке вболівання, – ділився думкою Віталій Миколайович. – І прагнули відповісти на це красивою і результативною грою. Команда виявила справжні бійцівські якості і бойовий дух впродовж зональних і фінальних матчів. Все вирішилося у Ромнах. Обігравши «Електрон» – 2:0, ми достроково стали чемпіонами області. Честь «Спартака» захищали слюсарі Іван БЕЗДРЕБКО – наш капітан, Віктор БЕРБЕНИЦЬКИЙ, Сергій ПІДДЯЧИЙ і Віктор ГЕРАСИМЕНГКО, майстер Василь ПОПОВ, який захищав ворота, інженер Сергій ЗДОРОВЦЕВ, робітники Олександр ТКАЧЕНКО, Олександр КАРАКОВ , викладач фізвиховання Володимир КОРОЛЬ та інші.
Того ж року у розіграші Кубка Укрради ДСТ «Спартак» дійшов до чвертьфіналу і був фіналістом розіграшу Кубка області імені С.КОВПАКА.
Через 8 років «Спартак» виграв Кубок «Робітничої газети» – турнір найсильніших робітничих команд республіки. У «Фіналі чотирьох» охтирчани, не програвши жодного матчу, випередили донецький «Шахтар», «Колос» із Джанкоя і макіївський «Вуглик». Із попереднього складу грали Віктор БЕРБЕНИЦЬКИЙ та Олександр КАРАКОВ. Тренував команду Олександр ПЕРЕТЯТЬКО. З ним 30 років тому «Спартак» ще раз підкорив чемпіонську вершину.
Двічі «Спартак» вигравав Кубок області. У 1992 році у фінальному матчі переграв глухівський «Сирзавод» – 3:1, а наступного сезону – сумський «Будівельник» – 2:0. На жаль, «Спартак» швидко зник з футбольної карти Сумщини. До речі, така доля спіткала ще 10 команд, що були учасниками чемпіонатіу 1983 року.