Футбол для всіх, футбол об'єднує, сумщина процвітає
+38 0542 650-442
home
Асоціація Футболу Сумської Області
Офіційний сайт - ffs.sumy.ua

ФутТайм від Григорія М.Реви.

ФутТайм від Григорія М.РЕВИ. Випуск 87

 

У випуску:

— Наші вітання іменинникам.

— ТОП-60 гвардійців сумського футболу. Версія «ФутТайму».

— Як зіграли  команди області  30 років тому у ЧУ? 

  

Вітання

Олександр ЛИТВИНЕНКО: Є перша СОТНЯ!

       30 травня свій 32-й День народження відзначив  воротар Олександр ЛИТВИНЕНКО, якому наші тренери  чомусь неохоче довіряли місце на останньому рубежі оборони… 

ЧЕРГОВИЙ  домашній матч «Ниви» ( Бузова)  із запорізьким “Металургом-2».у чемпіонаті України з футболу серед команд Другої ліги, де наразі грає Олександр ЛИТВИНЕНКО,   став для  нього  ювілейним, сотим за час його виступів на професіональному  рівні. У цій зустрічі  господарі впевнено обіграли  суперника  з рахунком 4:1, взявши реванш за поразку від них у першому колі. До речі, у цьому сезоні футболісти «Ниви»  – дебютанти змагання –здобули історичну перемогу, вигравши і перегони і путівку до Першої ліги.  Значна заслуга в цьому  вихованця сумського футболу.

Розпочинав  Олександр з футзалу, виступаючи за команду СумДУ.  Але футбол взяв гору. Адже юнак був вихованцем тренера сумської СДЮШОР «Зміна» та ФЦ «Барса» Олександра ІГУМНОВА. Дебютував  у 2014 році у матчі  1/16 фіналу розіграшу Кубка України проти харківського «Металіста». 120-хвилине протистояння завершилося на користь суперника – 1:0. А ось  вихід у першому матчі  національної першості з МФК «Миколаїв» Олександру вдався. 1:0 – за сумчанами. За  ФК «Суми» провів  51 матч, 4  –  відіграв  в «Інгульці», потім  були житомирське «Полісся» (14), липоводолинський «Альянс» (4), «Вікторія» з Миколаївки  (3) і нарешті  «Нива».

      2014 р. Із інтерв’ ю з головним тренером ПФК «Суми» Юрієм ЯРОШЕНКОМ про гру, зокрема О.ЛИТВИНЕНКА:  – Хто думав, що Олександр буде грати у стартовому складі в першій лізі? Він провів  чудові 3 матчі, і перспектива у нього  є…

Свого часу  міг  стати гравцем прем’єр-лігового  київського «Арсенал», Все йшло до підписання контракту, але  з приходом  італійського тренера   від послуг Олександра відмовилися. Після  9-и матчів  сторони розійшлися, в клубі зрозуміли, що з цим горе-тренером  успіхів команді не бачити.

Сезон у «Ниві» Олександр розпочав впевнено. Допоміг їй вперше виграти Меморіал Олега МАКАРОВА. Фінальний матч  з аматорським  «Штурмом» з Іванкова  завершився внічию – 1:1. В серії післяматчевих пенальті сумчанин  продемонстрував  свою майстерність, парирувавши два м’ячі.  Грає наш земляк просто, надійно і впевнено. У 18 матчах  суперник лише 8 разів змусив  його вийняти м”яч зі своїх воріт, в  11 – и зустрічах відстояв на  «0». Сподіватимемося, що на першій СОТНІ Олександр не зупиниться. Переможних тобі поєдинків, друже!!!

І таке бувало, що Олександрові довелося  пропускати. Така доля воротаря..

Вітання

Олександр БАНДУРА:  2:1 – подарунок капітану.

І привіт, БАНГУРА!

      Олександр, мабуть, єдиний воротар в Україні, який  у двох матчах по двічі парирував м’яч з  карної точки. Ворота  захищає вже  19 сезонів. Наразі він гравець «Минаю». Після матчу в Одесі увійшов до збірної туру.На вищому рівні провів уже 220 матчів, з них майже 70  відіграв на «0».  А ще  вихованця  екс- воротаря Сергія СТРАШНЕНКА- старшого   включено  до  Символічній збірній  Сумщини за  першу  чверть ХХ1 століття.  30 травня  Олександру виповнилося37 років.

                  

         Воротарський політ! Олександр БАНДУРА у грі!

ПЕРШІ два пенальті він парирував, коли захищав ворота краснопільського «Явора». Тоді  начальник команди  виписав  20-річному голкіперу подвійні преміальні.  А вдруге героєм став, коли виступав у вищоліговій «Таврії», яку тренував Михайло ФОМЕНКО. Відзначився у матчі з «Динамо», відбивши  м’ячі з пенальті  після ударів БАНГУРИ і МІЛЕВСЬКОГО. Зігравши  усього 5 матчів,  змушений був залишити команду. При новому тренерові, який змінив ФОМЕНКА,  місця Олександрові не знайшлося.

Через два роки наш земляк заявив про себе  в донецькому «Металурзі», ставши відразу  першим номером на своїй позиції. За 5 років провів 89 матчів. 2012-й рік  був  і для команди, і для її воротаря  одним з найкращих в  історії.  У драматичній боротьбі  «металурги» двічі по 1:2 поступилися  «Шахтарю» у фінальному матчі розіграшу Кубка , а потім і Суперкубка України. Тоді відбувся дебют  у Лізі Європи. У цих матчах Олександр був на висоті.

Після того, як «Металург» зник з футбольної карти, воротар змінив кілька команд – на то  були об’єктивні причини. Після «Вереса», городян Львова і «Руху», зупинив вибір на «Минаї», в якому продовжує  наразі грати

.      Були  у кар”єрі  Олександра два матчі, про які згадувати не хочеться. Це  дві зустрічі з «Динамо». Коли грав за сумський «Спартак»,  з рахунком 0:7 поступилися другому склауі киян, і 1:9 від «основи», коли захищав ворота «Металурга».

Перший матч на професіональному рівні Олександр зіграв 5 червня  2005 року, захищаючи ворота сумського «Спартака». Тоді  наші футболісти перемогли  «Газовик-Скалу» зі Стрия – 2:0. Про останній матч говорити ще рано, бо,  як кажуть, «зав’язувати» з футболом  сумчанин  не збирається. На його рахунку вже  376 зустрічей  і 33200  ігрових хвилин.

У переддень  Дня народження БАНДУРИ  «Минай» провів черговий матч. Гравці постаралися, аби зробити приємний подарунок своєму капітану. І це їм вдалося. «Минайці» виграли у «Металіста»-1925  – 2:1.  А чому Привіт, БАНГУРА?  Коли Олександр прочитає ці рядки, то здогадається  від кого  із сумських гравців йому привітання!

      МАТЧ з ІСТОРІЇ. Чемпіонат України 2022/23. «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса) – ФК «Минай» – 0:1. 20 травня. Стадіон «Чорноморець». «Чорноморець» – ФК «Минай» – 0:1.

    «ЧОРНОМОРЕЦЬ»: Паст, Путря (капітан), Гучек (Білий, 28; Гладкий, 78), Васильєв,  Брагару,  Єрмаков,  Кузик (Войтіховський, 78),  Хадіда ( Авагімян, 62), Бадібанга, Демченко,  Алефіренко. Тренер –  Григорчук.

ФК «МИНАЙ»: БАНДУРА (капітан), Дмитрук, Булеза,  Кравчук,  Немчанінов,Петько,  Вітенчук,  Рогозинський ( Гончар, 83), Гечев ( Твердохліб, 71),  Коломоєць ( Чуєв, 88),  Мельник. Тренер –  Шаран.  ГолГечев (61). Попередження: Демченко (33) – Мельник (32), Дмитрук (52), Немчанінов (54), Кравчук (81).

     «ФутТайм» і АФСО  надсилають вітання   іменинникам  з їхніми  Днями народження. Здоров»я вам, впевненості і оптимізму, щоб  ваші мрії, незважаючи на  всі негаразди,  обов’язково  РЕАЛІЗУВАЛИСЯ. Перемог вам у житті і на футбольних полях!!!   

 

Пам’ять

В’ячеслав ГРИГОРЕНКО: Був бійцем на полі і майданчику!

      31 травня йому виповнилося б 49 років. На жаль, торік В’ячеслав  відійшов у вічність.  Світла йому пам’’ять і вічний спокій

 

СВОГО часу його не помітили тренери  сумської команди майстрів. Юнака прийняв куп’янський «Металург», який виступав у чемпіонаті України  серед КФК. За два сезони  провів  35 матчів, у його складі став бронзовим призером. Лише після цього  тренери сумчан, схоже,  згадали про ГРИГОРЕНКА і запросили  до друголігового «Агротехсервісу», який  подавав сигнали «SOS». У сезоні 1995/96  В’ячеслав дебютував  у команді.  Виступили сумчани невдало. Посівши 18 місце серед 22 команд, вибули  з ліги. Суми залишилося без великого футболу.

Тоді в Сумах була організована команда з міні-футболу «Колос», яка згодом стала носили  назву «Сумигаз». ЇЇ гравцем став і В’ячеслав. Сумчани відразу дебютували у Першій лізі чемпіонату України. Перший вихід вдався. Вони виграли змагання і вийшли до Вищої ліги.  В’ячеслав, забивши 14 м’ячів, став кращим бомбардиром команди.  Успішно грав кілька сезонів. На його рахунку майже 60 матчів, в яких відзначився 10 забитими м’ячами.

Надалі  юнак продовжував  виступати вже на аматорському рівні у футбол і фут зал. Приміром, у складі «Луча» із Ястубиного  неодноразово ставав чемпіоном і володарем Кубка області серед  команд другої групи. Не один  рік В’ячеслав виходив на поле  разом з Володимиром ОЛЬШАНЧЕНКОМ: –  Вправним виконавцем був цей гравець. Мав хорошу техніку,  майстерно працював з м’ячем. Відчував ігрову ситуацію, полюбляв підключатися до атак і часто забивав вирішальні м’ячі. З ним мені було легко грати. Жаль, що так рано В’ячеслав пішов від нас…. .

МАТЧ з ІСТОРІЇ. Кубок України 1995/96. 1/6 фіналу.  «ДЕСНА» (Чернігів) – «АГРОТЕХСЕРВІС»  (Суми) – 0:0, пенальті – 5:4. 15 жовтня 1995 р. Стадіон ім. Гагаріна. 1500 глядачів.     

        «ДЕСНА»:  Митько ( Химанич, 16),  Сартанія, Надточій,  Дробот, Іващенко,  Бобович (Собех, 93), Авраменко,  Зелінський,  Савенчук,  Даценко,  Пилипейко ( Кормич, 15).
      «АГРОТЕХСЕРВІС»: Зайцев,  Черняков,  Биков,  Гнатишн,  Охріменко,  Острівний, Лушпа,  Ткаченко, Осадчий,  Грищенко, ГРИГОРЕНКО.
Попередження: Гнатишин (57).

Досягнення

Рекорди «Ворскли»,  Яни  й Катерини

 

     Впевненою перемогою  футболісток  полтавської «Ворскли», за яку виступають  сумчанка Катерина САМСОН і охтирчанка Яна КАЛІНІНА, завершися  чемпіонат України з футболу серед жіночих команд  Вищої ліги.

Рекорди «Ворскли». У заключному турі  вона «розгромила» київський «Атекс» – 23:0. Команда виграла усі 22 матчі. Різниця м»ячів  147 – 4.  На фініші «ворсклянки» на 9 очок випередили дівчат «Кривбасу».

     Рекорди  Катерини. Разом  із колегою пропустила лише 4 м’ячі. Чемпіонкою України стала вшосте у своїй кар’єрі. Тричі –  у складі  «Житлобуд-2» (Харків)/»Ворскла» (Полтава), двічі –  граючи за чернігівську «Легенду» і раз  – з «Нафтохіміком» (Калуш). А першу медаль Катерина  здобула   у  2004  році, виступаючи за сумський «Спартак». Тоді дівчина стала бронзовою призеркою.

Рекорди Яни. У матчі  з «Атексом» дівчина  забила 14 (!!!) м’ячів, що є рекордом не лише в Україні. Могла  мати  й 15, але не реалізувала пенальті.  Учетверте нападниця  виграла бомбардирські перегони. До цього  забивала  15,17 і 22 м’ячі. Це вже  четверта золота чемпіонська медаль Яни. Цікаво,що ще  4 рази вона  ставала срібною призеркою і стільки ж – володаркою Кубка України. У чемпіонатах вона провела 168 матчів і забила 181 м’яч.

Вперше «Ворскла»  виступить у жіночій Лізі чемпіонів. Стартуватиме з 1-го  кваліфікаційного етапу Шляху чемпіонів.

    22 травня 2023 р. Капітан «Ворскли» Яна КАЛІНІНА з чемпіонським кубком.

 

Версія  «ФутТайму»

ТОП-60, не рахуючи Катерини САМСОН 

 

Гварційці  сумського футболу, які виступали  у командах майстрів області та інших міст. Чому 60? Майже  стільки років у Сумах були команди, які під різними назвами грали в чемпіонатах СРСР ( клас «Б» і «А», Друга ліга) і України (Перша і Друга ліги). 

      САМСОН Катерина – воротар жіночої збірної України і полтавської «Ворскли».

      ВОРОТАРІ:   АСТАФЬЄВ Микола, БАНДУРА  Олександр,  КИРІЄВСЬКИЙ Сергій, СТРАШНЕНКО Сергій – старший,  ШАТОХІН Володимир.

     ЗАХИСНИКИ: АВЕРЧЕНКО Олег,  БОГАЧОВ  Дмитро,  БОЛОТОВ Олександр, ВОРОНЬКО Микола, ДЕРИПАСКІН Володимир,  ЄРМАК Анатолій,  ЄРМАК  Василь, ЗАХАРЯК Ігор,  ІВАНЕНКО Віктор,  КАТКОВ  Василь,  КРУЖКО Микола,  ОХРІМЕНКО  Михайло,  ПОПОВИЧ Віктор, СУГИРІЙ Леонід,  ТАРГОНСЬКИЙ Олексій,  ФОМЕНКО Михайло,  ХРУСЛОВ  В’ячеслав, ЦИСАР Олександр,  ШУЛЬМАН   Аркадій.

ПІВЗАХИСНИКИ:   АНТЮХ Денис,  БЕРМУДЕС Дмитро,  БІЛОЗОР Сергій, ГАЛЬЧЕНКО Віктор,  ГУСЄВ Олег, ДЕРКАЧ Володимир,  КОСТЮКОВ Сергій, ЛАЗАРКО  Григорій,  ЛЕБЕДЕНКО Олександр,  ОСАДЧИЙ  Сергій,   РУДНЯК Дмитро,  ТЕРНОВИЙ Ігор,  САРАЄВ  Василь,  САМОЛЮК Валерій, СЕРДЮК В’ячеслав,  СОЛОДОВ Віктор,  СПЄВАК Андрій,  ЧАВЧАНІДЗЕ Джамір,  ШУРШИН Борис,  ШАРАЙ  Владислав.

НАПАДНИКИ:  БОГАЧ Володимир – старший, БОГАЧ  Володимир – молодший,  БОЙЧЕНКО  Володимир,  ЖИЛІН  Валерій,  ЄРЬОМЕНКО Віктор,  КОЛЕСНИК Вадим,  ЛУКАШ  Олег,  ПЕСТРЯКОВ Олег,  ПОПОВ Володимир,  СЄДОВ Віктор,  САВЧЕНКО Сергій, ТЕСЛИК Олег,  ТКАЧ Олег, ЧИЖИК Євген,  ЧИПІЖНИЙ Віктор,  ЧЕРНОШВЕЦЬ Сергій.

П’ЯТІРКА  гвардійців сумської команди: ФОМЕНКО Михайло, ЖИЛІН Валерій,  ШУРШИН Борис,  ЛАЗАРКО   Григорій,  ЛУКАШ Олег.

     ГРАВЕЦЬ-ЛЕГЕНДА Сумщини. – ШУРШИН Борис.

 ТРЕНЕРИ – 60:  СЕРБІН Олександр, ПУТЄВСЬКИЙ  Геннадій,  БОГАЧ Володимир – старший, ДУШКОВ  Валерій,  БЕРМУДЕС Валерій,  КВАША Олександр.

 

З історії сумської команди

 

У чемпіонатах СРСР і України команда Сум  під різними назвами виступала  впродовж 1960 – 2018 рр. Його можна умовно  розділити на 3 етапи: 1960 – 1970 рр.- чемпіонат СРСР українська зона клас «Б». і  2 група «А» зона 1, 1971 – 1983 і 1991 р. –  Чемпіонат СРСР українська зона  2  ліга, 1992 -2019 рр –  чемпіонат України  (перша і друга ліги). Зіграно 1853 матчі: перемог – 586, нічиїх – 474, поразок – 793, різниця м’ячів 1834 – 2404.

«Спартак» – бронзовий призер  чемпіонату СРСР серед команд класу «Б», переможець  чемпіонату УРСР  1969 р і срібний призер 1968 р.

«Фрунзенець» – 4-е місце  в чемпіонаті СРСР серед команд 2 ліги.

1968 р. Кубок СРСР. 1/16 фіналу «Спартак» – «Кайрат» (Алма-Ата )– 1:3.

1971 р.  «Фрунзенець» – переможець турніру «Весняний пролісок» серед команд Першої і Другої ліг.

1974- 1975 рр. Команда вигравала «Кубок Дружби» серед команд майстрів «Фрунзенець» – «Авангард» (Курськ).

До списку 22 кращих футболістів Другої ліги входили:  1974 р. – Володимир ШАТОХІН, Сергій СИМУШИН і Валерій ЖИЛІН; 1975 р. –  Володимир ШАТОХІН, Ігор ТЕРНОВИЙ і Віктор ДАНИЛЕВСЬКИЙ.

1974 р.  Валерій ЖИЛІН  посів  2 – е місце серед кращих бомбардирів 6 – ї зони Другої ліги – 16 м’ячів.

У спису  «100 бомбардирів Другої ліги чемпіонату СРСР»  Григорій ЛАЗАРКО (86 м’ячів),  Валерій ЖИЛІН, Борис ШУРШИН і Віктор ЧИПІЖНИЙ – кожен з них забив по 48 м’ячів.

З командою працював заслужений майстер спорту СРСР Віктор СЕРЕБРЕННИКОВ, виступав  – екс-гравець київського «Динамо»  Віталій ГОЛУБЄВ.

Гравцями «Динамо»  у різні роки  були: Михайло ФОМЕНКО  (збірна СРСР) ,  Олег ГУСЄВ (збірна України) і В’ячеслав ХРУСЛОВ. Чимало  сумчан грали у Вищих лігах чемпіонатів СРСР і України.

В активі  сумчан –  майже 20 міжнародних матчів з командами Болгарії, В’єтнаму і Франції.

Свого часу  сумчани  регулярно проводили товариські матчі з командами і ветеранами. київського і московського «Динамо», ЦСКА, «Спартака», «Торпедо». Про це  на жаль, залишилися  лише  приємні спогади…

Перший матч команда («Авангард») зіграла 3 квітня 1960 року у Сімферополі. З рахунком 2:1 сумчани перемогли  «Авангард». Перший м’яч забив Костянтин ЗІНОВЬЄВ на 22 хвилині. Останній матч  ПФК «Суми» провів 25 травня  2019 р, поступившись «Рухові» на його полі -1:10. Це найбільша поразка сумчан за всю історію команди. Об’єктивно: у  тому сезоні  за Суми повністю  грала команда із Запоріжжя. Останній м’яч за бив Сергій КЕРНОЖИЦЬКИЙ (90+3).

 

 Дати

Дві «бронзи» і 265 матчів

        За 30 років тому завершився Другий чемпіонат України ( сезон 1992/1993)

. Із 8 команд області, які виступали у всіх лігах, дві стали бронзовими призерами.  У першій – охтирський «Нафтовик», у другій – краснопільський «Явір».  В ході змагань охтирчани здобули  8 перемог з великими рахунками ( м’ячі  38 – 6). Серед  них впевнені вікторії над «Темпом» – 7:0,  нікопольським «Металургом» –  6:1, «Артанією» – 5:0… Гравці  наших команд  увійшли до першої Десятки  кращих бомбардирів:  в охтирчан – Борис ШУРШИН – 15 м’ячів (8 місце),  у краснопільців – Григорій ЛАЗАРКО – 12 (7). У першій лізі грав ще сумський «Автомобіліст» (17 місце), в аматорській – роменський «Електрон» (9).    Ось яких здобутків добилися наші команди

І         В        Н      П           М           О                                                                                                                                 «Нафтовик»                 42      22      10      10      73 – 41      54

«Автомобіліст»            42      13      10      19      39 – 61      36

«Явір»                          34      17        7       10     42 – 27      41

«Електрон»                  34      12       10     12      37 – 36      34

                       Разом      152     64     37   51   191 – 165

Три команди взяли участь у розіграші Кубка України.  До 1/16 фіналу дійшли «Нафтовик» і «Явір», а сумчани вибули вже після першого матчу.

«НАФТОВИК». 1/64. «Авангард» (Лозова)  –  НО – 0:1,  1\32. НО – «Ворскла» (Полтава) – 3:2, . 1/16. «Торпедо» (Запоріжжя) – НО – 2:0, 0:1. «ЯВІР». 1/64. ЯК – «Автомобіліст» (Суми) – 2:0. 1/32. «Зірка» (Кіровоград» –  ЯК – 0:0, по пенальті – 10 :11. 1/16.  ЯК – «Кремінь» (Кременчук) – 0:3, 0:2.  Окремо  зарахована поразка «Автомобілісту»  – 0:2.

Разом  команди зіграли   9   матчів: перемог – 4, нічиїх –  1, поразок – 4 за різниці м’ячів   8- 11

В аматорській лізі  серед команд 3-ї зони  грали 4 представники Сумщини. Як вони завершили свої виступи?

 

Місце                                                В     Н      П           М            О

7         «Локомотив» Конотоп          9      7      10      25 – 33       25                                                                                                                                          8        «Будівельник» Суми            8      9       9       29 – 34       25                                                                                                                                            9        «Спартак» Охтирка              7     10      9       30 – 34       24                                                                                                                                           12      «Есмань» Глухів                  6       7     13       26 – 40      19

Між іншим,  одна із наших команд  могла  зіграти й  краще, якби вони не з’ясовували стосунки між собою.

     Загальний доробок команд області  в  сезоні 1992/1993  склав  265 матчів. 98 вони  виграли, 71 –  завершили внічию і  в 96 зазнали поразок. У ворота суперників забили  309 м’ячів, пропустивши у власні  317.