«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 247.
У випуску:
--- Згадаймо й пом’янемо глухівського МАРАДОНУ.
-- У ветеранів сумського футболу - Дні народження.
--- Чемпіонат області: глядачі не нудьгували.
Пам'ять
Два роки без Олега МИЛЮТИ
34 роки тому глухівський «Сирзавод» став чемпіоном області. Це була перша історична перемога міської команди. Одним із творцем «золотого» сходження на Олімп був Олег МИЛЮТА - легендарний Марадона глухівського футболу. 18 липня Олегу мало б виповнитис 60 років, але дожити до свого ювілею йому не судилося. Після важкого поранення внаслідок обстрілу міста рашистами, він помер. Кілька днів лікарів боролися за його життя, але, на жаль, врятувати чоловіка не змогли.
ЗА КОМАНДИ міста Олег виступав впродовж 26 сезонів. Завершив кар’єру у 42 роки. Він - чемпіон, володар Кубка губернатора області, 5-разовий бронзовий призер обласних перегонів. Входить до Символічної збірної міста 1990-2000 років. Знаковими у кар’єрі капітана команди були 1992 і 2002 роки.
1992 р. 10 м’ячів у «золоту» копилку «Сирзаводу».
«ЛИВАРНИК» (Суми) - «СИРЗАВОД» -0:5.Гра без проблем для гостей. Володимир СУХЕЦЬКИЙ подає кутовий і Олег МИЛЮТА грає на випередженні біля бокової стійки, відкриваючи рахунок.
«СИРЗАВОД» - «ДРУЖБА» (Ямпіль) - 4:3.Спочатку Олег урозріз між захисниками вивів один на один з воротарем гостей Василя ЛУЦЕНКА - 1:0. Через деякий час після « багатоходівки» Олег виводить на ударну позицію Олексія СЛЕДЮКА - 4:1. Кінцівку матчу господарі вирішили дограти і ледве не поплатилися за це.
«СИРЗАВОД» - «ІМПУЛЬС» (Шостка) - 4:1. У середині першого тайму після флангової передачі Олег ногою «спіймав» м'яч і красивим ударом злету надсилає його у дальній кут - 1:0. Швидка комбінація ЛУЦЕНКО - МИЛЮТА - СЛЕДЮК - і вже - 3:0. Наприкінці зустрічі після пасу МИЛЮТИ СЛЕДЮК залишає позаду захисників - 4:1
«СИРЗАВОД» - «ЛИВАРИНИК» -11:1. Олег МИЛЮТА відзначається «хет-триком».
КУБОК області. 1/8 фіналу. «СЛОВ’ЯНЕЦЬ» (Конотоп) - «СИРЗАВОД» - 1:6. Олег - один з героїв матчі. Він відкрив рахунок, перекинувши м’яч через воротаря. У другому таймі завершив атаку влучним ударом - 4:1. Згодом його передачу результативно завершив Андрій ЗИКОВ.
По одному м'ячу Олег забив охтирському «Спартаку» (3:1), лебединській «Вікторії» (1:6) і сумському «Фрунзенцю» (2:1).
ФОТО з АРХВУ.
1992 р. Глухівський «Сирзавод» вперше став чемпіоном області. Капітан команди Олег МИЛЮТА - третій ліворуч. Поруч з ним (ліворуч) Євген КУЗЬМЕНКО.
2002 р. Два «автографи» МИЛЮТИ на Кубку.
.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
2002 р. Кубок губернатора області. Фінал. Глухівський район – Сумський район – 4:0. 3 листопада. Ромни. Стадіон «Електрон». 1000 глядачів.
СКЛАД команди Глухівського району: Шакотько (Лежавський,55), Следюк, Бутчак, Петрусенко (Семененко, 88), Е. Милюта (Свистельник, 70), О. МИЛЮТА- к., Ільченко (Голіков, 65), Фещенко, Сидоренко (Вайло, 80), Луценко, Гололобов ( Мінаков, 46).. Тренер Б. Москаленко.
Голи: О. МИЛЮТА (6, 38), Луценко (30), Следюк (90- пенальті).
… Олег МИЛЮТА швидко відкрив рахунок після розіграшу штрафного удару. Воротар суперників не втримав м’яч і капітан глухівчан був тут як тут. Роман ЛУЦЕНКО подвоїв перевагу, обігравши голкіпера після виходу з ним один на один.
Цього дня 36-річний Олег МИЛЮТА був в ударі. Наприкінці першого тайму він увірвався у штрафний майданчик і невідхильно пробив у дальній кут воріт - 3:0. Переможну крапку з пенальті поставив 37-річний ветеран Олексій СЛЕДЮК. Його, Олега МИЛЮТУ та ще кількох гравців обох команд нагороджено пам'ятними призами.
Олег МИЛЮТА - капітан збірної Глухівського району:
- Мені дуже сподобалося проведення Кубка губернатора серед сільських команд. В кожному матчі вдавалося забити по 2 м’ячі. У фіналі ми впевнено переграли збірну Сумського району. Сподіваюся, що цей Кубок буде не останнім у нашій колекції нагород.
Два м’ячі на ювілей. Пам’ятний матчів у Олега було багато. Але цей особливий, Коли йому виповнилося 35, він вирішив завершити виступи за першу команду міста. Календарну зустріч із сумським «Спартаком» оголосили моєю прощальною . Вона запам’яталася Олегу тим, що довелося грати проти основного першолігового складу ЧУ. Його друзі добре розуміли, що значив для ювіляра цей поєдинок , тож зіграли вони з бойовим настроєм. Зрозуміло, клас гостей був вищий, але самовіддача глухівчан взяла гору. Олег забив 2 м’ячі, а за лічені хвилин до фінального свистка отримав серйозну травму і «швидка» відвезла його до лікарні, де загіпсували ногу. Про перемогу (2:1) дізнався на лікарняному ліжку. Це був для МИЛЮТИ великий подарунок. Гравці довго згадували той матч і багато разів переглядали його на відео.
Інна МИЛЮТА - ГАВРИЛЕНКО:
Усі дні були у нас з Олегом були найкращі і ми були щасливі!
- Я була вагітна, на 2-у місяці. Вже й ім'я майбутній дитини вибрали. Буде Сашенька ( хоч хлопчик, хоч дівчинка). Дякую Богу, що допоміг цій дитині витримати все і з'явитися на світ. Народилася дівчинка Олександра Олегівна. Найкращий подарунок від батька. У нас найкращий ангел-охоронець. Ми були б найщасливіші дівчата в світі. Як би я хотіла побачити, як він її тримає на руках, як вчить плавати, кататись на роликах, ковзанах,, їздити на велосипеді. Нам дуже його не вистачає.
Ми у Німеччині. Живемо нормально, якщо так можна сказати. Олександра росте, хорошенька така, моя радість і сенс життя. Розслабитися не дає. Слава Богу, що вона в мене є. Бо не знаю, щоб робила без неї. Нам уже півтора року. Маленька-велика дівчинка. Бігає, не сидить ні секунди, як тато — енерджайзер! Усім посміхається, усім махає «привіт» і «до побачення». Любить людей, як тато, і легко йде на контакт.
Кажуть, що час лікує... Але це неправда. Мені ці ліки не допомагають. Досі не вірю, і серце не приймає, що більше ніколи не побачу і не поговорю з ним. Здається, що все йде так, як він говорив: «Поїдеш до мами у Німеччину народжувати, там спокійно». Але... вдома він нас не чекає... У Глухові складна ситуація, дуже страшно, і там нас ніхто не чекає. Дякую Німеччині за прихисток та допомогу. Складно на чужині, але тихо. А для мене і дитини це найголовніше. Ми свою чашу випили... Дякую за підтримку.
Вітання
Олександр ШИМКО: Професіонал і любитель
Вся кар'єра вихованця Роменської ДЮСШ пройшла на професіональному і любительському рівні. В аматорських змаганнях він добився неабияких успіхів, виступаючи за роменський «Агробізнес-ТСК» і «Вікторію» із Жовтневого, між якими впродовж кількох сезонів йшла неабияка суперечка в обласних перегонах.
Днями ветеран роменського футболу відзначив свій 36-й День народження.
ФОТО з АРХІВУ.
2016 р. Олександр ШИМКО (у нижньому ряду - другий праворуч) у складі роменського «Агробізнесу-ТСК» - чемпіона і володаря Суперкубка області.
СВОЮ кар'єру на професіональному рівні Олександр розпочинав 17-річним юнаком у друголіговій «Княжі» зі Щасливого, у складі якої став переможцем змагань у групі «А» і вийшов до Першої ліги. Але через фінансові проблеми команда знялася з турніру. Опісля Олександр намагався закріпитися у городян Миколаєва і Сум (24 матчі - 2 м'ячі, див. Матч з історії)), хмельницькому «Динамо» і черкаському «Славутичі», однак "прописатися" і заявити себе йому так не вдалося. За них відіграв 145 матчів, в яких відзначився 10 влучними ударами.
Не спіймавши птаха удачі на високому рівні, Олександр відгукнувся на запрошення тренерів роменського «Агробізнесу-ТСК». Команда з першого виходу на футбольну арену, відразу заявила про себе, кинувши сміливий виклик спочатку лідерам обласних змагань, а потім і суперникам у чемпіонаті і розіграшу Кубка України серед аматорів. Впродовж 4-х років тривала суперечка роменчан із «Вікторією». У цій своєрідній «битві гігантів» переважали футболісти з берегів Сули. 4-и сезони поспіль вони залишали суперників з носом, виграючи обласну першість, а конкурентам щоразу діставалося «срібло». Правда одного разу «вікторівці» обійшли кривдників, ставши переможцями групового етапу чемпіонату ААФУ. За 4 роки свого існування «агробіснесівці» виграли 14 обласних змагань, до яких був причетним і капітан команди Олександр ШИМКО .Й до цього часу досягнення команди, яка 4-и рази поспіль виграла обласну першість, є рекордним за роки незалежності українського футболу.
Після того, як «Агробізнес-ТСК» припинив своє існування (через передчасну смерть президента ФК Геннадія СВІРСЬКОГО у Ромнах, на жаль, відвернулися від команди, місто вже кілька років немає свого представника в області) Олександр перейшов до «Вікторії»). Доклав також зусиль і майстерності , аби вона стала дворазовим чемпіоном України серед аматорів. Отримав ще один титул переможця обласної першості у складі глухівського «Велетня».
На аматорському рівні Олександр провів майже 250 матчів, в яких забив з десяток м'ячів.
А ще кілька сезонів пограв за роменський «Рятувальник» у чемпіонаті України з футзалу. У 24-х матчах на свій рахунок записав 9 голів.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2-11/2012. Друга ліга. Група «А». «РЕАЛ ФАРМ» (Южний) - ПФК «Суми» - 2:2. 15 листопада 2011 р. Садіон «Зміна». 100 глядачів.
«РЕАЛ ФАРМ»: Кравченко, Смішко, Лисий, Базан. Гостьєв (Бичок, 57), Клименко (Копко, 46), Продан, Чернов, Лиховидов - к. (Підлетейчук, 32), Войников, Рудий (Снігур, 60). Тренер- М. Лиховидов.
ПФК «СУМИ»: Павленко, Бугайов, Ятленко, Котелюх, Радіонов, Лебеденко (Богачов, 55), Снитко -к., Пукась, ШИМКО (Ретушняк, 84), Горкун (Грачов, 62, Лісніченко, 87), Мельник (Малюк, 12), Тренер - І. Захаряк.
Голи: ШИМКО (20), Чернов (41), Войников (45), Ятленко (47).
Попередження: Снитко (8), Лисий (48), Базан (72), Павленко (90+3).
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України серед аматорів 2017/2018. Фінальний матч . «ВІКТОРІЯ» (Жовтневе) - «ТАВРІЯ - СКІФ» (Роздол) - 1:0. 29 червня 2018 р. Київ. НТБ ім. Банникова. 500 глядачів.
«ВІКТОРІЯ»: Зінченко, Петрович (Ретушняк, 30), Яценко, Суходуб, Михайлюк, Нелін, Романенко (ШИМКО, 68), Ганжа (Середа, 60), Кузьмін (Шевченко, 81), Борисенко, Акімов (Рябцев, 70). Тренер: А.Радіонов.
«ТАВРІЯ -СКІФ»: Жук, Хомутов, Невмивака, Порубльов, Бриль, Семененко, Ленський (Жигалов, 65), Кривий, Пісоцький, Акопян, Каськов (Силюк, 80). Тренер: М. Скороходов.
Гол: Романенко (1).
Попередження: Семененко (74), Акопян (77).
Вилучення: Акопян (90+2), Яценко ( 90+2), Кірієнко (90+2), Семененко (90+3), Скороходов (90+3).
Сергій БІЛОЗОР:
Від перемоги на дитячому турнірі - до «бронзи» у чемпіонаті України
Це два знакові досягнення вихованця сумського «Фрунзенця», між якими 15 років. Про майбутнього зіркового гравця заговорили після Першого Різдвяного турніру з міні-футболу серед юнаків, що пройшов у Сумах. Саме фінальний матч став бенефісом (див. Матчі з історії) Сергія, якого назвали героєм зустрічі.
15 липня у ветерана сумського футболу 47-й День народження.
ФОТО з АРХІВУ.
14 березня 2009 р. Матч ЧУ. «МЕТАЛУРГ» (Донецьк) - «ЗОРЯ» (Луганськ).Сергій БІЛОЗОР (у білій формі) у боротьбі за м’яч.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Січень 1993 р. Перший Різдвяний турнір з міні-футболу серед юнаків. Фінальний матч. «ФРУНЗЕНЕЦЬ» (Суми) - «ІМПУЛЬС» (Луганськ) -4:2. Суми. Спорткомплекс педінституту.
Склад «ФРУНЗЕНЦЯ»: Страшненко, Кашаба, БІЛОЗОР, Совенко, Карпенко, Скринник, Гребченко, Бермудес, Уваров, Лабенок, Сидоренко. Тренер - О .Дяков.
«Форвард сумчан, відзначившись «хет-триком», зробив вагомий внесок у підсумкову перемогу своєї команди і по завершенні турніру отримав титул «Гравець матчу» - писала про досягнення юнака місцева преса.
Турнір відкрив чимало молодих обдарувань, які згодом заявили про себе на професіональному рівні. З того чемпіонського складу «фрунзенців» у командах різного рівня заграли 6 (!) юнаків. І лише Сергію вдалося стати бронзовим призером вищолігового чемпіонату України у складі одеського «Чорноморця». До цього успіху він ішов 17 років.
1996 - 2012 рр. «АГРОТЕХСЕРВІС» (Суми), ФК «ЧЕРКАСИ», ЦСКА, «АРСЕНАЛ» (Київ), «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (Одеса), «МЕТАЛУРГ» (Донецьк), «ДНІСТЕР» (Овідіополь), ФК «ОДЕСА». 466 матчів - 23 голи. Виступав на позиції центрального захисника.
4 квітня 1996 року Сергій відзначився у дебютній домашній зустрічі сумчан з херсонським «Кристалом». На 56 хвилині вивів сумчан уперед (2:1), але у підсумку поступилися -2:3.
У двох зустрічах забивав по 2 м’ячі: «Системі-Борекс» з Бородянки (3:0) і криворізькому «Кривбасу» (4:0).
Провів 6 матчів у розіграші Кубка УЄФА. В активі 17 матчів за молодіжну збірну України.
У Вищій лізі зіграв 233 матчі і забив 12 голів. Надсилав м’ячі у ворота 9 команд («Металісту - двічі), в т.ч. - «Динамо» (див. Матчі з історії). У 10 зустрічах забив 11 м’ячів із 23 командних.
Провів на полі майже 25 000 ігрових хвилин і заробив 65 «гірчичників».
Грав проти краснопільського «Явора», охтирського «Нафтовика» і сумського «Спартака».
Із інтерв’ю Сергія БІЛОЗОРА.
-Що допомогло тобі дорости до гравця вищої ліги?
— Любов до футболу і велике бажання грати. Кар’єра йшла по висхідній, починаючи із сумського «Агротехсервісу», потім 4 сезони - у Черкасах і в підсумку - вища ліга.
Вдячний тренеру черкаської команди Семену ОСИНСЬКОМУ, який, побачивши у мені потенціал, став довіряти місце 17-річному пацані в основі з перших матчів. Грав стабільно, інколи діяв невдало, невпевнено, періодично помилявся. Але рано почав, як кажуть, варитися у дорослому футболі. Школа була хороша.
—А чому обрав позицію захисника. Чи не краще - в нападі, забивати голи?
-Як не дивно, ні. Я відразу обрав позицію центрального захисника. Постійно пробував себе на місці опорного хавбека, руйнівного плану. Якщо ти справно виконуєш свої функції, спеціалісти і тренери оцінять тебе швидко. До своїх обов’язків я ставився дуже відповідально і з часом почав отримувати задоволення від своєї ролі на полі.
По завершенні виступів у великому футболі Сергій ще кілька років пограв на аматорському рівні за одеський «Рішельє».
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2007/2008. «МЕТАЛУРГ» (Донецьк) - «ДИНАМО» (Київ) - 1:2. 15 вересня 2007 р. Центральний стадіон «Шахтар». 9 000 глядачів.
«МЕТАЛУРГ»: Дишленкович, Чечер, Крейфф, БІЛОЗОР, Дані, Грубелич, Даниловський (Касьянов, 46), Гомес, Пашеку (Алан, 61), Вог (Мендїдоса, 61), Косирін. Тренер - Д.Жозеф.
«ДИНАМО»: Шовковський, Маркович, Федоров, Гавранчич, Ель-Каддурі, Юссуф, Михалик, Ротань, Майкл, Шацьких (Рінкон, 70), Бангура (Клебер, 82). Тренер - А. Демьяненко.
Голи: Шацьких (48), БІЛОЗОР (85), Михалик (90+1).
Попередження: Ель-Каддурі (45+1), Ротань (51), Мендоса (87),
ЧО-2026
Чи зміниться лідер після першого кола?
Команди області наближаються до екватору перегонів. У черговому турі вболівальникам нудьгувати не довелося, суперники продемонстрували результативну гру, забивши у 3-х зустрічах 19 м'ячів.
ПЕРШИМИ вичерпав програму першого кола «Велетень»: 6 матчів - 12 очок. Він міг стати одноосібним лідером, але спіткнувся, поступившись шосткинському «Колосу» на його полі.
Долю матчу практично було вирішено вже після першого тайму, коли Артем ГАЛЕТА (двічі) і Максим ЗАВГОРОДНІЙ зробили 3:0. Ближче до завершення зустрічі Руслан ЖМУД і Андрій ДРОГА скоротили рахунок до мінімуму. Але кращий бомбардир Максим ЗЕНЧЕНКО перекреслив усі надії суперників на позитивний результат. 4:2 - за «Колосом».
«Україна» в гостях довела перевагу над «Колосом» із Северинівки. Коли до середини другого тайму після ударів Юрія ПІМОНЕНКА, Івана КИРІЄНКА, Андрія ЯКУЩЕНКА і Костянтина АКИМОВА стало 4:0, «українці» дещо розслабилися . Цим скористалися Нікіта і Олексій ПАРХОМЕНКИ. Однак не більше 4:2 на користь «України».
Святкував в Охтирці вікторію СК «Конотоп», який відібрав 3 очки у «Нафтовика». А героєм зустрічі став Назарій ГУРБА з команди гостей, який швидко відкрив рахунок. Але до перерви господарі впевнено були попереду - 3:1 після удару Владислава СЄРОВА і двох - Анатолія МІРОШНИЧЕНКА. Схоже, передчасно заспокоїлися. А суперник зібрався і поставив господарів на коліна. Двічі це зробив Назарій ГУРБА і раз Данило ЖУКОВ - 4:3. Залишалося грати ще 20 хвилин. Гості, стримавши атаки «нафтовиків», поїхали додому на коні.
Після наступного туру може визначитися новий лідер. Потенційно мають шанси «Колос» Ш. і «Україна» - дивлячись, як вони зіграють. Шосткинцям протистоятиме «Нафтовик», «Україні» - СК «Конотоп», а северинівський «Колос» триматиме іспит у Кролевці з городянами, в доробку яких «бублик».
Бомбардирські перегони очолює, забивши 5 м’ячів, Назарій ГУРБА