"ФутТайм" від Григорія М.Реви".
26.07.2026

 «ФутТайм» від Григорія М.Реви». Випуск 248.

               У випуску:

--- Двоє  гравців з когорти «Спартака».

--- На прощання - ювілейний  м’яч.

 --- В чемпіонаті області  визначилися лідери.

---  Ветерани розіграють Кубок  С.В. СТРАШНЕНКА.

 

Пам'ять  

Віктор СОРОКОПУД: Капітан «Гвардії»

 

    Він був капітаном легендарної  роменської «Гвардії» (тоді вона виступала як збірна Ромен), яка у1964 році  заволоділа Кубком і стала бронзовим призером чемпіонату області. Кар’єру продовжив у сумській команді майстрів класу «Б», а найбільших успіхів досяг, граючи  у бобруйському  «Строителе» - учасником  чемпіонату  Білоруської РСР. За неповними даними  за 13 років (1965 - 1977)  провів майже 200 матчів і відзначився 4 влучними ударами.

   27 липня - 87 років від Дня  народження Віктора СОРОКОПУДА.

 

    «ГВАРДІЯ».

     Він був капітаном  і лідером команди, яка у 1964 році  добилася подвійного успіху. Спочатку  «гвардійці»  у драматичному матчі виграли  Кубок,  здолавши у фіналі білопільський  «Авангард». За менш, ніж 3 хвилини до фінального свистка була нічия - 2:2. І решти часу  вистачило  роменчанам, аби забити  ще, як тоді писала преса,  2  красиві  м’ячі і вдруге стати володарями почесного призу.  За прикладом свого капітана  високі бійцівські якості продемонстрували усі гравці команди.

     Гідно  зіграла «Гвардія» і  в чемпіонаті області.  Вона впевнено виграла  зональний відбір, на 4 очки випередивши земляків з «Електрона». У матчі із сумським «Харчовиком»  (4:0) Віктор з пенальті поставив переможну крапку.  На фінальному  турнірі у Ромнах (грали 6 команд)  «гвардійці»  взяли «бронзу», а чемпіонський титул вперше дістався «Електрону».  У зустрічі  із шосткинським  «Хіміком» (1:0) Віктор забив вирішальний гол, який і приніс команді  нагороди.  Того сезону  роменчани  провели  товариську зустріч із клубною командою «Крила Рад» з Москви. Поступаючись  (0:2),  зуміли відігратися (2:2).

    Після того успішного сезону Віктора СОРОКОПУДА  і  Валерія  БАГІЯНА запросили  до сумської команди майстрів «Спартак», яка виступала у класі «Б» чемпіонату СРСР.

    

              

 

         ФОТО з АРХІВУ.

         Липень 1965 р. Віктор  СОРОКОПУД  (у нижньому ряду - посередині) у складі роменської «Гвардії» - володаря Кубка Сумської області.

 

      «СПАРТАК». 

     В команді майстрів виступав  впродовж 1965- 1967 років. Тоді у команді підібрався хороший ансамбль  захисників, які доповнювали один одного - Валерій ДЕРИПАСКІН, Михайло ФОМЕНКО,  Микола ВОРОНЬКО та інші. Віктор був серед них найстаршим. Зіграв  49 матчів і забив 3 м’ячі. Конкуренція за місце в основі була високою. Це, мабуть, і стало головною причиною переходу Віктора  спочатку до  вітебської «Двіни», а потім -  до  бобруйського «Строителя», в яких він провів майже 10 років.

     «ДВІНА», «СТРОИТЕЛЬ».

      Між цими командами, він  зіграв кілька матчів  за нікопольський «Трубник». А скільки  - статистика, на жаль, не зафіксувала. Відомо, що  виступав  у  кількох  товариських поєдинках, з командами класу «А», зокрема  -  донецьким «Шахтарем» (2:3),  московським «Торпедо» (0:6),  київським «Динамо» (1:2),  армійцями Ростова (1:3) і одеським «Чорноморцем» (4:2).

 

         555.jpg

 

         ФОТО з АРХІВУ. 1974 р.

       «Строитель» з Бобруйська - володар Кубка Білоруської РСР. Віктор СОРОКОПУД у нижньому ряду з почесним призом.

 

     У «Строителе», де кілька років виступав  з капітанською пов’язкою,  добився найкращих результатів.  Двічі був переможцем,  тричі  срібним і раз бронзовим призером чемпіонату та володарем  Кубка Білоруської  РСР, який команда виграла у 1974 році. У фінальному матчі «СТРОИТЕЛЬ»  здолав  мінську «Орбіту» (1:0), завдяки  голу з пенальті воротаря команди  Володимира ГРИЦЕНКА.  А свій єдиний  м’яч Віктор  забив 5 серпня  1975 року у зустрічі  із  гомельським «ДОКом» (1:1). Він відкрив рахунок, а згодом суперники  його зрівняли.

     На запитання – кого б із футболістів ви хотіли  б виділити  і хто  був лідером  - капітан команди «Строитель»  Віктор ПОПОВ сказав, що було багато хороших  футболістів, але першим  назвав  саме Віктора  СОРОКОПУДА.  За команду наш земляк провів  майже 150 матчів.  У Бобруйську  Віктор СОРОКОПУД і завершив свою кар'єру. Було йому 35 років.

      МАТЧ з ІСТОРІЇ.

     Кубок СРСР. 1/2048 фіналу (Українська РСР. Зона 2. 1/8  фіналу). «СПАРТАК» (Суми) – «ТОРПЕДО» (Харків) – 1:0 (0:0).  7 червня 1966 р.  Суми. Стадіон «Спартак». 6000 глядачів.
      Склад “СПАРТАКА” (футболки сині, труси білі): Микола Астафьєв, Володимир Сіренко, Віктор СОРОКОПУД, Микола  Воронько (к), Олександр Мельник, Віктор Солодов, Борис Рябков, Віктор Кандауров, Геннадій Івашов (Валерій Багіян, 50), Михайло  Медведєв, Володимир Деркач. Головний  тренер – Дмитро  Іванов.

      Гол:  Володимир Деркач (80).
 

  Геннадій ІВАШОВ:

Автор ювілейного м’яча

 

    Минуло  83 роки від Дня  його народження.  Впродовж трьох сезонів (1965-1967 рр.)  грав у складі сумської команди майстрів «Спартак», яка виступала у класі «Б» Української зони чемпіонату СРСР. Два роки поспіль  був  кращим  її бомбардиром.

 

    ГЕННАДІЙ - вихованець  ДЮСШ київського «Динамо». По її закінченні заграти у головній команді  не було перспектив. Тож  довелося розпочинати  кар'єру з низів - у житомирському «Поліссі», а продовжувати  у луцькій «Волині» і дніпродзержинському «Дніпровці».  На жаль,  точної  кількості зіграних матчів і забитих м’ячів історія не зафіксувала.  Відомо, що за перші дві команди  провів разом 27  поєдинків, в яких  відзначився трьома голами.

   Значно кращих результатів нападник добився, коли  перейшов до  сумського «Спартака». За 3 роки провів 71 поєдинок і забив 17 м’ячів.  У деяких зустрічах його голи були вирішальними, як скажімо, з дрогобицьким «Нафтовиком, в якому зрівняв рахунок (1:1) або переможний з херсонським «Локомотивом» (1:0).  Цей м’яч Геннадія  увійшов в історію нашої команди - він став  ювілейним, 200 за час її виступів у класі «Б». В активі ІВАШОВА - ще 3  матчі у розіграші Кубка СРСР.

    Після Сум Геннадій ще рік пограв у «Комунарці» з Комунарська, в якому, схоже, і  завершив  свою кар’єру на професіональному рівні. За неповної статистики  за 6 років  відіграв  101 матч і відзначився 20 влучними ударами  по воротах суперників.

         

 

       МАТЧ з ІСТОРІЇ.

       Чемпіонат СРСР. 1965 р. Клас «Б» (УРСР, 1 зона). «ДНІПРО» (Кременчук) - «СПАРТАК» (Суми) - 0:0. 18 квітня. Стадіон «Дніпро». 6200 глядачів.

     «ДНІПРО»: Нестеренко, Кушнірський,  Савенков, Люлько, Берест,  Рябков,  Хомяков, Чеховський,  Галдін,  Мухачов, Семенов.  Тренер: М.Мельченко.

     «СПАРАК»: Астафьєв, Грищенко, Старч,  Пилипенко, Чавчанідзе, Бойченко,  Косолапов (Слободенюк, 25),  Воронько, ІВАШОВ, Єрофеєв (Захаров, 35), Деркач. Тренер: Д. Іванов.

 

Вітання 

Олег ТЕСЛИК : За крок від ювілею  

 

    Йому, як і багатьом  вихованцям сумського футболу,  відверто не пощастило.  На той час у Сумах  не було команди майстрів, тож юнакам  довелося  влаштовувати самостійно свою подальшу футбольну кар’єру.  За плечима  був успішний виступ у складі збірної області  на Спартакіаді УРСР,  де вона  стала срібним призером.

                                                                                                                                                                                                                  ТЕСЛИК  олег 

 

     ФОТО з АРХІВУ.

     1992 р. Олег ТЕСЛИК у складі “Автомобіліста»  На знімку другий у третьому  ряду справа наліво).

 

      ОЛЕГ вирішив спробувати   спортивного щастя у волгодонському «Атоммаші», який  вступав у Другій лізі  чемпіонату СРСР. За два роки відіграв 63 матчі, в яких  відзначився  8 разів.

    Дізнавшись, що в Сумах відроджено команду майстрів  і вона гратиме у Другій лізі союзного  чемпіонату,  Олег повертається  додому.  Тренер  «Автомобіліста» Михайло ФОМЕНКО  відразу довірив  дебютанту місце в основі.  Він провів найбільше, 48 матчів, в яких забив 5  м’ячів. Один з них надіслав у ворота охтирського «Нафтовика» (2:2) і став автором  «швидкого»  голу у ворота івано-франківського «Прикарпаття» (2:0),  відзначившись   вже на 3-й хвилині  протистояння.

    Олег став учасником першого чемпіонату України -1992, разом з командою успішно виступивши у  Першій лізі.  У 3-х  зустрічах забив 4  м'ячі,  двічі це зробив у матчі  з «Поліссям» (див. Матчі з історії). Також  «дублем» відзначився у зустрічі із полтавською «Ворсклою» (2:1). Голкіперів майже 30 команд - суперників  Олег  змушував виймати м ’ячі з воріт, які вони захищали.

     Згодом  у команди  виникли фінансові проблеми  і після 5 сезонів Олег вирішив скуштувати  футбольного  хліба в одній з команд  чемпіонату Угорщини. Не вдалося заграти (8 матчів), як  і після повернення  «прописатися» у запорізькому «Вікторі»  (20 -1).  Не пощастило  і у першоліговому «Нафтовику», який після 3-х сезонів  перебування Олега в команді,  понизився у класі.  Тренери відмовилися від послуг кількох гравців.  Знову - додому і два сезони  Олег виступав  за «Явір- Суми» і «Фрунзенець-Лігу -99». Тут він забив свій ювілейний, 30  м’яч  у матчі з алчевською «Сталлю-2» (2:0) і провів  останній матч на професіональному рівні з чернігівською «Десною» (0:3).

    У 34 роки Олег завершив свою кар’єрк. Відіграв  362 матчі , провівши на полі майже 19 000 ігрових хвилин.  Він  входить до Символічної збірної  вихованців сумського футболу, які виступали у командах різних рівнів.

   Днями  Олег Миколайович відзначив свій  59-й День народження.

    

       МАТЧ з ІСТОРІЇ.

     Чемпіонат  України. 1992 р. Перша  ліга.  «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) - «ПОЛІССЯ» (Житомир) - 4:1.20 квітня.  Стадіон «Колос». 2 000 глядачів.

   «АВТОМОБІЛІСТ»:  Страшненко,  Болотов,  Хруслов -к., Таргонський,  Кравченко,  Фесенко,  Рудняк (Хмель, 80),  ТЕСЛИК (Івченко, 85),  Лезебний,  Самолюк,  Лукаш (Саввін, 78). Тренер: М. Фоменко.

     «ПОЛІССЯ»: Кубишкін. Сєриков,  Приходько, Стрихарчук,  Лапін,  Лукашенко (Ранський, 70), Присяжнюк (Свистунов, 24),  Желтоносов, Талько -к.,  Тимченко (Груницькиц, 75), Раздобудько. Тренер:  А. Баталов.

    Голи:   ТЕСЛИК (13. 61),  Рудняк (18(, Хмель (88) - Раздобудько  (40).

                                                                                                                                                                                                        

Ч/О-2026
«Колос» з Шостки  виходить в  лідери

---Соло гостей на полях суперників
--- Три «дублі» гравців.
--- Вольові вікторії лідерів.
---Скільки «бубликів» у ФК «Кролевець
»?

        ПІСЛЯ перемог «України» і шосткинського «Колоса» змінилася ситуація вгорі турнірної таблиці після першого кола. Перегони очолили шосткинські футболісти, які здобули вольову перемогу в гостях над «Нафтовиком».
         Після ударів Анатолія МІРОШНИЧЕНКА охтирчани вели в рахунку 2:0, але цього виявилося замало. Впродовж 16 хвилин гості змінили ситуацію на свою користь. Успіх забезпечили Руслан НЕЩЕРЕТ і двічі Максим ЗЕНЧЕНКО. Четверта вікторія «Колоса» - 3:2.
      Завдяки двом влучним ударам Агіла ВЕЛІЄВА «Україна» теж записала до активу вольову перемогу над СК «Конотоп» після того, як Нікіта АРТЮХ вивів гостей уперед (2:1).
       Святкував вікторію у Кролевці северинівський «Колос». Заспів зробив досвідчений Вадим ПІВНЕНКО. За 6 хвилин Артем ОНОПКО рахунок подвоїв. Ближче до фінального свистка Артем КУЗЮРА «розмочив» рахунок (2:1). Кролевчани у першому колі не заробили ще жодного очка.
      Трійку лідерів складають:
         «Колос» Ш. - 14 очок, «Україна» -13 і «Велетень» - 12. На відстані 4 пунктів - СК «Конотоп». Далі - «Колос» С. - 7 очок, «Нафтовик» - 6 і ФК «Кролевець» - 0.


                         


       У чемпіонаті настає перерва, під час якої команди проведуть півфінальні матчі розіграшу Кубка області. Северинівський «Колос» зустрінеться із СК «Конотоп», а «Україна» екзаменуватиме «Колос» із Шостки.

 

Турніри

Кубок  ветерана розіграють ветерани

 

     2 серпня ветеранів футболу знову збирає Кубок  майстра спорту СРСР Сергія Васильовича СТРАШНЕНКА - легендарного воротаря сумської та інших команд майстрів. Це буде 26-й розіграш почесного призу, за який змагатиметься квартет команд.

   На майданчику демонструватимуть свою майстерність харківський «ХСС» («Харків- Спец- Сервіс»),  а також сумські команди «ЗіКоНі», «Серж» і «Фортуна».

 

                   https://www.shans.com.ua/images/numbers/36486_1.jpg

 

            ФОТО з АРХІВУ.

             2011 р. Команда «Фрунзенець» - переможець традиційного, 15-го розіграшу Кубка Сергія СТРАШНЕНКА.

 

     МАТЧ з ІСТОРІЇ. 2025 р. ФІНАЛ. «ЗіКоНі» -  «Фортуна» - 4:2. 

    Героєм вирішальної зустрічі став Ігор ОСТРІВНИЙ.  Він допоміг команді зрівняти рахунок, після того, як  Михайло ТОКАР його відкрив.  Потім з Андрієм ПРОХОРОВИЧЕМ  створили запас міцності (3:1). Однак Ярослав  МАРЧЕНКО  загострив ситуацію (3:2) і, здавалось, ось-ось – і нічия.  Але  знову «взяв» слово  Ігор ОСТРІВНИЙ. 4:2 –  це була вже  перемога! Вдруге поспіль і вп’яте  за час участі у розіграші  «ЗіКоНі»  виграє почесний приз!

    У нагороду  команди отримали футбольні м’ячі з автографом майстра спорту СРСР Сергія В. СТРАШНЕНКА.

 

                                       

 

       ФОТО з АРХІВУ.

      2025 р. Є що згадати ветеранам футболу  (зліва направо) - Миколі ДОВГАНЮКУ,  Сергію СТРАШНЕНКО і харків’янину Якову  РИЖКОВУ.

 

Знайшли помилку, натисніть