«ФутТайм» від Григорія М.РЕВИ». Випуск 249.
У випуску:
--- Пам’яті ветеранів футболу.
--- Сергію ФОМІНУ - 70.
--- Богдан ЄСИП дебютує у «Русі».
--- Два ювілей ФК «Тростянець»
Пам’ять
Геннадій СОКОЛОВ: Рекордсмен «Електрона».
Виповнився 71 рік від Дня народження легендарного роменського Кройфа - одного із 40 гвардійців місцевого «Електрона». Цей рейтинг складають гравці, які виступали у його складі 10 і більше років. Він також рекордсмен команди за кількістю зіграних матчів і забитих м'ячів. На жаль, у жовтні 2017 року він відійшов у вічність.
… ВІН був трудягою на полі. Встигав скрізь: допомагав захисникам відбивати атаки, суперників, забезпечував «снарядами» нападаючих, не «забував» забивати і свої голи . Він був вправним майстром пробиття штрафних ударів, після яких у більшості випадків суперникам довелося розпочинати з центра.
ФОТО з АРХІВУ.
1976 р. Геннадій СОКОЛОВ ( у нижньому ряду - крайній праворуч) у складі роменського «Електрона».
Згадує тренер «Електрона» Олександр КВАША: - Свого часу ми організували команду «Сільгосптехніка», яка разом з «Електроном» грала у чемпіонаті області. Із «електронівцями» провели чимало товариських поєдинків. І якщо у їх складі не було Генки - цього роменського «летючого голландця» - ми могли розраховувати хоча б на нічию, бо він всю погоду на полі робив.
Якщо в офіційних матчах «Електрон» вигравав, скажімо, 5:0, 6:0 або і більше, свої 3-4 м'ячі Генка обов’язково забивав. А як вправно він виконував штрафні удари! Від них шаленіли вболівальники і аплодували суперники!
Пишаюсь тим, що в «лихі» дев'яності знайшов необхідні аргументи і допоміг Геннадію працевлаштуватись на завод ЗНМ . Він ожив , заробив пристойну пенсію і проводив вечори за переглядом футбольних матчів. Проживав поряд з заводом у гуртожитку.
Почав відвідувати ігри «Електрон».. Помер раптово у лікарні. Набрати мій номер соромився.
Кілька років Геннадій був лідером «Електрона». Жаль, тільки, що тренери сумської команди майстрів «Фрунзенець» не звертали уваги на цього гравця. Впевнений: каші не зіпсував би.
1986 рік. «Хімік» (Суми) – «Електрон» - 0:5. На рахунку Геннадія «хет-трик». Особливо красивим був другий гол. У падінні ударом голови він надіслав м'яч у «дев’ятку».
1987 рік. «Електрон» - «Автомобіліст» (Суми) – 6:0. В активі гравця «покер».
«Електрон» - «Нива «(Буринь) – 10:1. Геннадій забив 6 м'ячів . На той час йому було 32 роки. Він став одним із перших гравців, хто надіслав у ворота у чемпіонаті області 6 м’ячів в одному матчі.
«Електрон» - «Свема» (Шостка) -9:0. Відзначилися Геннадій СОКОЛОВ (3 м’ячі) і Володимир ЯНГОЛЬ (5). Геннадій їх забив за 22 хвилини, Володимир – за 40.
За підсумками сезону 1985 року Геннадія СОКОЛОВА було включено до Рейтингу 22 кращих футболістів області.
Геннадій став учасником Першого незалежного чемпіонату України, коли «Електрон» виступав у Перехідній лізі. Відзначився 3-а влучними ударами, забивши у двох зустрічах вирішальні м'ячі.
Вправно і результативно грав Геннадій у чемпіонаті міста і турнірах з міні-футболу. У 67 матчах відзначився 145 влучними ударами.
За свою майже 20-річну кар'єру провів 565 зустрічей і відзначився 349 голами. За цими результатами Геннадій один з найкращих за всю історію «Електрона». З них 126 матчів відіграв і забив 44 м’ячі у чемпіонатах України.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України-1992 (весна). Перехідна ліга. Перша підгрупа. «ЕЛЕКТРОН» (Ромни) – «АНДЕЗИТ» (Хуст) -3:2. 27 червня. Стадіон «Електрон». 1500 глядачів.
«ЕЛЕКТРОН»: Білашов, Петрик, Маценко, Пужаєнко, СОКОЛОВ (Кліщенко, 51), О.Ткач, Данилюк (Литвинов, 72), В.Ткач, Толов, Троценко, Цихмейструк. Тренер: О.Кваша.
«АНДЕЗИТ»: Сабадош, Піскарьов, В.Таран, Приходько, Федянін, Дячок, Гришко, Устинов, Маркович, Рацин, Свиридюк. Тренер: К.Сойков.
Голи: Пужаєнко (3- з пенальті, СОКОЛОВ (54). Цкхмейструк (65) - Свиридюк (7. 52).
Попередження: Федянінн ( 68).
Віктор ЄРЬОМЕНКО: В «Авангарді» і «Металурзі»
У цих двох професіональних командах пройщла кар’єра вихованця сумського футболу. ЄРЬОМА, ПЕНТА і ГАРІНЧА - такі були у нього футбольні псевдо. Він став першим сумчанином, хто заграв у класі «А» (вища ліга), отримав звання майстра спорту СРСР, пограв у київському «Динамо» і збірній УРСР. За 14 сезонів провів 487 матчів, в яких забив 89 м’ячів.
1 серпня - 83 роки від Дня його народження, а 1 вересня - 26 як зірковий футболіст відійшов у вічність.
1960-1962 рр. «АВАНГАРД» (Суми). 87 матчів – 20 м'ячів.
У неповні 17 Віктора взяли у команду майстрів, яка дебютувала у класі «Б» чемпіонату СРСР. Зіграв у першому історичному переможному матчі (2:1) у Сімферополі з «Авангардом». Починав виступатиу захисті. А коли наступного року тренери перевели його у напад, відразу показав себе, забивши 13 м’ячів у38 матчах.
Завдяки двом рятівним голам Віктора, сумчани з перемоги дебютували у розіграші Кубка СРСР, пройшовши за підсумками двох матчів криворізьким «Гірник» (2:2 і 3:2). А після того, як 20-річний нападник видав гру у Полтаві з «Колгоспником», одеським «Чорноморцем» і в Запоріжжі з «Металургом», його запросили в … «Металург». Разом з ним брали воротаря Анатолій ШЕВКАЛЕНКА і нападника Володимира БОЙЧЕНКА (всі торє були вже у заявці), але з різних причин вони відмовилися. Залишився лише Віктор.
1963 – 1973 рр. «МЕТАЛУРГ» (Запоріжжя). 380 матчі – 67 м'ячі.
Більшість матчів Віктор провів з капітанською пов’язкою. Стримати його було практично неможливо. Ось чому з легкої руки любителів футболу отримав футбольне псевдо Гарінча.
Із спогадів гравця «Металурга» Олександра ТОМАХА: - За своїм характером Віктор був природженим лідером. Він чудово бачив поле, видавав гострі передачі, володів серйозними бомбардирськими якостями. Кожного сезону забивав м'ячі, у багатьох зустрічах вони були вирішальними. Як, скажімо, у пєдинках із «Алгою» (Фрунзе), коли зрівняв рахунок на 90-й хвилині (1:1), два удари з торпедівцями Кутаїсі (3:2), рятівні голи з «Алгою», «Торпедо», «Трудовими резервами» з Луганська, які завершили - 1:1 та інші. Поруч з Віктором я грав майже 5 років, але такого різнобічного гравця не зустрічав.
Жаль, що інколи Віктор порушував спортивний режим. Після чергового його дискаліфікували на рік умовно, а інакше «Металург» не став би згодом вп'яте чемпіоном іі не вийшов би до Першої ліги.
Цю золоту вершину запоріжці виграли у 1970 році, достроково, випередивши сімферопольську «Таврію» на 5 очок. Його внесок - 7 влучних ударів.
«Усі гравці діяли з максимальною віддачею. Та все ж відзначимо ветеранів команди, зокрема капітана команди Віктор ЄРЬОМЕНКА - головного стратега та організатора атакуючих дій «Металурга, який демонстрував розумну гру. » - писали автори довідника-календаря «Футбол-71».
1964 р. «ДИНАМО» (Київ). Дубль. 18 матчів – 3 м'ячі. На Кубок СРСР - 2 гри.
У команді Віктор довго не затримався. Він добре розумів, що потрапити в основу буде важко, адже на той час грою вирізнявся вихованець запорізького футболу Віктор СЕРЕБРЯНИКОВ. А чекати своєї черги юнака не влатовувало. І він повернувся в «Металург», з яким згодом завоював звання чемпіона України і взяв участь у товариських матчах збірної України з командами країн Північної Африки.
У 30 років Віктор завершив свою кар'єру. Мав запрошення з «Дніпра» і «Шахтаря», але відмовив. Працював тренером. В останні роки тяжко хворів, залишившись наодинці зі своїми проблемамиі. На 58 році життя (1 вересня 2000 року) наш земляк відійшов у вічність. Вічна йому пам'ять!
Віктор ЄРЬОМЕНКО на 5 місці у ТОП-50 гравців «Металурга» за всю його історію і входить до Символічної збірної сумської команди «Авангард»/ «С партак» класу «Б».
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок СРСР. 1972 р. 1/16 фіналу. «МЕТАЛУРГ» (Запоріжжя) - «НЕФТЧІ» (Баку) - 3:0. 4 березня. Центральний стадіон «Металург». 18 000 глядачів.
«МЕТАЛУРГ»: Гургач. Зайцев, Голіков, Рудь, Тимошенко, Сизов (Чумак, 46), Новиков, ЄРЬОМЕНКО -к., Кутін (Петров, 70), Губаній, Чорба. Тренер: В. Жилін.
«НЕФТЧІ»: Шехов, Гулієв, Брухтій, Легкий,Сьомін (Абдуллаєв, 15), Семиглазов, Юмакулов, Міріков, Банішевський - к., Гаджиєв, Смольников. Тренер: А. Мамедов.
Голи: ЄРЬОМЕНКО (12, 80), Чорба (83).
Ювілеї
Сергій ФОМІН : З чемпіонської когорти «Нафтовика»
Більшу частину своєї професіональної кар’єри він провів в охтирському «Нафтовику» і краснопільському «Яворі». Разом відіграв 325 матчів і забив 34 м’ячі. У їх складі тричі став чемпіоном. За словами екс-тренера «нафтовиків» Валерія ДУШКОВА, Сергій був одним із ключових гравців команди.
Днями виповнилося 70 років від Дня народження Сергія Олексійовича.
ФОТО з АРХІВУ.
1987 р. Сергій ФОМІН (у верхньому ряду - 4-й ліворуч) у складі охтирського «Нафтовика».
ДО «Нафтовика» він прийшов уже досвідченим, 29-річним гравцем, маючи більше сотні матчів за друголігові команди.
Розпочинав у 1985 році, коли «Нафтовик» виграв першість УРСР серед КФК і путівку до Другої ліги чемпіонату СРСР. Був у цьому і внесок ФОМІНА. Тут він уперше став чемпіоном.
У команді майстрів дебютував у матчі «Нафтовика» зі «Стахановцем» (1:0), а перший м’яч забив 16 червня 1987 року у домашній зустрічі «Новатору» (4:2). До речі, і на полі суперника теж відзначився влучним ударом (2:0). Вдруге став чемпіоном.
За 6 років виступів у Другій лізі Сергій провів 244 матчі, в яких відзначився 25 влучними ударами. Він у «Золотій десятці» (хто зіграв більше 100 матчів) і третій у Рейтингу кращих бомбардирів команди.
Серед пам’ятних поєдинків – усі 5 у розіграші Кубка СРСР, фінальні - Кубка УРСР серед команд Другої ліги із житомирським «Поліссям». Сергій став автором ювілейного, 150 м'яча «Нафтовика» у Другій лізі.
Знаковим в історії команда є виграш змагань у Другій лізі останнього чемпіонату СРСР-1991. Сергій не пропустив жодного із 61 матчу.
Ще одну відзнаку Сергій здобув у краснопільському «Яворі», у складі якого став переможцем Другої ліги, провівши 81 матч (9 м'ячів). На той час гравцю було вже 40 років.
За роки своєї професіональної кар’єри С. ФОМІН провів 436 матчів і забив 45 м’ячів. Пристойний результат для півзахисника.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 1994/1995. Друга ліга. «ЯВІР» (Краснопілля) - «ШАХТАР» (Павлоград) - 1:0. 30 вересня 1994. Стадіон «Колос» . 1500 глядачів.
«ЯВІР»: Симакович, А.Єрмак, Демьянець, Шкурат, Пронін (Федоченко, 54), ФОМІН, Дієв, Лапідус, Самолюк, Грищенко (Лютенко, 54, Глупаченко, 80), Пестряков. Тренр: В. Я. Богач.
«ШАХТАР»: Павлов, Мішенін, Залізняк, Шахов, Хоменко, Фадеічев (Чалий, 82), Булейко, Провкін, Демиденко. Наторов, Астраханцев. Тренер: М. Гаріфуллін.
Гол: ФОМІН (78).
Попередження: Пронін (30). Вилучення: Провкін (18).
Вітання
Денис АНТЮХ: «Вийшов, забив — усі задоволені»
Він став четвертим нашим земляком, хто пограв у київському «Динамо». Нажаль, не так довго, як, скажімо, Михайло ФОМЕНКО, Владислав ПРУДІУС чи Олег ГУСЄВ. Провів усього 4 матчі. За іронією долі, автором переможного м'яча у цій зустрічі став саме АНТЮХ , який раніше виступав у складі киян.
30 липня вихованець охтирського футболу відзначив свій 29-й День народження.
ПІСЛЯ Охтирки юнак сезон пограв за юнацьку команду ХДВУФК-1, а потім його взяли до охтирського «Нафтовика». На професіональному рівні дебютував у програній зустрічі із харківським «Геліосом» (0:1). Кар’єру продовжував у ковалівському «Колосі», «Балканах» із Зорі, а коли повернувся у «Колос», у його складі став срібним призером першолігового турніру і разом з командою вийшов до Прем’єр-ліги. Тоді на гравця звернув увагу Мірча ЛУЧЕСКУ і запросив у «Динамо». Однак стати повноправним «динамівцем» Денису не судилося. Заявив про себе вже у луганській «Зорі», в якій за три сезони відіграв 69 матчів і забив 8 м'ячів, ставши бронзовим призером.
Минулого сезону наш земляк дебютував у харківському «Металісті-1925», який трансформувався у ФК «Харків». Виступ відзначив 4 голами у 26 зустрічах. І одна з них стала історичною для команди і пам’ятною для Дениса. «Металісти» обіграли «Динамо» і цей вирішальний гол забив саме він (див. Матчі з історії).
Тоді в інтерв’ю гравець зазначив, що виходив на заміну з конкретним завданням — посилити атаку та реалізувати свій момент. -Вийшов, забив — усі задоволені», — лаконічно підсумував свій виступ хавбек, підкресливши важливість виконання командних настанов.
Денис про новий сезон. Єдина мета – перемагати у кожному матчі і робити все від себе залежне, щоб команда добивалася позитивного результату і посіла якнайвище місце у турнірній таблиці. І головне - забивати якомога більше м’ячів і віддавати гольові передач.
За оцінкою футбольного порталу Трансфермаркт, ринкова вартість Дениса АНТЮХА 1 млн. євро.
За його плечима 10 сезонів, 210 матчів і 16 голів, а також чималий ігровий досвід, який допоможе йому поліпшити здобутки. А майстерності гравцю не позичати.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2025/2026. «МЕТАЛІСТ» (Харків) - «ДИНАМО» (Київ) - 1:0. 11 квітня 2026 р.
«МЕТАЛІСТ»: Варакута, Павлюк, Крупський, Аревало (Литвиненко , 60), Баптістелла (Калітвінцев , 27), Салюк, Мартинюк, Шабанов , Рашиця (Когут., 76), Забергджа (АНТЮХ, 60), Ітодо (Мба Кр., 76)
«ДИНАМО»: Нещерет , Вівчаренко, Тимчик (Коробов, 83), Михавко, Біловар. Ярмоленко (Редушко, 65), Бражко, Волошин, Михайленко (Буяльський, 83), Шапаренко (Піхальонок, 76), Герреро (Шола., 66).
Гол: АНТЮХ (78).
Попередження: Волошин ( 47), Варакута (95).
Богдан ЄСИП: Я ні про що не шкодую!
З усіх проведених років і матчів на професіональному рівні - половина приходиться, коли він виступав за охтирський «Нафтовик». А кар’єру розпочинав 30 років тому у київському «Динамо-2». За два сезони йому так і не вдалося закріпитися в основі. Правда у складі киян став володарем Кубка Співдружності. Його кар'єра ривала 18 років. За цей час зіграв 558 матчів і забив 141 м’яч
2 серпня у зіркового нападника «Нафтовика» та інших команд День народження. Йому - 48 років. Нинішнього сезону він дебютував на посаді головного тренера львівського «Руху». Тож успіхів у роботі тобі, Богдане!
ДО того, як стати «нафтовиком», Богдану довелося 6 років пройти школу гарту у 6 командах, в яких зіграв майже 180 матчів і забив 39 м’ячів.
Із сезону 2002/2003 на 10 років «прописався» в Охтирці, яка стала для нього рідною домівкою. У «Нафтовику» він сказав своє «Я» і увійшов до історичного Рейтингу кращих бомбардирів Першої ліги. Він на 4 місці із 101 м’ячем. Прикметно, ювілейний, Сотий гол Богдан забив у вересні 2013 року, коли виступав уже за донецький «Олімпік». А надіслав його у ворота рідного «Нафтовика», зрівнявши рахунок (2:2).
Серед пам’ятних - дві зустрічі, в яких Богдан відзначився «хет-триком». Один він зробив в Охтирці у матчі з луцькою «Волинню» (6:0), а інший - з «Арсеналом-Київщиною» (3:1), коли уже грав за ФК «Суми».
У складі охтирчан став переможцем першолігового ЧУ, має ще дві срібні і одну бронзову відзнаки за успішні виступи в цього дивізіоні українського футболу. Був кращим бомбардиром (19 голів) і раз другим серед снайперів (15). За підсумками сезону 2005/2006 Богдана було визнано кращим футболістом Першої ліги.
- «Нафтовик» залишив найяскравіші спогади,- зізнався згодом Богдан. - Це команда, яка назавжди залишиться у моєму серці. З «Нафтовиком» домігся багато чого, гравці подарували місцевим уболівальникам незабутні емоції. Постійно були в лідерах першого ешелону, навіть і в Прем’єр-лігу виходили. Той сезон серед найсильніших провели вдало, але щоби залишитися нам не вистачило одного очка.
Я ніколи не думав, що гратиму нападником. Вперше на цій позиції виступив у «Нафтовику», коли мені було вже 24 роки. Скажу відверто, мені подобалося забивати і приносити людям радість. Я радий, що доля мене звела з такими тренерами, а грав з хорошими футболістами. Все склалося, дякуючи Богові, успішно і я ні про що не шкодую!
Кар’єру Богдан завершив у 36 років, але ще 10 сезонів виходив на поле. Грав за аматорські команди області, в яких і забивав голи і здобував нагороди. У 43 разом із сином Максимом зіграв в одному матчі за друголіговий ФК «Тростянець».
Богдан ЄСИП: -У футбол завжди потрібно грати з першої і до останньої секунди матчу. Щоб футболіст прогресував, він має потрапити в екстремальні умови, виходити із зони комфорту. Лише так гравець зможе розвиватись, навчиться швидко приймати рішення, покращуватиме свою технічну і тактичну складову. Чим швидше молоді гравці адаптуються до цих умов, тим швидше вони заграють на високому рівні. Таке моє їм побажання.
ФОТО з АРХІВУ.
1997 р. Богдан ЄСИП у складі «Динамо» після виграшу Кубка Співдружності.
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2002/2003. Перша ліга. «НАФТОВИК» (Охтирка) - «СПАРТАК» (Суми) - 2:0. 20 липня 2002 р. Стадіон «Нафтовик». 4 000 глядачів.
«НАФТОВИК»: Котляров, Осьмачко, Швець (Чаган, 84), Шестаков (Азарченко, 46), Захаров, Таргонський, Сьомка, Мельниченко (Колесник, 88), Крисанов (Синенко, 85), Валяєв, ЄСИП (Грачов, 78), Тренер: С. Шевченко.
«СПАРАК»: Суслов, Калініченко (Ротенберген, 85), Ізвеков, Іваницький, Охріменко, Храбров, Бруснікін (Богач, 50), Шевченко, Сизіхін, Совенко (Захарченко, 46), Мащенко. Тренер: В. Пархоменко.
Голи: ЄСИП ( 40, 68).
Попередження: Охріменко (5), Шевченко (28), Калініченко (37). Крисанов (45).
Подія
Перша 5-а ФК «Тростянець». На черзі - ювілейний матч
Днями виповнилося 5 років, як ФК «Тростянець» став на професіональні рейки і почав презентувати місто і область на всеукраїнському рівні у Другій лізі ЧУ.
Вітаємо клуб, тренерський штаб і команду з першим ювілеєм і бажаємо їм успішних виступів і нових сходжень на футбольні Олімпи.
ПРИКМЕТНО, що програму нового сезону 2026-2027 у Другій лізі відкрила наша команда. 31 липня вона приймала футболістів «Олександрії-2». Минулого сезону тростянчани зіграли внічию (1:1) і поступилися супернику (1:2).
Із інтерв’ю міського голови, президента клубу Юрія БОВИ:
- Ми граємо вдома – попри всі негаразди, повітряні тривоги, ракети та шахеди над головами. Команда стоїть і є одним із символів незламності Сумщини. Саме тому на наших футболках майорить напис «Тростянець – місто героїв». Це наша шана військовим, цивільним і спортсменам, які своїм прикладом доводять: не можна боятися ворога чи тікати за кордон і в безпечніші регіони. Треба залишатися на своїй землі й боротися там, де тобі долею визначено працювати. Для нас принципово та максимально важливо грати саме в Тростянці.
Перед командою стоять найвищі завдання – підвищитися в класі. На сезон ми поставили чітку мету: як мінімум боротися за друге місце в Другій лізі, що дає право зіграти у стикових матчах за вихід до Першої ліги.
Наше спільне завдання з державою – доробити з часом штучне освітлення арени, щоб вона повністю відповідала вимогам Першої ліги.
За попередні 4-и чемпіонати наша команда провела 93 матчів, в яких здобула 32 перемоги, 25 - завершила внічию і в 36 - зазнала поразок за різниці м’ячів 123 - 113. У сезоні 2021-2022 тростянчани зіграли 19 матчів. Чемпіонат було зупинено через окупацію України російськими військами.
19 вересня ФК «Тростянець» зіграє свій 100-й матч у Другій лізі ЧУ. Він прийматиме «Пенуел» із Кривого Рогу.