«ФутТайм від Григорія М.РЕВИ». Випуск 241.
У випуску:
--- Вітання ветеранам сумського футболу.
--- Четверта перемога і ювілейний гол «Нафтовика»
--- ФК «Суми» став чемпіоном Британської Колумбії.
--- Чим знаковий 1975 -й рік для Михайла ФОМЕНКА.
--- Чемпіонат світу по-сумськи стартував!
Вітання
Віктор ПОПОВИЧ: У «Золотій десятці» охтирського «Нафтовика»
Він – легендарний вихованець сумського футболу. Входить до ТОП-5 гравців, які провели на професіональному рівні найбільше років і матчів. За 22 сезони виступів у чемпіонатах СРСР і України відіграв 580 матчів, в яких забив 24 м’ячі. Погодьтеся, засмутити воротарів стількома голами для захисника - це вельми пристойний результат.
15 травня у ветерана футболу День народження. Віктору Миколайовичу виповнюється 64 роки.
ФОТО з АРХІВУ.
2020 р. Віктор ПОПОВИЧ (у нижньому ряду – другий ліворуч) у складі сумської «Ніколі» 60+.
КАР’ЄРУ вихованець Миколи АБРАМОВА розпочинав у «Фрунзенці», який виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР. Першого року лише один раз тренери випустили 17-річного Віктора на поле. Наступного сезону відіграв 33 зустрічі, в яких тричі «розписався» у воротах суперників. До речі, розпочинав грати разом з Борисом ШУРШИНИМ, з яким потім виступав у «Нафтовику», «Яворі» і «Ніколі» багато років.
Після служби в армії у «Фрунзенець» не потрапив, подався в пошуках команди. Спочатку зіграв кілька матчів за друголіговий «Хімік» із Дзержинська, а потім два роки виступав у першоліговому кемеровському «Кузбасі». Пограв разом із легендою команди і рекордсменом ліги Віталієм РАЗДАЄВИМ. За 20 років виступів за «Кузбас» він провів 693 матчі і забив 324 м’ячі!
Згодом отримав запрошення від охтирського «Нафтовика», який тоді дебютував у Другій лізі. Впродовж 9-и років Віктор був одним із лідерів команди, відзначаючись високими бійцівським якостями. У складі команди зіграв 5 матчів у розіграші Кубка СРСР, провів 16 зустрічей у вищій лізі дебютного чемпіонату України. Став фіналістом розіграшу Кубка України серед команд Другої ліги. У «золотому» сезоні - 1991 відіграв 60 матчів і відзначився 3-а влучними ударами («Прикарпаттю – один, 3:3) і два - «Поділлю»,3:0).
Для Віктора ПОПОВИЧА, як і для багатьох гравців - це був один з найкращих сезонів в футбольному житті.
1987 р. «НАФТОВИК» – «ДЕСНА» (Чернігів) – 3:0.
У цій зустрічі охтирчани вміло скористалися стандартом, забивши два красиві голи. Спочатку Борис ШУРШИН справно реалізував штрафний, пославши м’яч у «дев’ятку», а згодом Віктор ПОПОВИЧ з кутового майстерно закрутив його прямо у ворота. А Віталій ХРОМЕЙ довів рахунок до розгромного.
«НАФТОВИК» – «АВАНГАРД» (Рівне) – 3:1.
Вже на першій хвилині суперник проґавив прорив Віктора ПОПОВИЧА, який сильним ударом спрямував м’яч у ворота. Однак суддя вирішив, що охтирчанин зіграв рукою і гол не зарахував.
Такий перебіг подій не вибив з атакуючої колії «нафтовиків». Вони у повному розумінні слова «висіли» на воротах гостей. На 20-й хвилині Василь ЄРМАК стрімко пройшов уперед і чітко передав м’яч Борису ШУРШИНУ, який красивим ударом відкрив рахунок.
Швидко «авангардівці» скористалися помилкою господарів і відігралися. Відразу після перерви результат був уже на користь «нафтовиків». Ігор СТРОГАНОВ сильним ударом з льоту забив другий гол. Співавтором третього став диспетчер охтирчан Борис ШУРШИН. Він вміло пробив штрафний, м’яч підхопив Віктор ПОПОВИЧ і встановив підсумковий рахунок матчу.
… У 32- а роки Віктор залишив «Нафтовик», продовживши себе у футболі ще 8 сезонів, граючи у 5-и командах. Найбільше - три роки віддав краснопільському «Явору». 94 матчі і 2 голи – таким був його здобуток у ньому.
Кар’єру завершив у сумському «Фрунзенці-Лізі-99», але ще кілька років виступав за аматорський «Нафтовик-2» . У його складі двічі ставав чемпіоном і володарем Кубка області. Ще більше нагород зібрав, граючи впродовж майже 20 років за команду ветеранів «Ніколь» з футзалу. 7 разів вигравав чемпіонат і 5 разів Кубок України у різних вікових категорія.
Наразі ветеран футболу працює дитячим тренером у Охтирській ДЮСШ, передаючи вихованцям уроки футболу.
Віктор ПОПОВИЧ у «Нафтовику».
У розіграші Кубка СРСР провів 5 матчів.
Автор 100 м’яча «Нафтовика» у Другій лізі , який забив 10 вересня 1987 року рівненському «Авангарду» на 70-й хвилині (3:1).
Взяв участь у 4-х поєдинках проти київського «Динамо».
Посідає 2-е місце у «Золотій десятці», до якої входять гравці, що зіграли за команду 100 і більше матчів.
У матчі з хмельницьким «Поділлям» забив 2 м’ячі (3:0). Ще у 8-и зустрічах його голи були вирішальними для команди.
Віктор серед кращих бомбардирів «Нафтовика».
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Кубок УРСР серед команд Другої ліги. 1990 р. Перший фінальний матч. «НАФТОВИК» (Охтирка) - «ПОЛІССЯ» (Житомир) - 3:1. 18 жовтня. Стадіон «Нафтовик». 8 000 глядачів.
«НАФТОВИК»: Прохоров, А. ЄРМАК, Яїчник (Наумчук, 83), В. Єрмак, Сухарєв, Фомін, ПОПОВИЧ, Шуршин, Сараєв, Колесник, Тимченко (Матвейченко, 68).
«ПОЛІССЯ»: Рутковський, Баран, Хруслов, Аненков, Ракетенець (Страхарчук, 80), Присяжнюк, Касанов (Лапін, 40), Желтоносов (Ілюхін, 65), Талько, Леонов, Лукашенко.
Голи: Леонов (5), Колесник (30, 78), ПОПОВИЧ (35).
Попередження: Ракетенець, Леонов.
У повторному матчі «Нафтовик» поступився «Поліссю» на його полі - 0:4. Володарями Кубка стали житомирські футболісти.
Руслан ПІСНИЙ: Футбол поставив на паузу
Коли почалася війна, він один із перших футболістів липоводолинського «Альянсу» повернувся в Україну після зборів і відразу пішов захищати країну. Це був його чоловічий, на відміну від інших гравців, мужній вибір. 15 травня Руслану виповнюється 29 років
ФОТО з АРХІВУ.
2020 р. Руслан ПІСНИЙ (у нижньому ряду - четвертий праворуч) у складі липоводолинського «Альянсу» став бронзовим призером Другої ліги ЧУ сезону 2019/2020.
ПРО війну Руслан дізнався, перебуваючи з командою на зборах в Туреччині.
– Звістка дружини о 5-й ранку 24 лютого мене шокувала, - згадував він потім. - Не міг повірити, що ворог рухається на Суми. Рішення прийшло миттєво: припиняю контракт і вирушаю додому. Приїхати відразу не зміг. Довелося трохи затриматися в Італії, де встиг потренуватися в одній команді. На жаль, більшість в «Альянсі» не вірили, що я піду в ЗСУ, мовляв, то гучні слова і не більше. Через це перестав спілкуватися зі своїм другом. Тоді мене відверто розчарувала позиція багатьох одноклубників. Як кажуть, Бог їм суддя.
…Великий футбол для вихованця СДЮШОР «Зміна» розпочався з дебюту у ПФК «Суми» 19 квітня 2015 року у матчі з тернопільською «Нивою» (1:0). Руслан провів на полі заключні 3 хвилини. Надалі у команді його не бачили. Руслан вирішив довести, що він чогось вартий. Він починає виступати в аматорських командах області, де заявляє про себе успішною грою.
З роменським «Агробізнесом-ТСК» , «ЛС-Груп» із Сумського району і липоводолинським «Альянсом» виграв чимало нагород: 5 разів ставав чемпіоном, по 4 - володарем Кубка і Суперкубка області. З «Альянсом» швидко пройшов шлях від перемоги в області до міцного до середняка Першої ліги ЧУ. Саме в ньому Руслан заявив про себе. Перший гол забив у Другій лізі 23 серпня 2019 року сімферопольській «Таврії» (3:0), а в Першій відзначився за рік у зустрічі з городянам Миколаєва (1:0).
-Руслан – справжній патріот України!,- говорить перший заступник голови АФСО Альберт МОЛГАМОВ. - Свого часу він став знахідкою для «Альянсу». Саме в ньому розкрився сповна. Виділявся активною, розкутою грою, віддавав перевагу швидкісній, комбінаційній грі, вмів як асистувати, так і завершувати атаки. Маючи хорошу фізичну і технічну підготовку, сміливо вступав у боротьбу із суперниками, постійно підключатися до атак і регулярно забивав.
Згадаймо його переможні голи з МФК «Миколаїв», херсонським «Кристалом» , київською «Оболонню», рятувальні удари у виїзних матчах з луцькою «Волинню» і рівненським «Вересом». Не випадково за підсумками осінньої частини сезону 2020/2021 Руслана на позиції флангового захисника включено до Символічної збірної Першої ліги.
Як сказав Руслан, футбол він поставив на паузу. Треба захищати Україну, а вже після перемоги повернеться до нього. Поки що його рахунку 76 матчів і 11 забитих м'ячів - це доробок на професіональному рівні і 89 поєдинків та 14 голів аматорського рівня. Продовження буде..
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат України 2020/2021. Перша ліга. «АЛЬЯНС» (Липова Долина) - МФК «МИКОЛАЇВ» - 1:0. 21 вересня 2020 р. Суми. Стадіон «Ювілейний». 1500 глядачів.
«АЛЬЯНС»: Важинский, Шевченко (Дугієнко, 32), Пикуль, Рогозинский, В. Шарай, Лучик, ПІСНИЙ, С. Шарай, Ярошенко (Єсип, 51; Осадчий, 77), Загинайлов (Шпирьонок 90), Лебеденко (Сидоренко, 46).
МФК «МИКОЛАЇВ»: Лободров, Мельничук (Кравченко, 17), 14. Охрончук (Росляков, 73), Кулинич, Порох, Березянский, Кушниренко,. Витенчук,. Паламарь (Коваленко, 68), Сула (Одарюк,46), Яворский.
Гол: ПІСНИЙ (11).
Андрій ПАЦЮК: Усі свої м’ячі забив у «Яворі»
Він став першим із сімейного квартету футболістів краснопільського «Явора», який 20 років тому дебютував на професіональному рівні. За прикладом батька Віктора Михайловича, з ім’ям якого пов’язана історія становлення і сходження на футбольні вершини команди, в ній заграли і троє його синів. Футбольний стаж родини майже 30 років. 16 травня у найстаршого Андрія 42-й День народження.
ФОТО з АРХІВУ.
2025 р. Андрій ПАЦЮК (у нижньому ряду - крайній ліворуч) у складі команди «Україна» (Токарі) 40+.
АНДРІЙ, бачив, як грав його батько. Тож вирішив теж стати вправним футболістом і пограти на професіональному рівні. Юнаку пощастило: на футболіста вчився у Донецькому УОР,
На професіональному рівні перший матч 17-річний юнак зіграв у складі друголігового донецького «Металурга - 2» з полтавською «Ворсклою-2» (1:0), провівши на полі 75 хвилин. Надалі, на жаль, кар'єра в цій команді не склалося. Після 8 матчів він повернувся додому і отримав місце в основі «Явора», який виступав у Другій лізі ЧУ. Перший гол забив у домашньому матчі роменському «Електрону» (1:1), відкривши рахунок з пенальті на 44-й хвилині.
-З легкої руки Віктора Михайловича гравцями нашої команди стали його сини, - ділиться спогадами екс-президент ФК «Явора» Володимир САЄНКО. – І Андрій, і Денис, і Єгор - характером у батька, успадкували від нього найкращі бійцівські якості. Андрій був вправним виконавцем, мав добре поставлений удар, вміло реалізовував штрафні удари. За ним тягнулися молоді гравці – вчорашні вихованці нашої ДЮСШ, яких залучали в команду. Брати підставляли своє плече «Явору» у скрутний для нього час. Не без їхньої підтримки і гри команда тричі ставала призером обласних першолігових перегонів.
…За «Явір» впродовж 6 років Андрій провів 132 матчі і забив усі свої 12 м’ячів. Були у його кар’єрі ще виступи за криворізький «Гірник» і ФК «Суми». Завершив її на позначці 172 матчі.
Ось уже майже 20 років Андрій успішно грає на аматорському рівні у командах області. За плечима виступи за сумський «Автолюкс», конотопський «Шахтар», «Локомотив» з Дружби, охтирську «Укрнафту» і «Україну» з Токарів. І в кожній мав успіхи. Тричі ставав чемпіоном і стільки ж разів володарем Кубка області, не рахуючи призових місць.
Не менших успіхів добився Андрій і у футзалі. Зокрема у складі «СумДУ» удостоївся срібних нагород першолігового чемпіонату України. Останні сезони є одним із лідерів «України». Цьогоріч став чемпіоном і володарем Кубка Сум серед ветеранів 45+.
Віктор вправно почувається ще і на хокейному майданчику, виступаючи за команду ХК «Суми», яка неодноразово ставала переможцем міських і обласних змагань.
У родині Андрія ПАЦЮКА і олімпійської чемпіонки з біатлону Віти СЕМЕРЕНКО підростає син Марк, якому 10 років. Цікаво, який вид спорту він обере і чи продовжить футбольну династію!?
МАТЧ з ІСТОРІЇ.
Чемпіонат області. 2011 р. ФК «ДРУЖБА» - «ШАХТАР» (Конотоп) - 0:1. 27 травня. Стадіон «Дружба». 250 глядачів.
ФК «ДРУЖБА»: Бублик, Щастливий, Комаров (Губенко, 63), Молочай, Захарченко, Бондаренко, Кабанов (Комаров, 69), Іванченко, Ступаченко (Півненко, 46). Тренер: М. Корж.
«ШАХТАР»: Титов, Андрій ПАЦЮК, Титар, Дяковський, Корсун, Малявко, Пунько, Калугін, Петраков (Терехов, 60), Денис Пацюк, Стратієнко (Міхтуренко, 85). Тренер: С.Смирнов.
Гол: А. ПАЦЮК (38).
…Первісно гра проходила переважно у середині поля, гості рідко наближалися до штрафного майданчика господарів. Але одна із вилазок «шахтарів» завершилася взяттям воріт. Гравець «дружбівців» у невразливій ситуації зіграв рукою поблизу свого штрафного майданчика. Стандарт без проблем вправно реалізував Андрій ПАЦЮК, спрямувавши м’яч над «стінкою» у ворота суперників.
Чемпіонат області 2014 р.
«ВЕЛЕТЕНЬ» (Глухів) - «НАФТОВИК - 2» (Охтирка) - 0:1. За 10 хвилин до фінального свистка «стандарт» неподалік штрафного майданчика господарів завершився скиданням м’яча Андрієм ПАЦЮКОМ на Євгена ХАБОВЦЯ. Вийшовши на ворота, він реалізував момент, який і приніс «нафтовикам» перемогу.
Аматори
100-й гол «Нафтовика» у чемпіонаті ААФУ
Після 4-х поспіль поразок з великими рахунками (за різниці м'ячів 1-16) нарешті порадував охтирський «Нафтовик» у чемпіонаті України серед аматорських команд 2-ї групи.
В ОДЕСІ і наші футболісти обіграли аутсайдера - місцеву «Точку». Вже у першому таймі впродовж 25 хвилин гості після ударів Дмитра БИЧЕНКА, Артема СТАВИЙЦЬКОГО і Анатолія МІРОШНІЧЕНКА повели у рахунку 3:0. До речі, гол Анатолія став для «Нафтовика» ювілейним, Сотим за час виступів у ЧУ. Після перерви одесити за 4 хвилини два голи відіграти. На цьому все і закінчилося. 3:2 - за «Нафтовиком».
Наша команда на 6-у місці, маючи в активі 13 очок. Охтирчанам залишилося зіграти один матч із «Авангардом» з Лозової. А зустріч з ФК «Рокита» команди не дограли. Слово за ААФУ.
Двоє гравців «Нафтовика» Анатолій МІРОШНІЧЕНКО і Денис МІЦАЙ у ТОП-10 кращих бомбардирів. Анатолій забив 7 м’ячів, 6 -його партнер. Анатолій серед кращих асистентів, зробивши 4 результативні передачі. Він також у Десятці найефективніших гравців за системою «гол+пас» (7+4).
Знай наших!
ФК «Суми» - чемпіон Британської Колумбії
Приємну новину повідомив Владислав МАТЛАШ - граючий тренер ФК «Суми», який виступає у дивізіоні Прем’єр 35+ чемпіонату Британської Колумбії (провінція Канади). У нинішніх перегонах брали участь 10 збірних з різних країн, сформовані з гравців, які тут працюють і проживають. Канадські сумчани, продемонструвавши добротну гру, стали чемпіонами!
ЗА кілька років ФК «Суми» швидко заявив про себе спочатку у футзалі, а тепер і у футболі. Сумчани виступали у трьох турнірах. У розіграші Кубка ліги дійшли до чвертьфіналу, де поступилися супернику - 2:3. Краще виступили у розіграші провінційного Кубка. У фіналі змагалися із італійським «Колумбусом».
-Хоча гра і була важкою, - розповів Владислав,- але з однаковими можливостями на успіх команд. Супернику пощастило більше, йому вдалося забити вирішальний, але переможний гол - 1:0.
Чемпіонські перегони ФК «Суми» завершив на чемпіонській вершині, пройшовши усю турнірну дистанцію без поразок при 3 нічиїх. А граючий тренер Владислав МАТЛАШ став ще й кращим бомбардиром. У воротах суперників він залишив 17 своїх «автографів». В ударі були Євген ЛИТВИНЕНКО, Єгор ЛУГАЧОВ, Сергій ЧУГАЙ, Євгеній ФЕДОРОВ та інші гравці. Кожен працював на перемогу! Сергій АКУЛІНОВ грає за іншу команду.
НА ФОТО: Новоспечені чемпіони Британської Колумбії - гравці ФК “Суми».
1975: Кубок кубків - у Києві!
Київське «Динамо» стало першою радянською командою, яке виграло Кубок володарів Кубків європейських країн. Сталося це 14 травня 1975 року. У складі киян виступав вихованець сумського футболу Михайло ФОМЕНКО.
Валерій ЛОБАНОВСЬКИЙ: - Суперник буде важким, але сподіваємося на успіх.
Єне ДАЛЬНОКІ: - Сподіваємося, що гра з «Динамо» у фіналі буде легшою, ніж з югославами у півфіналі.
«ДИНАМО» (Київ) - «ФЕРЕНЦВАРОШ» (Будапешт, Угорщина) - 3:0. Базель. Стадіон «Сант-Якоб». 15 000 глядачів.
«ДИНАМО»: Рудаков, Трошкін, ФОМЕНКО, Решко, Матвієнко, Мунтян, Колотов, Коньков, Буряк, Оніщенко, Блохін.
«ФЕРЕНЦВАРОШ»: Геці, Мартош, Патакі, Медьєші, Юхас, Раб, Сабо, Нілаші (Онхауз, 60), Мате, Муха, Мадьяр.
Голи: Оніщенко (18, 39), Блохін (67).
ПЕРШИЙ тайм фактично все і вирішив. Доброго слова заслуговують, як тоді писала преса, двоє стоперів «Динамо» - Стефан РЕШКО і Михайло ФОМЕНКО. Вони не допустили жодної тактичної і технічної помилки, виграли всі єдинобрства і просто збентежили суперників ефективністю своєї гри.
НА ФОТО: «Динамо»-1975. Михайло ФОМЕНКО - у другому ряду крайній праворуч.
Г.Лято - польський футболіст: - «Динамо» - це чудова команда!
Олег БЛОХІН: - Заради таких миттєвостей варто було працювати до сьомого поту, відмовлятися від людських радощів, але знаходити в собі сили підніматися і знову прямувати до нових вершин.
10 років йшли кияни до цього успіху і гідно відзначили свій ювілей участі у єврокубках. У тому розіграші «Динамо» провели 9 матчів: 8 перемог, 1 поразка за різниці м’ячів 17 -5. Вдруге цей кубок кияни виграли у 1986 році.
У 1975 році Михайло ФОМЕНКО вдруге став чемпіоном СРСР, зіграв 7 матчів за збірну СРСР (з них - 5 відбору до ЧЄ), під №1 включений до списку 33-х кращих футболістів. Загалом провів 44 матчі.
1998: Перший Чемпіонат світу по-сумськи
28 років тому вперше в Україні було проведено такі змагання за аналогічною програмою 16-го чемпіонату світу з футболу, що проходив у Франції з 10 червня по 12 липня 1998 року. Згодом сумський турнір став традиційним і популярним серед аматорських команд, до якого додався ще й Чемпіонат Європи по-сумськи.
СТАРТУВАЛИ 32 збірні, які за жеребом обрали собі збірні. Приміром, футболісти «Фрунзенця» захищали честь Бразилії, «Топ-радіо» грали за Данію тощо. ЧС по-сумськи пройшов за місяць до початку чемпіонату у Франції, переможець і призери визначилися напередодні відкриття ЧС-1998.
Групові турніри впевнено відіграли збірні Бразилії («Фрунзенець») - не пропустила жодного м’яча, Італії («Колос»)- забила найбільше, 18 голів, Парагваю («Корона»), Тунісу («Петролекс»), Хорватії («Псел»), та ін.
Після матчів 1/8 фіналу почало вимальовуватися коло претендентів. У чвертьфіналі йшла напружена боротьба. У трьох зустрічах, аби визначити переможця, суперники пробивали післяматчеві пенальті. І лише Туніс переграв Мексику - 6:1. Крок вперед зробили також бразильці, хорвати та італійці.
Ще більш напруженими були півфінали. Бразильці лише в серії післяматчевих пенальті змогли вирвати перемогу у хорватів після - 0:0 в основний і додатковий час. А Тунісу вікторію над Італією і путівку до фіналу приніс влучний удар Олександра ІГУМНОВА.
Вирішальні матчі стали окрасою ЧС по-сумськи. Красиві атаки, впевнена гра воротарів і високі швидкості - все це подарували команди численним вболівальникам, яких на коробці «Авангарду» того вирішального дня зібралася не одна сотня.
У матчі за 3-є місце Італія («Колос») з рахунком 2:0 здолала Хорватію («Псел»). У фіналі зустрілися Бразилія («Фрунзенець») - Туніс («Петролекс»).
…Лише на останній хвилині першого тайму сумським «тунісцям» вдалося вийти вперед. Вони майстерно розіграли комбінацію і Олександр ІГУМНОВ надіслав м’яч у ворота суперників. «Бразильці» продовжували нарощувати темп і були близькими до успіху. Та коли Сергій ГРИЦЕНКО і Олександр ІГУМНОВ «розписалися» у їхніх воротах, все стало зрозуміло.
Отже, першими переможцями Чемпіонату світу по-сумськи стали футболісти Тунісу («Петролексу»). Головний приз капітану команди Валерію КАТКОВУ вручив голова обласної Федерації футболу Юрій ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ.
Організатори і спонсори змагань встановили чимало командних й індивідуальних призів. Окрім спортивних, були й оригінальні, зокрема векселі на бокали пива, ящик цього напою з рибиною. Класний велосипед отримав воротар Владислав ТАРАНУШЕНКО. Коло пошани він завершив падінням на веломашині. Отримали призи кращий бомбардир Олег НАЗАРЕНКО, а також Микола ФЕСЕНКО, Сергій ГРИЦЕНКО і Олександр ІГУМНОВ, якого було визнано кращим гравцем ЧС по-сумськи.
За місяць у Франції визначився чемпіон світу-1998. Цей титул виграли французи, які у фіналі перемогли бразильців - 3:0. А «бронза» дісталася після успіху над Голандією (2:0) футболістам Хорватії.
2026 : 7-й Чемпіонат світу по -сумськи
У цьорічному турнірі боротьбу розпочали 20 команд, які змагаються у відборі у 5-и групах.
ДО 1/8 фіналу виходять по 3 команди з кожної групи і краща четверта. Далі суперники гратимуть за олімпійською системою - на виліт.
У стартовому турі Дмитро БЕХТА з команди Норвегії («Соборна Білопілля») забив 4 м'ячі, а сумський «хорват» Ігор МАЦЕНКО («КомпСервіс») відзначився «хет-триком».
